Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 560/15079/25
Провадження № 2-а/689/20/25
08 жовтня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Грановської Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач 2). Просив поновити йому строк на оскарження та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №5851 від 07 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Позов мотивував тим, що він є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у Відповідача 2, має відстрочку за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловік, що має на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; на момент його виклику він подав усі документи на переоформлення відстрочки, в т.ч. рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №560/12206/24; у розшуку не перебував; 23 квітня 2025 року добровільно прибув у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 як тільки дізнався про виявлені порушення військового обліку; повістку про необхідність прибуття на 24 листопада 2024 року не отримував; його ніхто не викликав на цю дату; постанова винесена не уповноваженою особою.
Відповідачі процесуальними правами не скористалися у будь-який спосіб. Відзив не подали. Представника в судові засідання не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, довідкою про доставку електронного документу.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з підстав.
Частковість полягає у тому, що вимоги до Відповідача 1 суд не задовольняє. Постанову даний суб'єкт владних повноважень не виносив, а тому вимоги до нього є безпідставними.
Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; є військовозобов'язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації від 11 січня 2024 року №2 йому згідно абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вирішено оформити відстрочку строком на 6 місяців до 10 липня 2024 року (а.с. 25).
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №560/12206/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 04 липня 2024 року № 29. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення (26-31).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 січня 2025 року №36 ОСОБА_1 оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку, що має на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, на строк дії відповідних законних підстав, але не більше ніж на 90 днів до 07 лютого 2025 року (а.с. 32).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20 лютого 2025 року №6/168 ОСОБА_1 оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку, що має на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, на строк дії відповідних законних підстав до 08 травня 2025 року (а.с. 38).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №5851 від 07 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (а.с. 23).
У цій постанові вказано таке:
1) ОСОБА_1 не прибув 24 листопада 2024 року на 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №1061890, направленій Укрпоштою №0610204960383, яку не отримав. Повістка повернулася у зв'язку із відсутністю адресата, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив;
2) порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункту 2 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП під час особливого періоду;
3) у поясненнях зазначив, що про повістку відомо не було, має право на відстрочку по утриманню трьох неповнолітніх дітей (а.с. 23).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 2 не довів таке:
1) те, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було надіслано повістку. Зокрема, з цього приводу не надано жодного доказу. Не зазначено дати відправки, не надано доказів дати відправлення повістки, відсутні копії повістки.
2) не розкрито у постанові вид повістки, яка направлялася;
3) те, що повістку було повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відсутні будь-які докази про намагання вручити повістку, спосіб вручення тощо. Відповідач не довів відомості про дату вручення (до чи після дати виклику в ТЦК).
Це має вагоме значення.
Так, відповідно до Підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Цих відомостей постанова не містить. За цих умов фактично пред'явлене протоколом та встановлене у тексті постанови обвинувачення як доконаний факт не було розкрите за результатами розгляду справи по суті.
Притягаючи особу до відповідальності, не було розкрито відомості, що підтверджують належне підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик. Перелік цих відомостей та доказів наведено вище (підпункт 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560).
В процесі розгляду судом адміністративної справи Відповідачем 2 також не було надано цих відомостей та доказів.
Крім того, постанова не містить будь-якої оцінки пояснень ОСОБА_1 , хоча вони і наведені у постанові (чи вони враховані чи ні, як, тощо). У зв'язку з цим слід вважати, що ці пояснення проігноровані органом, що прийняв постанову.
Відповідно до частини другої статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд відхиляє аргумент Позивача про те, що постанова винесена неуповноваженою особою, оскільки Відповідач 2 не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом Відповідача 1. Частина перша статті 235 КУпАП оперує терміном «Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» без визначення рівня центрів, їх статусу тощо. Відповідач 1 (код ЄДРПОУ 08202826) та Відповідач 2 (код ЄДРПОУ 26629451) є юридичними особами, що відповідає вимогам абз. 1-5 п.7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154. Відповідно до п.12 цієї ж постанови керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення. Слід також зазначити, що статус органу державної влади не передбачає таку обов'язкову ознаку як юридична особа.
Через процесуальну поведінку Відповідача 2 суд позбавлений оцінити фактичні обставини справи. Суду не було надано жодних документів.
Залишається невідомим ряд обставин: для уточнення відомостей чи з іншою метою викликався ОСОБА_1 ; якщо так, то яких саме?; якщо він прибув (з огляду на його пояснення в тексті постанови), то коли і чи були ці відомості уточнені ?; якщо так, то чи є підстави для застосування статті 22 КУПАП (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення)?
Суд погоджується з Позивачем у тому, що Відповідач 2 не довів його умисел на вчинення правопорушення, що є однією з обов'язкових ознак цього складу адміністративного правопорушення. Так, відповідно до статтей 10 та 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідач не довів склад цього правопорушення.
Суд поновляє Позивачу строк на оскарження постанови, оскільки Позивач не був обізнаний про її наявність. Дізнався про постанову від свого представника та захисника адвоката Баблонюк О.В.
Відповідно до пункту 3) частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись пункту 3) частини третьої статті 286 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №5851 від 07 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №5851 від 07 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Мазурчак