Справа № 143/940/25
09.10.2025 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши заяву про самовідвід у справі № 143/940/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про витребування частини домоволодіння із чужого незаконного володіння,-
встановив:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 року головуючим суддею у справі № 143/940/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про витребування частини домоволодіння із чужого незаконного володіння визначено суддю Сича С.М.
09.10.2025 року головуючий суддя Сич С.М. до відкриття провадження у справі подав заяву про самовідвід.
Самовідвід обґрунтований тим, що суддею до відкриття провадження у справі було встановлено, що відповідно до доповідної записки секретаря судових засідань Левченко М.О. від 01.10.2025 року головуючий суддя Сич С.М. перебуває в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні у справі №143/395/24 з 16 год. 30 хв. 01.10.2025 року по 10 год. 00 хв. 07.10.2025 року.
Разом із цим, як вбачається із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 року розподіл цивільної справи № 143/940/25 було здійснено в цей день о 16 год. 31 хв. 38 сек., тобто після виходу судді до нарадчої кімнати у справі №143/395/24.
Дослідивши матеріали вказаної справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст.33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За змістом підпункту 15.4 підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п.2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року №39, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді інших справ.
Згідно із п.2.3.16 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року №39, збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.
В п.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Погребищенському районному суді Вінницької області, затверджених рішенням зборів суддів Погребищенського районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року №1, визначено, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи у разі перебування судді у нарадчій кімнаті понад один робочий день.
Таким чином, оскільки розподіл цивільної справи № 143/940/25 було здійснено під час перебування судді у нарадчій кімнаті понад один робочий день, то слід дійти висновку, що у даному випадку було порушено порядок визначення судді для розгляду вказаної справи.
За змістом п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частинами 1, 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями частин 1 та 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
Частиною 1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі “Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі “Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості в результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Принципи об'єктивності визначені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на ту обставину, що автоматизований розподіл справи №143/940/25 було проведено під час перебування судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні у справі №143/395/24 з 16 год. 30 хв. 01.10.2025 року по 10 год. 00 хв. 07.10.2025 року, та з метою, аби в учасників справи не виникнути сумніви в неупередженості судді, суддя вважає, що подана заява про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Заяву про самовідвід судді Сича Сергія Михайловича в цивільній справі №143/940/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про витребування частини домоволодіння із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Погребищенського районного суду Вінницької області для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя