Справа № 183/8823/25
№ 3/183/4059/25
07 жовтня 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
19.08.2025 о 13:00 годині в с. Знаменівка по вул. Українська 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблоком Зірка без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка ході, порушення мови. Від проходження медичного огляду за допомогою алкотесту Драгер 6810, а також у медзакладі відмовився. Подія фіксувалася на службову бодікамеру 799149. Водій відсторонений від керування шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, надав суду наступне пояснення. 19.08.2025 року о 13:00 годині сталася ДТП за його участі. Приїхала поліція та карета швидкої медичної допомоги, запитали у нього номер телефону та адресу проживання і відвезли до ЦРЛ, так як він мав травми, де він - ОСОБА_1 був приблизно 1 годину, а потім його забрав знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_2 та відвіз додому. Коли заїжджали у двір, його - ОСОБА_1 покликали працівники поліції та сказали, що необхідно поїхати у воєнкомат. Він - ОСОБА_1 відповів, що немає документів, однак працівники поліції сказали, що відвезуть туди його без документів. У воєнкоматі щось підписував, але прийшла матір з документами і його - ОСОБА_1 відпустили.
На питання судді: «чи вірно зазначені обставини викладені в протоколі?», відповів: «я не відмовлявся, «перегар був», на ногах стояти не міг, бо була травма через ДТП. Того дня зранку о 09:00 годині дійсно вживав алкогольне пиво 0,5 літра.»
На питання, чи звертався працівник поліції до ОСОБА_1 з пропозицією пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відповів, що не пам'ятає, здається пропонував, і він - ОСОБА_1 можливо відмовився, не знає чому, погано пам'ятає події того дня. Чи роз'яснювалися останньому його права з боку працівників поліції, також не пам'ятає.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Боровик Л.О. подала письмове пояснення (заперечення) по справі, в якому вказано, що захисник вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення не містять обґрунтованих доказів, щодо визнання ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного порушення, матеріали містять неточності, відсутність фіксації зупинки транспортного засобу, взагалі відсутні дані про причини та порушення ПДР на підставі яких його слід було зупинити, і тому вважає, що адміністративну справу відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Так, Рапорт патрульного поліцейського, як службової особи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що зацікавлені у задоволенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, який складено відносно ОСОБА_1 , не може бути використаний як доказ вини чи джерела встановлення певних фактів, оскільки носить суб'єктивний характер.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові по справі № 489/4827/16-а (провадження К/9901/33507/18) від 15 квітня 2020 року в якій звернув увагу на те, що свідчення позивача, який діяв як службова особа інспектор патрульної поліції, не можуть вважатися об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Тому рапорт інспектора Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції взводу 1 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції від 19 серпня 2025 року не є об'єктивним доказом у справі.
Фіксації технічними засобами керування транспортним засобом, як і факту зупинки ОСОБА_1 не було. Працівники поліції прибули за викликом на дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 19.08.2025р. приблизно о 13год. 00 хв. ОСОБА_1 під час ДТП отримав травму, у зв'язку з чим його забрала карета швидкої до «ЦРЛІЛ Самарівського району». Після отримання медичної допомоги ОСОБА_1 було виписано на амбулаторне лікування, після чого він попрямував додому. У вечері 19.08.2025р. до будинку ОСОБА_1 приїхали працівники поліції та забрали його до територіального сервісного центру Самарівського району де після поставлених питань про вживання алкоголю ОСОБА_1 повідомили про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на те, що ДТП сталася о 13 год. 00 хв., а протокол було складено 19.08.2025 о 18:15:46, тобто через п'ять годин після ДТП.
Крім того, працівникам поліції складено направлення до медичного закладу після 18:16, знаючи, що огляд в закладах охорони здоров'я проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З перегляду відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити момент, спосіб та обставини за яких поліцейськими були виявлені ознаки сп'яніння у особи відносно якої складено протокол. Водночас відеозаписом підтверджується лише висунення поліцейським вимог щодо огляду, встановлений порядок проходження якого не доводився до відома ОСОБА_1 , ознаки сп'яніння якого попередньо не оголошувалися.
