ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/29415.11.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Приватного підприємства "Ресурс Буд"
доПублічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд -1»імені М.П. Загороднього
простягнення 24460,00 грн.
Представники сторін:
від позивача Андрушко Є.Л. -представник;
від відповідача Поліщук Ю.В. - представник.
Відповідно до ст. 77 ГПК України
в судовому засіданні 18.10.2010
оголошено перерву до 15.11.2010.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 24460,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних зазначених у позовній заяві. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволення позову в частині 3500,00 грн. заперечує, а в решті наявність заборгованості підтверджує.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Приватне підприємство «Ресурс Буд»здійснило на користь Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Завгороднього поставку товару за видатковими накладними від 09.09.2009 № РБ-01900-3, від16.09.2009 № РБ-01900-4, від 07.09.2009 № РБ-01900-2, від 02.09.2009 № РБК-001900 на загальну суму 60000,00 грн.
Отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довіреностями на отримання товаро -матеріальних цінностей.
Відповідач не заперечує проти факту поставки товару (цементу) позивачем, однак не погоджується з включенням у накладні витрат на транспортування, які відповідач не замовляв, і тому печатки на накладних не ставив.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи разом із довіреностями, що підтверджують отримання товарів зазначених у накладній.
Оплата, за отриманий в періоді у вересні 2009, відповідачем проведена не у повному обсязі (часткова оплата підтверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи).
Суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача послуг за перевезення, оскільки позивачем не надано доказів погодження надання такої послуги та доказів погодження її розміру.
Отже, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 20960,00 грн., за виключенням послуг з перевезення у розмірі 3500,00 грн..
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості на загальну суму 24460,00 грн. Вимога була отримана відповідачем 10.08.2010 року, докази чого наявні в матеріалах справи.
З огляду на викладене, судом встановлено, що договір у формі єдиного документу між сторонами не укладався, вимога була отримана відповідачем 10.08.2010. Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на загальну суму 20960,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 20960,00 грн., а тому позовні вимоги про стягнення такої заборгованості підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Витрати позивача на адвоката у розмірі 3529,41 грн. покладаються на відповідача частково, а саме в сумі 1176,47 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Ресурс -Буд»(02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, оф. 3, код 36506383) суму основного боргу у розмірі 20960 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн.00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 60 коп., 202 (двісті дві) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на адвоката у розмірі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 47 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Джарти
Дата підписання 19.11.2010 року