Справа № 932/2484/25
Провадження № 1-кп/932/301/25
про продовження строку запобіжного заходу
08 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро у кримінальне провадження № 12024050000000030 від 08.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костянтинівка Донецької області, освіта - середня, не одруженого, судимого 07.08.2009 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.153 ч.2, 15 ч.2-153 ч.2, 153 ч.3, 146 ч.1, 304, 309 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 152 ч.3, ст.15 ч.2, 152 ч.3, ст.156 ч.1, ст.301-1 ч.1,ч.3 КК України, -
Шевченківським районним судом міста Дніпра розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 152 ч.3, ст.15 ч.2,152 ч.3, ст. 156 ч.1, ст. 301-1 ч.1, ч.3 КК України.
В судовому засіданні у зв'язку зі спливом застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та об'єктивною неможливістю закінчення судового розгляду до цього часу прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу на 60 днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися, є триваючими і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Аргументами на користь своєї позиції приводить особливу тяжкість та високу суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, суворість передбаченого законом покарання, яке доведеться відбувати обвинуваченому в разі доведення його вини, існування ризику впливу на потерпілих з метою схилення їх до вигідних йому показань, а також вірогідність продовження обвинуваченим своєї протиправної діяльності, оскільки він є судимим за аналогічні злочини і після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став. Зазначаючи на високий суспільний інтерес в даному кримінальному провадженні та неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого жодним із більш м'яких запобіжних заходів, прокурор просить суд його клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував, вважаючи його доводи щодо існування ризиків безпідставними.
Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував, зазначаючи на необґрунтованості підозри та можливості застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Надавши оцінку доводам клопотання прокурора та з'ясувавши наявність і характер ризиків, якими обґрунтовується доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу в виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу або його продовження, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, її вік та стан здоров'я, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та умови, за яких таке продовження можливе, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Оцінюючи ризик можливого переховування від суду, суд враховує суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його попередню судимість за аналогічні злочини, що не може не вказувати на усвідомлення ним невідворотності покарання і може спонукати його до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
До того ж, ризик переховування від суду посилюється введенням в Україні воєнного стану, що ускладнює контроль за поведінкою обвинуваченого, місце проживання якого знаходиться в зоні активних бойових дій.
Обговорюючи можливість впливу на потерпілих і свідків, суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним Кодексом процедури отримання їх показань, яка базується на принципі безпосередності, і з огляду на стадію судового провадження вважає цей ризик також цілком існуючим.
Зважаючи на дані про особу обвинуваченого, який міцних соціальних зв'язків і будь-яких стримуючих його протиправну поведінку факторів не має, а також беручи до уваги обставини та характер висунутого йому обвинувачення, високий ступінь його суспільної небезпечності, низьку моральність, не виключається і можливість продовження обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Отже, ймовірність настання негативних наслідків для судового провадження продовжує існувати, так як ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися і, незважаючи на тривалість судового провадження, своєї актуальності не втратили.
З урахуванням цього суд дійшов висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою та неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе усунути існуючі ризики та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Доказів того, що з часом існуючі ризики відпали або зменшилися настільки, що належної процесуальної поведінки обвинуваченого можна досягти застосуванням до нього більш м'яких запобіжних заходів, стороною захисту суду не надано, тому підстав для застосування до ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, суд з врахуванням вище наведених обставин та особливостей справи не вбачає. До того ж, цього вимагає і справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Керуючись статтями 176-178, 199, 327, 331, 369, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу -задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.152 ч.3, ст.15 ч.2, 152 ч.3, ст.156 ч.1, ст.301-1 ч.1, ч.3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 06 грудня 2025 року включно, без застосування застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з утримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 08.10.2025, повний текст ухвали оголошено 09.10.2025 о 08.00 год.
Суддя ОСОБА_1