Таким чином захисник вважає вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння такими, що не ґрунтуються на положеннях закону та виходять за межі їх дискреційних повноважень, оскільки такі дії здійснювались з порушенням принципу правової визначеності, що є складовою права на захист будь-якої особи.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного наркотичного або іншого сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такої о огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок направлення) огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів -у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з абз. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольною, наркотичною чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи положення Кодексу, положень відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення можна прийти до висновку, що огляд особи на стан сп'яніння повинен проводитися працівниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починаючи з відсторонення водія, щодо якого с підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і направлення в заклад охорони здоров'я у разі відмови або незгоди з його результатом.
Таким чином, на думку захисника, докази на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а саме диск з відеозаписом з проведенням зйомки не з місця події та зі спливом п'яти годин після ДТП, є недопустимим доказом, оскільки зйомку проведено не з місця події та з порушенням часу складання адміністративного протоколу (не протягом двох годин). Відтак, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, слід вважати недійсним, оскільки останній проведено з допущенням порушень абз. 2 ст. 266 КУпАП .
Патрульними поліції порушено процедуру складання протоколу, оскільки згідно вимог ст. 266 КУпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами,.... та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо керування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Нормами ст. 251 КУпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже таким чином суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява № 6673/04) та «Карелів проти Росії» ( заява № 928/08, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
На переконання сторони захисту, на підставі усього вищевказаного, можна дійти висновку, що матеріали про адміністративне правопорушення не містять обґрунтованих доказів, щодо визнання ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного порушення, матеріали містять неточності, відсутня фіксація зупинки транспортного засобу, взагалі відсутні дані про причини та порушення ПДР на підставі яких його слід було зупинити, наявний проміжок часу між зазначеним у протоколі часом керування ОСОБА_1 транспортним засовом - 13:00 та часом фіксації відмови від проходження огляду у 18:15 год., порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи містять письмове направлення на медичний огляд, однак на підставі матеріалів справи можна дійти висновку про його складання після 13:00, а також обов'язкового акту про відмову в отриманні такого направлення та проходження зазначеного огляду водієм ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного захисник вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні судом досліджено: протокол серії ЕПР1 № 428093 від 19.08.2025; рапорт інспектора Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області; письмове пояснення ОСОБА_1 ; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копію постанови серії ЕНА №5523673 від 19.08.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; копію постанови серії ЕПР1 № 428069 від 19.08.2025 відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП.
Окрім цього, судом досліджено відеозапис, який міститься на одному диску, долученого до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 перебуває в приміщенні, де у останнього запитують чи відмовляється він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відповів, що відмовляється, також повідомив, що вживав пиво.
Водій, який притягується до адміністративної відповідальності, в порушення зазначених вимог чинного законодавства, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши докази та з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , якими він підтверджує факт вживання алкоголю того дня та не може точно повідомити та згадати щодо причин відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, дослідивши письмові пояснення та аргументи по справі захисника ОСОБА_1 - адвоката Боровик Л.О., вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та поясненнями .
Щодо посилань сторони захисту на те, що час керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано о 13.00 годині, та зазначено у протоколі, який складено о 18.15 годині, а пропозиція пройти огляд зафіксована у направленні о 15.50 год. свідчать про наявність процесуальних порушень порядку направлення водія для проведення огляду. Суд зазначає, що дійсно згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, зазначено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Однак, з урахуванням того, що такий огляд забезпечується протягом встановленого 2 годинного часового інтервалу саме при висловленні згоди водія на його проведення для відображення об'єктивного результату такого огляду і недопущення уникнення відповідальності через сплив значного часу та відповідного зниження цифрових показників (рівня в проміле) алкоголю в крові, тому така позиція сторони захисту не має відповідної підстави, оскільки не є застосовною при фіксації саме відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Окрім цього, ОСОБА_1 не заперечував, що факт зупинки з боку працівників поліції його транспортного засобу дійсно відсутній, оскільки поліція приїхала на місце ДТП за участі його транспортного засобу, тобто за фактом її виклику для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Щодо не підтвердження на відео файлі, доданому до протоколу факту роз'яснення ОСОБА_1 його прав, суд зазначає, що даний аргумент спростовується наявністю власноручного підпису ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу, де останній підтверджує факт роз'яснення йому його процесуальних прав. Щодо часу складення протоколу, суд зазначає, що згідно ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому жодні порушення цієї норми закону не були допущені при його складенні.
Отже, аргументи сторони захисту не обґрунтовані і тому суд їх відхиляє.
Обставин, які пом'якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 279, 280 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців.
Суддя Ігольнікова М.О.