02 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/2466/25
Провадження № 22-ц/820/1938/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
за участю представника позивачки адвоката Терлича В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Хмельницької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 31.12.1995 року по 30.12.2009 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Проте, після розірвання шлюбу, сторони і надалі проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. З 2002 року проживали в Італії, мали спільний побут та бюджет, вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, єдиним претендентом на спадщину є позивач, як спадкоємець 4 черги, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини. До складу спадкового майна серед іншого входила квартира АДРЕСА_1 , яка за рішенням суду у справі №686/8532/13-ц визнана відумерлою спадщиною. Також рішенням Віньковецького районного суду у справі №670/383/20 встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю понад 5 років до дня відкриття спадщини, однак, в подальшому рішення скасовано з огляду на наявність спору про право. Проте, окрім квартири, яка визнана відумерлою спадщиною, до спадкового майна входить також і земельна ділянка в садівничому товаристві «Кристал» м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:34:001:0076 (3782) загальною площею 0,0966 га, яка належала ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 17.12.2004 року.
Із урахуванням викладеного позивачка просила суд визнати за нею, як спадкоємицею 4 черги, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку в садівничому товаристві «Кристал» м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:34:001:0076 (3782) загальною площею 0,0966 га, яка є власністю ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 17.12.2004 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , як спадкоємицею 4 черги, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку в садівничому товаристві «Кристал» м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:34:001:0076 (3782) загальною площею 0,0966 га, яка є власністю ОСОБА_2 , відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 17.12.2004 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції у своєму рішенні встановивши, що ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, дійшов висновку, що позивач має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 як спадкоємиця 4 черги, інші спадкоємці відсутні.
В апеляційній скарзі Хмельницька міська рада, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що станом на сьогоднішній день у позивачки відсутні правові підстави щодо заявлення позовних вимог у даній справі до Хмельницької міської ради, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що сестри померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , усунулись від права на спадкування, не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття. Також зазначає, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02.02.2017, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12.04.2017 у справі № 686/19345/16-ц відмовлено брату померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.10.2015, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16.12.2015 у справі №686/26753/14-ц відмовлено племінниці померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Зважаючи на викладене, апелянт вважає недостовірним твердження позивачки про те, що вона є єдиним претендентом на спадщину. Просить суд звернути увагу на те, що на сьогодні відсутнє рішення суду, яке встановлювало факт проживання позивачки однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 та рішення, яке б визнавало позивача спадкоємицею 4 черги, тому формулювання позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 як спадкоємицею 4 черги в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку є некоректною та не може трактуватись як одна вимога.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема, позивачем окремо вимога про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без реєстрацію шлюбу, а також вимога про визнання права на спадкування в порядку 4 черги спадкування, не заявлялись у зв'язку із неефективністю такого способу захисту права позивача, а обґрунтування позиції суду щодо вказаних вище обставин має бути наведене у мотивувальній частині рішення суду. Зазначає, що саме у зв'язку із врахуванням судових рішень про відмову брату померлого та племінниці у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач стверджувала про те, що є єдиним спадкоємцем спадкового майна померлого, яка своєчасно подала заяву про прийняття спадщини.
В судове засідання представник Хмельницької міської ради не з'явився, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 17 вересня 2025 року.
Представник позивачки адвокат Терлич В.Г. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 31.12.1995 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , а 30.12.2009 року вказаний шлюб було розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у м. Джульяно-ін-Кампанья (провінція Неаполь), Генеральне консульство України в Неаполі випустило дозвіл повернення з Італії в Україну труни померлого громадянина України, ОСОБА_7 за бажанням дружини ОСОБА_8 .
Відповідно до довідки №214 від 23.04.2012 року, виданої виконавчим комітетом Гречинецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_2 .
Згідно із довідкою про сімейний стан 20.03.2012 року в реєстрі постійного населення в Італії Джуліано Ін Кампані Провінція Неаполь зареєстрована сім'я на вул. Г.Гіант, ОСОБА_9 - чоловік, ОСОБА_10 - жінка.
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружина померлого.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2013 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину ВТА 444591 від 24.10.2012 року, що видано ОСОБА_1 , посвідчене державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Грицою Л.М. зареєстроване в реєстрі за №1-2122. Скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Визнано спадщину на квартиру АДРЕСА_1 відумерлою.
09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Першої Хмельницької державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_2 , на підставі ст. 1264 ЦК України як особа, що проживала зі спадкоємцем однією сім'єю протягом не менше ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.
До складу спадкового майна серед іншого входить земельна ділянка в садівничому товаристві «Кристал» м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:34:001:0076 (3782) загальною площею 0,0966 га, яка належала ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 17.12.2004 року.
Повідомленням державного нотаріуса № 458/02-14 від 09.07.2020 року, спадкова справа № 344/2012, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що заявником не доведено факт спільного проживання однією сім'єю на час смерті спадкодавця, і рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років.
Відповідно до довідки, наданої Садівничим товариством «Кристал» від 25.01.2025 р. ОСОБА_1 , як фактична дружина ОСОБА_2 , 1961 р.н., після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала членом Садівничого товариства «Кристал», сплачувала членські внески в товаристві, заборгованості по яких немає на цей час, обробляла та утримувала земельну ділянку під № НОМЕР_1 згідно генплану товариства, загальною площею 0,1000 га, яка рахувалась за ОСОБА_2 .
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до глави 86 ЦК України за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Одночасно ЦК України запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна (стаття 1277 ЦК України). У разі відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття у територіальної громади виникає інтерес щодо переходу спадкового майна у власність громади.
Частинами першою-третьою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (постанови Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21, від 25 липня 2023 року у справі № 204/3252/21, від 22 квітня 2024 року у справі № 205/5655/21, від 17 липня 2024 року у справі № 522/1364/20, від 10 липня 2024 року у справі № 521/15714/22).
У справі що переглядається, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину ВТА 444591 від 24.10.2012 року, що видано ОСОБА_1 , посвідчене державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Грицою Л.М. зареєстроване в реєстрі за №1-2122. Скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Визнано спадщину на квартиру АДРЕСА_1 відумерлою.
Поняття відумерлої спадщини стосується всього спадкового майна.
Зважаючи на зазначене, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 , рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2013 року визнана відумерлою, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що на підставі частини 4 статті 367 ЦПК України дає підстави суду апеляційної інстанції вийти за межі доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат
Оскільки в задоволені позову позивачці відмовлено судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем в розмірі 5184,32 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5184,32 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк