Справа № 487/3693/25
Провадження № 3/487/1010/25
08.10.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Скоринчук К.М.,
при секретарі судового засідання - Карбівничої А.О.,
за участю прокурора - Брагара Д.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінченка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кольчино, Мукачівського району, Закарпатської області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого завідувачем нейрохірургічним відділенням Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», відомості про притягнення раніше до адміністративної відповідальності відсутні,
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП,
У Заводський районний суд м. Миколаєва від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протоколи № 286, 287 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 та про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
З наданих суду матеріалів вбачається, що 23.05.2025 відносно ОСОБА_1 начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області ДСР НПУ старшим лейтенантом поліції Строгіним М.І. щодо ОСОБА_1 були складені два протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язані з корупцією за № 287 і № 286 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Із протоколу № 286 про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи заступником голови позаштатної військово-лікарської комісії на базі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «Ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «щорічна» за 2023 рік, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, з протоколу № 287 про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи заступником голови позаштатної військово-лікарської комісії на базі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «Ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «щорічна» за 2024 рік, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Зінченко Ю.В., який діє на підставі ордера серія ВЕ №1167281 від 02.09.2025 та договору б/н від 02.09.2025, акцентував увагу на тому, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки матеріали справи містять накази продовження роботи позаштатної ВЛК, а не про її утворення; позаштатну ВЛК на базі МЛШМД створено наказом №89 від 18.07.2022 не уповноваженою на те особою і такою ж особою вказаний наказ підписаний;наказ директора МЛШМД №25 від 02.01.2024 «Про продовження роботи позаштатної ВЛК на базі МЛШМД у 2024 році» був виданий не уповноваженою на те особою без правових на те підстав та за невстановлених обставин; відсутні докази затверджених начальником ЦВЛК на 2025 рік списку закладів охорони здоров'я, у тому числі організовану на базі МЛШМД позаштатну ВЛК, а також затвердженого списку з вказівкою на узгоджених начальником ЦВЛК голову ВЛК та його заступника, внаслідок чого наказ директора МЛШМД №25 від 02.01.2025 «Про продовження роботи позаштатної ВЛК на базі МЛШМД» виданий без визначених законом підстав. Захисник у підсумку зазначив, що позаштатна ВЛК при МЛШМД створена протиправними наказами, що не породжують правових наслідків; члени такого ВЛК, у т.ч. її голова та заступник не набули офіційного статусу, оскільки орган створено незаконно; члени такого ВЛК (у т.ч. голова та його заступник) не були зобов'язані подавати декларації. В матеріалах справи відсутні докази ознайомлення ОСОБА_1 з вказаними наказами, а тому він не знав і не міг знати про свої обов'язки. Окрім того, не обізнаність ОСОБА_1 з такими наказами, а відтак і покладеними обов'язками щодо подачі декларацій, підтверджується перебуванням ОСОБА_1 у відпустці з 21.01.2025 по 31.01.2025 під час загально лікарняних нарад, що підтверджується протоколами від 31.01.2025 та від 14.02.2025. Наполягаючи на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був заступником голови позаштатної ВЛК, а відтак не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, захисник просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. На поставлені судом питання відповів, що за відсутності медичного директора ОСОБА_2 виконував його обов'язки, як завідувач відділенням нейрохірургії, підписував необхідні документи, однак не знав про те, що був включений до позаштатної ВЛК та не пам'ятає чи підписував наказ про його включення. Про необхідність подачі декларації він не знав, а тому подав із запізненням, вже після того, коли йому про це повідомили. Загалом підтримав позицію захисника.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає доведеним несвоєчасне подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 щорічної декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 і 2024 роки, що є підставою для визнання винуватим останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Вважає посилання захисника на неправомірність утворення позаштатної ВЛК безпідставними, оскільки предметом розгляду є неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язку вчасного подання декларацій.
Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до норм статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав декларації за 2023 та 2024 роки типу «щорічна» 19.05.2025 о 14 годині 13 хвилин та о 14 годині 18 хвилин. Вказане підтверджене доданим до протоколів про адміністративні правопорушення скріншотом з сайту реєстру декларацій НАЗК стосовно поданих декларацій суб'єктом декларування ОСОБА_1 ; скріншотом Акредитованого центру сертифікації ключів «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 ; скріншотом Акредитованого центру сертифікації ключів Державної податкової служби України на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 13-15).
