Справа № 212/7429/25
2/212/4131/25
29 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27 червня 2025 року, через систему «Електронний суд», позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач, ТОВ «Бізнес Позика») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №492401-КС-006 від 30 вересня 2024 року у розмірі 181 205,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 вересня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір №492401-КС-006 про надання кредиту в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Зазначив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену позичальником в особистому кабінеті. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 66909,99 грн. Зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 181205,91 грн, яка складається з 69970 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 78 561,40 - прострочені платежі по процентам, 32 674,51 - заборгованість по штрафам.
Ухвалою судді від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначений на 29 липня 2025 року, учасникам справи роз'яснені їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
25 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому від просить відмовити у позовних вимогах повністю, посилаючись на те, що наданий позивачем договір не підписаний відповідачем як позичальником, зазначила, вона не укладала цей Договір, відповідно не погоджувала зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції. Також зазначила, що нарахування неустойки в розмірі 32674,51 грн за договором є безпідставним і протиправним оскільки прострочення виконання зобов'язань ( за твердженням позивача) відбулося після 24.02.2022, в період дії воєнного стану. Зазначила, що із нарахованої суми вже було сплачено 4825,49 грн, які безпідставно сплачені та зараховані як неустойка, тому на цю суму має бути зменшено залишок заборгованості по кредиту. Також зазначила, що позивачем було неправомірно нараховано комісію у розмірі 15 000 грн, яка сплачена у повному обсязі, тому вважала, що 15 000 грн безпідставно сплачених та зарахованих як комісія мають бути враховані і на цю суму має бути зменшений залишок заборгованості по кредиту. Також зазначила, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним та недостатнім доказом, оскільки такий є внутрішнім документом банку. Крім того зазначила, що позивачем не надано доказів на перерахування суми позики.
28 липня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що договір №492401-КС-006 про надання кредиту підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів зазначив, що номер картки для перерахування коштів за кредитним договором був вказаний відповідачем при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, саме позичальником був зазначений номер банківської картки для перерахування коштів. Крім того зазначив, що позивач не нараховував відповідачу неустойку (пеню чи штрафи), та не просить стягнути з відповідача жодну пеню чи штрафи, заборгованість відповідача за спірним договором складається лише з заборгованості по тілу кредиту та процентам, які були нараховані відповідно до умов кредитного договору. Також зазначив, що кредитний договір за яким позивач просить стягнути з відповідача заборгованість є шостим кредитним договором, який укладено відповідачем з позивачем, а отже відповідач знала про порядок укладення кредитного договору та про всі інші типові умови кредитування ТОВ «Бізнес Позика».
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року судовий розгляд відкладений на 25 вересня 2025 року, оскільки строк для подання відповідачем заперечення на відповідь на відзив не сплинув.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явилась, про час, дату та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, заяв про відкладення справи або про розгляд справи за її відсутності не надавала, скористалась своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що через особистий кабінет на сайті кредитодавця 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір №492401-КС-006 про надання кредиту, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 75 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Строк кредиту - 24 тижнів, стандартна процентна ставка - в день 1% фіксована, комісія за видачу кредиту - 15 000 грн., термін дії договору до 17.03.2025, орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 184 356,38 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка - 6665,85 %.
Кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 Договору.
Умовами Договору визначений графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
У Розділі 12 Договору вказані контактні дані ОСОБА_1 (РНОКПП, реквізити паспорту, адреса проживання, номер мобільного телефону, картка № НОМЕР_2
Договір №492401-КС-006 з Додатками підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-2763.
Також, у Паспорті споживчого кредиту у пункті 5 викладено інформацію щодо порядку повернення кредиту, кількості та розміру платежів періодичності внесення.
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей Позивачем надано лист ТОВ «ПрофітГід», згідно з яким від ТОВ «Бізнес Позика» 30.09.2024 о 22:22:56 здійснено переказ коштів у розмірі 75000 грн, на номер платіжної картки НОМЕР_2 , призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №492401-КС-006 від 30.09.2024.
Відповідно до наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитним договором №492401-КС-006 від 30.09.2024 за період з 30.09.2024 по 22.06.2025, заборгованість відповідача перед ТОВ «Бізнес Позика» становить 181 205,91 грн, з яких 69970 грн заборгованість за кредитом; 78561,40 грн заборгованість за відсотками ( за період з 30.09.2024 по 17.03.2025), 32674,51 грн штраф.
Також, у вказаному Розрахунку міститься інформація щодо оплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5030 грн, у якості оплати тіла кредиту, 42054,50 грн оплата по відсоткам, 15000 грн оплата по комісії, 4825,49 оплата по штрафам.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналогічні положення містить ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 202, 205, 207, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
Порядок укладення електронного договору передбачений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №492401-КС-006 від 30.09.2024 укладений за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Бізнес Позика» шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 із зазначенням нею своїх персональних даних, та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.
Таким чином, позивачем доведений факт укладення вказаного Договору про надання кредиту на умовах, визначених у ньому, в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) позикодавця укласти такий договір у мережі Інтернет на інтернет-ресурсі ТОВ «Бізнес Позика», як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти зазначений договір здійснено шляхом заповнення нею, зокрема формуляра заяви (форми), паспорту споживчого кредиту або позики, про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» Договір про надання кредиту за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладання та є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором.
З огляду на викладене вище, суд відхиляє доводи відповідача про не укладання (не підписання) вказаного договору, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема про те, що вказаний договір не був підписані сторонами і не відповідає за формою вимогам законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договірні зобов'язання ТОВ «Бізнес Позика» виконало в повному обсязі та надало відповідачу шляхом перерахування на визначений відповідачем картковий/банківський рахунок позик в сумі 75 000 грн.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк і обсяги не виконала, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №492401-КС-006 від 30.09.2024 у розмірі: 69 970 заборгованість по тілу кредиту, 78561,40 грн заборгованість по процентам.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача викладені у відзиві на позов щодо зарахування в рахунок заборгованості за тілом кредиту 15 000 грн сплаченої комісії, оскільки судом встановлено, що комісія у розмірі 15 000 грн нарахована відповідно до умов Договору саме за видачу кредиту а не як плату пов'язану з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суму заборгованості за штрафами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що штраф нарахований відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку його сплати на користь позикодавця, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 32674,51 грн не підлягає задоволенню.
Разом з тим, з поданого ТОВ «Бізнес Позика» до позову розрахунку заборгованості за договором встановлено, що відповідачем за період часу з вересня 2024 року по червень 2025 року, тобто за період часу за який ТОВ «Бізнес Позика» має бути списано нарахований штраф, здійснювалися зарахування в погашення штрафу на загальну суму 4 825,49 грн., у зв'язку з чим вказана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту.
Тому суд вважає за необхідне зменшити суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 69 970 грн. на суму сплачених відповідачем платежів з погашення штафу у розмірі 4825,49 грн.
Таким чином, розмір заборгованості відповідача який підлягає стягненню на користь позивача за тілом кредиту становить 65 144,51 грн.
Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором №492401-КС-006 від 30.09.2024 у розмірі 143 705,91 грн., що складає заборгованість за тілом кредиту у сумі 65 144,51 грн., заборгованість по процентам у розмірі 78 561,40 грн, в іншій частині позову слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за принципом пропорційного розподілу судових витрат до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 920,96 грн. з урахуванням того, що позовні вимоги задоволені частково.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №492401-КС-006 від 30.09.2024 у розмірі 143 705 ( сто сорок три тисячі сімсот п'ять) гривень 91 коп., витрати по сплату судового збору у розмірі 1 920 ( одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень 96 коп.
У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко