Справа № 632/1422/25
провадження №3/632/560/25
08 жовтня 2025 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., за участю секретаря судового засідання Науменко М.О., захисника - адвоката Лозовського С.В., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, який не працює, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 серії ЕПР 1 № 405784 вбачається, що вранці о 0800 годині 29.07.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем OPEL ZAFIRA, н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Незалежності у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору та медогляду в медичному центрі особа, що притягується до адмінвідповідальності, відмовилася, чим порушила п. 2.5. ПДР України.
Вказані дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.07.2025, останній не визнав.
Суду пояснив, що їхав у той день на автомобілі, коли його зупинив патрульний автомобіль. Він зупинився. Поліцейський зазначив причиною зупинки те, що він не увімкнув покажчик повороту при з'їзді з круга. Він відповів, що вмикав. Тоді йому запропонували перевірити роботу світлових покажчиків, на що він відповів, що в нього все працює, т.я. він перевіряв напередодні. Тоді, не оголошуючи підстав такого рішення, йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він зазначив, що алкогольних напоїв не вживав. Ознак алкогольного сп'яніння йому не озвучували, прав не роз'яснювали. Взагалі зазначили що може пройти огляд і на місці і в медичному закладі, проте й про те, що може відмовитися, на чому наполягали зазначивши декілька разів. Проте, на те, що за це відповідальність передбачена так же, як і за перебування у стані сп'яніння, - не зазначали. Також другий поліцейський зазначив, що огляд необхідно пройти у зв'язку із тим, що у них з поліцейським виник спір, а отже, щоб розсудити.
Захисник - адвокат Лозовський С.В. під час судового розгляду просив справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення.
В обгрунтування клопотання зазначив, що частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, в розумінні положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність особи наступає, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9. «а» ПДР України) так і за відмову особою яка керувала транспортним засобом (водієм) від проходження огляду на стан сп'яніння (п. 2.5 ІІДР України).
Відповідно до загальних приписів КУпАП адміністративна відповідальність для осіб настає при наявності в їх діях вини, яка є доведеною в законний спосіб.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді.
Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії. у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Тобто, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, в цілому, та його об'єктивної сторони, зокрема.
Аналіз положень ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/73 5 від 09.11.2015 року, а також диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП надає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного/алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та після відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те, що особа вимушено відмовляється від такого огляду, та відсутності факторів, які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду.
При цьому, лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного/алкогольного сп'яніння, адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, із дослідженого відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського, вбачається те, що після зупинки поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Ознак, які надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані/з ознаками алкогольного сп'яніння та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати те, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння (перевірка порушення координації рухів, порушення мови).
З відеозапису вбачається, що працівник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, пояснюючи можливість надати пояснення відповідної відмови в суді та неодноразово пропонуючи відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, працівником поліції не було зафіксовано порядку перевірки, виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про які безпосередньо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, з відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейським, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак алкогольного сп'яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак. Фактично, відмова від проходження огляду в основному була спровокована, що безпосередньо вказує на те, що формальне посилання на відмову ОСОБА_1 від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши доводи захисника, оглянуши в судовому засіданні диск з відеозаписами події, та надані письмові докази, дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025, суду надано:
- розписку про отримання транспортного засобу;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- диск з відеозаписом події.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Підстави для зупинки транспортного засобу та обов'язок щодо зупинення транспортного засобу чітко визначені у ч. ч 1, 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім цього, відповідно до ч. 3 цієї ж статті, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Пункт 1.3. розділу 1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9. розділу 1 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.5. розділу 2 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, із досліджених у ході судового розгляду відеозаписів (1, 2), зроблених за допомогою нагрудної камери поліцейського, вбачається те, що фактичною причиною зупинки транспортного засобу, зазначено невключення покажчика повороту, в той же час, матеріали справи не містять відповідної постанови про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП, тому судом не встановлено обставин за якими зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала б вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
З відеозапису (3) вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейським водію не було повідомлено про наявність підозри щодо наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, які надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати те, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння (перевірка порушення координації рухів; порушення мови; тремтіння пальців рук; зміни забарвлення шкірного покриву обличчя).
Разом з цим, з відеозапису вбачається, що працівник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, пояснюючи можливість надати пояснення відповідної відмови в суді та неодноразово пропонуючи відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, працівником поліції не було зафіксовано порядку перевірки, виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, суд зауважує, що під час спілкування з поліцейським, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці, в той час як один з поліцейських взяв на себе функції «Третейського судді» та пропонував у такий спосіб «Розсудити».
Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак алкогольного сп'яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак, тому фактично відмова від проходження огляду в основному була спровокована, що безпосередньо вказазує на те, що формальне посилання на відмову ОСОБА_1 від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до широкого розуміння доктрини плодів отруєного дерева, будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина плодів отруєного дерева зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За наведених обставин, суд вважає, що у даному випадку вимога до водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, процесуальні дії працівників поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих доказів у справі.
Крім вищенаведеного, суд звертає увагу і на те, що відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції № 1376 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Разом з тим, на долучених до матеріалів справи відеозаписах відсутні будь-які відомості про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та відповідно дотримання при складанні протоколу про адміністративне правопорушення гарантій права особи на справедливий суд (розгляд справи).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи поза сумнівом, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
Повний текст постанови проголошено 09 жовтня 2025 року о 0930 годині.
Суддя:М. М. Босняк