З аналізу вказаного вбачається, що ОСОБА_1 отримав електронний цифровий підпис 21.12.2024 через акредитований центр сертифікації ключів «ПриватБанк» термін дії якого до 21.12.2025. Крім того, 19.03.2025 ОСОБА_1 отримав електронний цифровий підпис через акредитований центр сертифікації ключів Державної податкової служби України з терміном дії до 18.03.2027.
На підтвердження обставин справи та вини ОСОБА_1 суду надано:
- копію наказу КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 25 від 02.01.2024 «Про продовження роботи позаштатної ВЛК на базі МЛШМД у 2024 році» (а.с.75), яким продовжено дію на базі підпорядкованого закладу позаштатної ВЛК до складу якої був призначений заступником голови ВЛК завідувач відділення нейрохірургії ОСОБА_1 ;
- копію наказу КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 25 від 02.01.2025 (а.с.74), яким було продовжено дію на базі підпорядкованого закладу позаштатної ВЛК та заступником голови ВЛК був призначений завідувач відділення нейрохірургії ОСОБА_1 ;
- протоколи КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про проведення 31.01.2025 та 14.02.2025 загальнолікарняних нарад, на яких серед інших питань було звернуто увагу присутніх на необхідності подачі декларації головою, заступниками та членами ВЛК (а.с.25-27, 76-78).
Приймаючи рішення у даній справі, суд ураховує пояснення ОСОБА_1 та його захисника про необізнаність ОСОБА_1 щодо необхідності подачі декларації, оскільки із наказами про включення його до позаштатної ВЛК, як заступника голови ВЛК, його не ознайомлювали та про їх існування він дізнався під час перевірки та складення протоколу, а в день проведення загальнолікарняної наради 31.01.2025 перебував у відпустці, що є ще однією з підстав закриття провадження у справі.
На підтвердження своїх доводів у судовому засіданні прокурор долучив ксерокопії наказів № 25 від 02.01.2024 та № 25 від 02.01.2025 про продовження роботи позаштатної ВЛК на базі МЛШМД у 2024 та 2025 роках, а також на окремих аркушах паперу ксерокопії особистих підписів невстановлених осіб.
Суд звертає увагу, що з наданих ксерокопій особистих підписів невстановлених осіб неможливо достовірно встановити: кому належать підписи, на підтвердження чого ці підписи відібранні, до якого документа вони відносяться, яка дата їх відібрання, а також і те, чи співвідносяться наявні на цих аркушах власноручні підписи осіб до наданих прокурором наказів №№25 від 02.01.2024 і 02.01.2025. За такого, надані прокурором аркуші з підписами не можуть слугувати належним доказом того, що особи, які поставили особисті підписи на ньому, ознайомлені саме з цими наказами, а не з будь-якими іншими документами.
Окрім того, здійснюючи візуальний огляд наданих на окремих аркушах паперу ксерокопій власноручних підписів невстановлених осіб, можна зробити висновок, що надані ксерокопії є ідентичними, розмножені з одного і того самого документу, про що свідчить, зокрема, порядок і черговість їх розміщення.
Також суд ураховує, що в період з 21.01.2025 по 31.01.2025 ОСОБА_1 перебував у відпустці на підставі наказу КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» №22/к від 22.01.2025, а отже був відсутній на нараді яка відбулася 31.01.2025 (а.с.110).
З долученої до матеріалів справи копії супровідного листа від 26.08.2025 за вих № 800/01-05, адресованого на ім'я начальника управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області, про направлення відомостей щодо суб'єктів декларування, які не подали декларацію за 2024 рік, прізвище ОСОБА_1 відсутнє.
Надаючи оцінку поясненням сторін, наявним у матеріалах справи документам та доказам, суд доходить висновку, що матеріли справи не містять належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказами №№25 від 02.01.2024 та 02.01.2025 і, як наслідок, обізнаний про те, що він був включений до позаштатної ВЛК як заступник голови ВЛК та належить до категорії осіб, на яких покладено обов'язок щорічно подавати декларацію про своє майно та доходи, і про необхідність виконання цього обов'язку відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з урахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 мав умисел направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес, а причини неподання ним декларацій були неповажними.
Отже, у даному випадку відсутність у ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та наявність поважності причини несвоєчасного подання декларацій, яка полягає в об'єктивній неспроможності бути обізнаним про наявність обов'язку декларувати свої доходи, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 172-6, статтями 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: К.М. Скоринчук