Справа №127/1764/25
Провадження №1-кс/127/831/25
02 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 (лист від 03.01.2025 № 31-12 вих. 2531-1232-16), -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 (лист від 03.01.2025 № 31-12 вих. 2531-1232-16).
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Вінницького апеляційного суду, прокурорами Кам'янець - Подільської прокуратури, Хмельницької прокуратури, Вінницької обласної та окружної прокуратур, а також слідчих ТУ ДБР, відносно заявника.
Листом за підписом начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від 03.01.2025 № 31-12 вих.25 31-1232-16 заявника повідомлено про те, що його заяву розглянуто та за результатами розгляду встановлено, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, оскільки заява не містять обов'язкових ознак злочину.
Заявник вважає, що Вінницькою обласною прокуратурою допущено бездіяльність, а тому просить зобов'язати уповноважену особу Вінницької обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявами від 25.11.2024 та 28.11.2024 (лист від 03.01.2025 № 31-12 вих. 2531-1232-16).
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки остання не містить обов'язкових ознак злочину, про що належним чином повідомлено заявника.
Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно. Працівники установи «УВП № 1» повідомили, що ОСОБА_4 відмовився від участі у судовому засіданні, оскільки останньому не призначено адвоката.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 16.01.2025 було доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для захисту права і інтересів ОСОБА_4 .
Разом з тим, на адресу суду неодноразово направлялись листи з Північного міжрегіонального центру про неможливість виконання рішення суду та роз'ясненням права самостійного звернення засудженого ОСОБА_4 до Північного МРЦ.
Однак за час перебування справи в провадженні суду, ОСОБА_4 не скористався таким правом.
Зокрема судом направлялись запити щодо надання інформації про надходження звернень ОСОБА_4 про призначення адвоката. Відповідно до отриманих відповідей, на звернення засудженого ОСОБА_4 . Північним МРЦ надавались письмові роз'яснення щодо правильного оформлення звернень для отримання правничої допомоги, надавались рекомендації користування послугами фахівців Вінницького відділу надання БПД, в тому числі консультаційного пункту доступу до БПД в ДУ «ВУВП №1». Проте засуджений ОСОБА_4 категорично відмовляється від отримання вказаних консультацій.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Разом з тим, заявник, будучи належно повідомленим, відмовився від участі у розгляді скарги та така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги, передбачених ч. 2 ст. 306 КПК України.
Суд звертає увагу на те, що вказана скарга перебуває у провадженні суду з 16.01.2025, тобто 8 місяців. За час розгляду скарги, заявник неодноразово повідомлявся про розгляд скарги, разом з тим, останній не з'являється на розгляд скарги та саме процесуальна поведінка скаржника унеможливлює розгляд справи за його участю.
Крім того, у разі неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.
Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого ч. 2 ст. 306 КПК України, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання особи, яка не бажає брати в ньому участь.
Враховуючи вищевикладене, а також поведінку скаржника, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги та вислухавши прокурора, слідчий суддя встановив наступне.
ОСОБА_4 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Вінницького апеляційного суду, прокурорами Кам'янець - Подільської прокуратури, Хмельницької прокуратури, Вінницької обласної та окружної прокуратур, а також слідчих ТУ ДБР, відносно заявника, яку в подальшому скеровано до Вінницької обласної прокуратури.
Листом за підписом начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від 03.01.2025 № 31-12 вих.25 31-1232-16, заявника повідомлено про те, що його заяву розглянуто та за результатами розгляду встановлено, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, оскільки заява не містять обов'язкових ознак злочину. Щодо невиконання ухвал суду додатково повідомлено, що зазначені у заяві ухвали судів виконані у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
У своїй заяві ОСОБА_4 просить відкрити кримінальні та дисциплінарні провадження відносно суддів, працівників прокуратур, слідчих ДБР, однак зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею не встановлено об'єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак складу злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.
Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на їх зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, суд звертає увагу, на те, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов'язків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
У своїй заяві ОСОБА_4 також просить відкрити кримінальні та дисциплінарні провадження відносно слідчих ДБР, прокурорів, які на його думку, порушують вимоги КПК України та його права.
Однак суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження щодо прокурора здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та заявник не позбавлений можливості звернення до вказаної комісії.
Відповідно до ЗУ «Про ДБР» дисциплінарне провадження щодо його працівників та накладення дисциплінарного стягнення накладається директором відповідного територіального управління за рішенням Дисциплінарної комісії ДБР, яке виноситься на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, до якого заявник має право звернутись самостійно з скаргою.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР по заяві, в якій відсутні ознаки складу злочину є недопустимим, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_4 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 (лист від 03.01.2025 № 31-12 вих. 2531-1232-16) - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя