справа № 489/6653/25 провадження №2/489/3160/25
Іменем України
09 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
У серпні 2025 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25128,00 грн. та понесені судові витрати, які складаються 3028,00 грн. судового збору та 10600,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 07.03.2025 був укладений кредитний договір № 1506651109640, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 6000,00 грн. строком на 120 днів (з 07.03.2025 по 05.07.2025) зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 361 % річних (0,99% в день) від суми кредиту.
Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 30.07.2025 утворилася заборгованість в розмірі 25128,00 грн., яка складається із 6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7128,00 грн. по процентам та штрафу у розмірі 12000,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань позивач просить стягнути наведену заборгованість з відповідача.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 07.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «ФК «Віва Кредит» та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1506651109640, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн. строком на 120 днів з 07.03.2025 по 05.07.2025 зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 0,99 % в день.
Пунктом 2.23 договору його сторони узгодили, що кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 6000,00грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , емітованою банком.
Відповідальність позичальника за порушення грошових зобов'язань у виді штрафу врегульовано пунктом 6.4 договору.
Кредитний договір підписано відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором «L6V9W9».
До укладення кредитного договору відповідач ознайомився та підписам за допомогою одноразового ідентифікатора «Q3Z2L9» паспорт споживчого кредиту.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку з виплати відповідачу грошових коштів в розмірі 6000,00 грн. підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий дім» від 22.07.2025 № 7/13324, згідно якого було успішно проведено транзакцію № 1569601393 на суму 6000,00 грн. 07.03.2025 на номер картки НОМЕР_2 .
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнту ОСОБА_1 , з яким був укладений кредитний договір № 150665110940 від 07.03.2025, ТОВ «ФК «Віва Капітал» були перераховані кредитні кошти у сумі 6000,00 грн. 07.03.2025 на номер картки НОМЕР_1 , емітентом якої є ПАТ «Універсал Банк».
Із позову вбачається, що через невиконання відповідачем грошових зобов'язань станом 30.07.2025 утворилася заборгованість в розмірі 25128,00 грн., яка складається із 6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7128,00 грн. по процентам та штрафу у розмірі 12000,00 грн.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин третьої - шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та наявних письмових доказів відповідач звернувся до позивача з метою отримання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписав заявку, яка є частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 19000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб, який ним вказано при укладенні кредитного договору. Крім того, на погашення заборгованості 24.06.2024 здійснив платіж в розмірі 4223,21 грн.
Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», з якого виникли між ними кредитні правовідносини.
Враховуючи наведе правове обґрунтування та доведення позивачем отримання відповідачем кредиту на узгоджених сторонами умовах кредитування, а також порушення останнім грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі підтвердженому розрахунком позивача, який нічим не спростований, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 6000,00 грн та по процентам - 7128,00 грн.
Щодо стягнення штрафу з відповідача штрафу в розмірі 12000,00 грн. суд з такою вимогою не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Враховуючи наведе правове обґрунтування, нарахування відповідачу неустойки в період дії в Україні воєнного стану не відповідає пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У зв'язку із наведеним, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13128,00 грн. (6000,00 +7128,00).
Так як позовні вимоги задоволено частково, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1265,46 грн. (2422,40 х 52,24%).
Суд звертає увагу, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № LK793/33 від 30.07.2025, тобто в розмірі без застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, надмірна сплата судового збору складає 605,60 грн. (3028,00 - 2422,40), повернення кого здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду на підставі пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:
- договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та адвокатом Грушевим Ю.В.;
- акт виконаних робіт від 26.06.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, згідно якого надано правову допомого із захисту майнових інтересів ТОВ «ФК «Віва Капітал» щодо стягнення кредитної заборгованості, вартість якої складає 10600,00 грн.;
- рахунок № 26/26-01 від 26.06.2025, згідно якого за підготовку та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 , участь у судовому засіданні оплаті підлягає 10600,00 грн.;
- платіжна інструкція № LK706/7 про здійснення оплати 10600,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору № 1 від 02.01.2025 та рахунку № 26/26-01 від 26.06.2025;
- ордер серії СА № 1126429 від 30.07.2025 на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Віва Капітал» адвокатом Грушевим Ю.В.
Як вказано вище, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
Тому враховуючи обсяг правничої допомоги наданої позивачу при розгляді справи, її складність, яка не є складною та не потребує значних витрат для збирання доказів та підготовки позову професійним адвокатом, а також ціну позову і часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, слід визначити в сумі 3500,00 грн., що відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Віва Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1506651109640 від 07.03.2025 в розмірі 13128,00 грн. (тринадцять тисяч сто двадцять вісім гривень 00 коп.), а також судовий збір в сумі 1265,46 грн. (одна тисяча шістдесят п'ять гривень 46 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: Черкаська область, м.Шпола, вул. Таранця, 20;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 09.10.2025.
Суддя І.В.Коваленко