Справа № 134/1090/25
2/134/456/2025
Іменем України
01 жовтня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
з участю секретаря судового засідання Балух О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
10 липня 2025 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103594667 від 10.08.2024 року в розмірі 35779,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача - адвокат Ушакевич М.П. посилається на те, що 10.08.2024 року між сторонами було укладено Договір про споживчий кредит № 103594667, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 10000 грн. загальним строком на 360 днів, за умови виконання позичальником Графіку платежів, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені цим договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 10000 грн. шляхом перерахування на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
В свою чергу ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 103594667 від 10.08.2024 в розмірі 35779,60 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 25779,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 103594667 від 10.08.2024 в розмірі 35779,60 грн., а також понесені судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 7100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 09 вересня 2025 року в зв'язку з першою неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 01 жовтня 2025 року.
В судове засідання 01 жовтня 2025 року сторони не з'явилися.
В позовній заяві представник позивача - адвокат Ушакевич М.П. просила розглянути справу у відсутності сторони позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному п. 2 ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі. У визначений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 10.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103594667.
Вказаний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «624250» 10.08.2024 о 12:25.
Сторони погодили наступні умови кредитного договору: сума (загальний розмір) кредиту - 10000 грн.; кредит надається загальним строком на 360 днів, за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 10.08.2024 (дата надання кредиту), строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів; повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору, остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) - 05.08.2025 (дата остаточного погашення заборгованості); загальні витрати позичальника за кредитом складають 36528 грн., денна процентна ставка складає 1,01 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3028,54 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 46528 грн. (п. п. 1.1. - 1.5. Договору).
Згідно п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту становить 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. п. 1.5.2., 1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно цих пунктів Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 36528 грн.
У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника визначені в розділі 6 Договору, згідно якого цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SМS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.
Таким чином, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
Паспорт споживчого кредиту № 103594667, який ОСОБА_1 підписав 10.08.2024 року о 12:25 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «917778», містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Факт укладення між сторонами кредитного договору також підтверджується анкетою-заявою на кредит № 103594667 від 10.08.2024, довідкою по заяві на кредит № 103594667 та довідкою про укладення договору.
Згідно довідки № 9660 від 16.04.2025 року, виданої ТОВ ФК «Контрактовий дім», який є платіжним провайдером ТОВ «Мілоан» на підставі договору № 27052020 від 27.05.2020 року, ТОВ ФК «Контрактовий дім» підтвердило факт перерахування ОСОБА_1 10.08.2024 року о 12:26 на банківську картку № НОМЕР_1 через платіжну систему EasyPay грошових коштів в сумі 10000 грн., ID платежу 1454000913.
Водночас з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови кредитного договору № 103594667 від 10.08.2024, здійснивши лише один платіж на погашення відсотків за користування кредитом (23.09.2024 в сумі 30 грн.), внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 35779,60 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 25779,60 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується проведеним ТОВ «Мілоан» розрахунком.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
01 травня 2025 року ТОВ «Мілоан» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу № 75-1/2025 щодо дострокового стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 103594667 від 10.08.2024 року, яка залишилась без реагування.
Оскільки ОСОБА_1 отримані грошові кошти у визначений кредитним договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитному договорі, підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн.
Суд також погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості за відсотками, оскільки вони нараховані в межах строку дії кредитного договору, із застосуванням відсоткової ставки, визначеної у договорі, а також із врахуванням сплачених відповідачем 30 грн. на погашення відсотків.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мілоан» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 103594667 від 10.08.2024 року в розмірі 35779,60 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 25779,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., позов задоволено у повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь з відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує наступне.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі стороною позивача надано суду копії: договору № 16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та Адвокатським об'єднанням «Правовий курс»; додаткових угод № 1 та № 3 до договору № 16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025, укладених відповідно 23.01.2025 та 20.06.2025; довіреності ТОВ «Мілоан» на ім'я адвоката Ушакевич М.П. від 13.03.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 ; акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18.06.2025, згідно якого сторони погодили, що Адвокатським об'єднанням «Правовий курс» надано ТОВ «Мілоан» послуги з правничої допомоги, які полягали у складанні проекту позовної заяви та направленні позовної заяви до суду, вартістю 7100 грн.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, згідно якого, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
У правовому висновку, викладеному у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про неспівмірність цих витрат.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-283 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за кредитним договором № 103594667 від 10.08.2024 в розмірі 35779,60 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень, 60 копійок), з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 25779,6 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) судового збору та 7100 грн. (сім тисяч сто гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», місцезнаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, код ЄДРПОУ 40484607.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя: