Справа № 487/7455/25
Провадження № 2-н/487/2324/25
06 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
02 жовтня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Зазначена заява передана судді Сухаревич З.М. 03.10.2025.
Вивчивши матеріали заяви, приходжу до такого.
Наказне провадження - це спрощена форма захисту прав і інтересів кредитора, чиї вимоги до боржника засновані на беззаперечних документах. Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною 2 статті 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо змісту заяви про видачу судового наказу, а саме: в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов'язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.
Частиною 5 ст. 183 СК України також передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.
Однак заявник не надає доказів проживання дитини з нею та перебування на її утриманні. Зареєстрованого місця проживання як дитини так і матері дитини судом не встановлено.
Окрім цього, прізвище заявника у заяві не відповідає дійсності, оскільки відповідно до свідоцтва про шлюб, після реєстрації шлюбу 18.03.2025, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_4 . Заявник не надала пояснень та підтверджень щодо різниці таких даних.
Зважаючи на спрощений порядок розгляду вимог у наказному провадженні, і відсутність у боржника можливості заперечувати проти таких вимог на стадії їх розгляду судом, заява про видачу судового наказу та додані до неї документи мають містити вичерпні відомості про підстави та час виникнення у заявника права вимоги.
Окрім цього, відповідно до приписів ч. 3 ст. 163 ЦПК України подання документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, є обов'язком особи, яка звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу.
Отже встановлено, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачу судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя: З.М. Сухаревич