08 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 681/794/25
Провадження № 22-ц/820/2007/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
розглянув в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 681/794/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 яка подана її представником - адвокатом Лещенко Наталією Петрівною, на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року у складі судді Горщара А.Г, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 26 квітня 2007 року, мотивуючи тим, що сімейне життя з чоловіком не склалося через втрату взаєморозуміння, взаємоповаги та почуття любові, різні погляди на сімейне життя, як наслідок сторони припинили шлюбні стосунки, разом не проживають більше двох місяців, спільного господарства не ведуть, а тому їхня сім'я повністю розпалася, примирення неможливе.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року провадження у справі зупинено, надано сторонам строк для примирення терміном три місяці.
Не погоджуючись із такою ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лещенко Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення провадження та зобов'язати Полонський районний суду Хмельницької області продовжити подальший судовий розгляд.
Апелянтка вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, зазначає що будь-які способи примиритися у свій час не дали бажаних результатів, наголошує, що не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, адже втрачено почуття любові, сім'я існує формально, наявне різне бачення ролі чоловіка і дружини в сім'ї, тобто стійкий розлад подружніх стосунків. Таким чином, позивач заперечує подальше примирення, адже втрачена моральна основа шлюбу. В свою чергу, законодавством заборонено примушування до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою. Зазначає, що судом не було враховано, що відповідач 08 липня 2025 року подав до суду заяву про визнання позову та не заперечував щодо розірвання шлюбу.
В зв'язку з цим апелянт вважає, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 26 квітня 2007 року перебувають у зареєстрованому, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність взаєморозуміння, спільне життя у сторін не склалося, вони не проживають разом більше 2-х місяців, не підтримують шлюбно-сімейних відносин та не ведуть спільне господарство. За вказаних обставин, позивачка просила суд не надавати сторонам строк для примирення та розірвати укладений між ними шлюб.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції врахував фактичні взаємини позивачки та відповідача, наявність у них неповнолітньої дитини, час протягом якого сторони спільно не проживають та причини розірвання шлюбу на які вказувала ОСОБА_1 , надав останнім строк для примирення тривалістю три місяці.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та обґрунтованим, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною 7 ст. 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбу, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Виходячи з наведених норм процесуального права, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду. Отже, якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної вказівки п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі на цей строк.
Враховуючи обставини справи та положення законодавства, наявність у подружжя малолітнього сина, причини, зазначені в позовній заяві позивачем, які не дають підстав вважати, що примирення між подружжям неможливе, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про надання терміну для примирення тривалістю чотири місяці та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, що є обов'язком суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
При цьому, колегія суддів наголошує, що надання судом строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, не є втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав позивача та принципу добровільності шлюбу, а спрямоване виключно на збереження сімейних відносин, як це передбачено вище зазначеними нормами законодавства. Незгода з цим позивачки, про яку вона вказує в апеляційній скарзі, не є перешкодою для вжиття судом заходів примирення сторін. Тому доводи апеляційної скарги, які зводяться до заперечення щодо надання строку на примирення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала, якою було зупинено провадження у справі та надано подружжю строк для примирення, є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 яка подана її представником - адвокатом Лещенко Наталією Петрівною залишити без задоволення.
Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова