Справа № 748/1234/25
Провадження № 2-а/732/6/25
08 жовтня 2025 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Швачко О. В.,
за участю: представника позивача - адвоката Міняйла Я. В. (приймав участь в режимі відеоконференції),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (адреса: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,
22.04.2025 представник позивача - адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, який діє на підставі ордеру серії ВІ № 1296643 від 21.04.2025 в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.04.2025 серії ЕНА №4486965, серії ЕНА №4487015, серії ЕНА №4487047 відносно ОСОБА_1 , закрити провадження у справах у зв'язку з відсутністю в діях позивача події і складу адміністративних правопорушень. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 12 квітня 2025 року близько 17 год 00 хв в м. Чернігові по вул. Кільцева позивача було зупинено працівниками патрульної поліції, які повідомили позивачу, що на його транспортному засобі нібито не працюють габаритні вогні. Практично одразу після зупинки на місце прибув брат позивача і на той момент габаритні вогні вже горіли, що також зафіксовано на відеозаписі. У подальшому працівники поліції зауважили, що під час руху транспортного засобу позивач не був пристебнутий ременем безпеки, а також звернули увагу на наявність порізу на шині переднього правого колеса автомобіля. Однак позивач зазначає, що ремінь безпеки не передбачений конструкцією автомобіля ЗИЛ, яким він керував, а поріз на шині колеса був поверхневим, не мав ознак критичності, не досягав корду та не міг бути підставою для заборони експлуатації транспортного засобу, відповідно до п.31.4.5.ПДР. Позивач вважає, що законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким він керував, у працівників поліції не було, оскільки порушень ПДР він не вчиняв, а наведені ними причини такої зупинки є необґрунтованими. У зв'язку з відсутністю обґрунтованих та законних підстав зупинки, позивач вважав вимогу працівників поліції про пред'явлення ним посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів безпідставною, у зв'язку з чим відмовився їх пред'являти.
Надалі, працівники поліції повідомили позивача про те, що на лінію 102 надійшов дзвінок від «небайдужого громадянина», який нібито повідомив, що водій транспортного засобу ЗИЛ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким на той момент керував позивач, перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонували пройти на місці огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager». Оскільки працівники поліції не надали акт перевірки вказаного приладу, як то вимагав позивач, останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, однак погодився пройти такий огляд у лікарні. Як стверджує позивач, такий огляд належним чином не відбувся, так як він відмовився надавати свої особисті дані, які необхідні для проходження огляду, у зв'язку з чим лікар-нарколог, який мав його проводити, відмовився від його проведення. Після того, працівники поліції затримали позивача, доставили його до відділу поліції, та, встановивши особу позивача, винесли три окремі постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за нібито непред'явлення на вимогу працівників поліції посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На думку позивача, вказані постанови є незаконними, оскільки про причину зупинку транспортного засобу йому не було повідомлено, а тому зупинка була безпідставною. Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські зобов'язані поінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Позивач вважає, що так як порушень ПДР він не допускав, а працівники поліції грубо порушили порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачений ст. 36 КУпАП, постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.04.2025 серії ЕНА №4486965, серії ЕНА №4487015, серії ЕНА №4487047 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Костюкової Т. В. від 28 квітня 2025 року справу передано до Городянського районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Міняйло Я. В. у повному обсязі підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, визнати протиправними та скасувати оскаржувані постанови у справах про адміністративне правопорушення. Підтвердив обставини, які викладені в адміністративному позові, та, посилаючись на ці обставини, обґрунтовував заявлений позов.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
06.06.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Руслана Люблінського надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідачем зазначено, що 12 квітня 2025 року о 17 год 38 хв в м. Чернігові по вул. Кільцева, 37, екіпажем патрульної поліції під час патрулювання було виявлено транспортний засіб ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з порушенням ПДР, а саме з непрацюючими габаритними ліхтарями. Після виявлення вищезазначеного правопорушення поліцейськими було зупинено транспортний засіб позивача відповідно до п.2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». В момент зупинки поліцейські також виявили пошкодження шини, що також є порушенням чинних Правил дорожнього руху. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції позивачу було повідомлено про причину зупинки та згідно вимог положень п.2.4 а) ПДР заявлено вимогу надати для перевірки документи зазначені в п.2.1 ПДР. Вказує, що неодноразову законну вимогу поліцейського про надання документів, зазначених в п.2.1 ПДР, позивач проігнорував, аргументуючи тим, що він не погоджується з причиною зупинки. Згідно із п. 10 Порядку № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби у разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП чи правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення ДТП чи правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП чи правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду. Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка». Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП. Таким чином, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом без відповідних документів, передбачених п. 2.1.а, п.2.1.б та п.2.1.ґ ПДР.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №127/19283/17 представник відповідача наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи і навіть якщо позивач не погоджується з поставленими йому з провину порушенням ПДР це не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Представник відповідача зазначає, що правомірність своїх вимог та протиправність оскаржуваних постанов позивач загалом обґрунтовує тим, що поліцейські не обґрунтували причину зупинки транспортного засобу, та не мали законних підстав вимагати пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказані доводи позивача є помилковими, надуманими, такими, що не відповідають дійсності, та спрямовані виключно на спробу позивача уникнути відповідальності за вчинені правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху. Для встановлення особи позивача, який відмовився від повідомлення його анкетних даних, останнього було затримано працівниками поліції о 19 год 17 хв 12.04.2025 та доставлено до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, де у подальшому були складені оскаржувані постанови. Із відеозаписів портативних відеореєстраторів поліцейських убачається, що ними була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, поліцейські оголошували про початок розгляду справи, ознайомлювали позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи, та жодним чином не перешкоджали водієві у реалізації його прав (00 хв 39 с; 11 хв 05 с «clip-15» відеозапису та 05 хв 00 с відеозапису «clip-16», відеозапис додається). Отже, поліцейськими були дотримані права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів були винесені постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ЕНА №4486965, серії ЕНА №4487015, серії ЕНА №4487047 від 12.04.2025 в межах санкції статті. Представник відповідача зазначає, що поліцейські Прохоренко Д. С., Чепік О. Г. та Кобзар О. М., складаючи оскаржувані постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , діяли у межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а винесені ними постанови відповідають вимогам ст.283 КУпАП. Вважає, що всі зауваження позивача як підстави для скасування оскаржуваних постанов не знайшли свого підтвердження, а носять суто суб'єктивний характер та свідчать лише про намагання уникнути ним адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог, представник відповідача просив суд при ухваленні судового рішення врахувати обставини, викладені у відзиві, та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої слідує, що твердження відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів позивача, суперечать матеріалам справи та нормам чинного законодавства України. Представник позивача наголошує на тому, що здійснена працівниками поліції зупинка транспортного засобу під керуванням позивача, була неправомірною та не мала належного обґрунтування відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Вказує, що відповідачем жодним чином не спростовано факту порушення працівниками поліції прав позивача при складанні оскаржуваних постанов, факту порушення вимог щодо всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи та факту відсутності належних доказів вини позивача в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши позиції учасників справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дослідивши відеозапис події, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 12 квітня 2025 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Чепіком Олександром Віталійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4486995 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн, з тих підстав, що ОСОБА_1 12.04.2025 о 19:56:06 в м. Чернігів, вул. Кільцева, 36, керував транспортним засобом ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , та керуючи транспортним засобом не пред'явив на законну вимогу працівника поліції поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Судом також встановлено, що 12 квітня 2025 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Прохоренко Дар'єю Сергіївною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4487047 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн, з тих підстав, що ОСОБА_1 12.04.2025 о 17:38:00 в м. Чернігів, вул. Кільцева, 37, керував транспортним засобом ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , та керуючи транспортним засобом не пред'явив на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії до повного ознайомлення, чим порушив п.2.4.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 12 квітня 2025 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кобзарем Олексієм Миколайовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4487015 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн, з тих підстав, що ОСОБА_1 12.04.2025 о 17:38:45 в м. Чернігів, вул. Кільцева, 37, керував транспортним засобом ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , та керуючи транспортним засобом не пред'явив на законну вимогу працівника поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.4.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил.
Згідно із пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ч.1 ст.126 КУпАП).
Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, представником відповідача Департаменту патрульної поліції надано до суду відеозаписи з боді-камери поліцейських.
Переглядаючи вказані відеозаписи, встановлено, що відеофіксація адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , розпочата о 17:56 (запис 1, диск 1), в той час як у постанові серії ЕНА №4487047 від 12.04.2025 зазначено, що правопорушення скоєно о 17:38:00, а у постанові серії ЕНА №4487015 від 12.04.2025 зазначено, що правопорушення скоєно о 17:38:45. Отже, відповідачем у двох вищенаведених оскаржуваних постановах зафіксовано, що правопорушення вчинено раніше - за часом, аніж розпочато відеозапис. Разом з цим, відповідачем не надано суду інших доказів, які б свідчили про скоєння позивачем вказаних адміністративних правопорушень о 17:38:00 та о 17:38:45, відповідно, а саме про ненадання на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що 12.04.2025 о 17 год 38 хв у м. Чернігові по вул. Кільцева, 37, екіпажем патрульної поліції під час патрулювання зупинено транспортний засіб ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з порушенням ПДР, а саме з непрацюючими габаритними ліхтарями, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. В момент зупинки поліцейські також виявили пошкодження шини, що також є порушенням чинних Правил дорожнього руху, а саме п.31.4.5.б ПДР.
Водночас, факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху в оскаржуваних постановах відповідачем не відображено, доказів того, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло би бути підставою вимоги працівниками поліції пред'явлення документів саме при зупинці транспортного засобу, та доказів притягнення останнього до адміністративної відповідальності не надано.
Дії позивача щодо ненадання на вимогу працівників поліції документів, передбачених п.2.1 ПДР, є причинно-наслідковим зв'язком дій працівників поліції, якими були порушені правові підстави визначені Законом України «Про Національну поліцію».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки стороною відповідача не доведено, що зупинення транспортного засобу під керуванням позивача обумовлено недотриманням ним як водієм вимог Правил дорожнього руху, у працівників поліції були відсутні підстави вимагати від ОСОБА_1 пред'явити документи, передбачені п.2.1 ПДР, а також підстави для застосування до позивача санкцій, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, за невиконання останнім такої вимоги.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за технічну несправність транспортного засобу - за непрацюючі габаритні ліхтарі та за виявлення пошкодження шини у транспортному засобі як про це зазначав у відзиві на позов відповідач.
Положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність складення оскаржуваних постанов, а відтак, суд приходить до висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувані постанови у справах про адміністративні правопорушення від 12.04.2025 серії ЕНА №4486965, серії ЕНА №4487015, серії ЕНА №4487047 підлягають скасуванню, а справи про адміністративні правопорушення - закриттю.
Разом з цим суд зазначає, що ч. 3 ст. 286 КАС України передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення. Проте такі повноваження відсутні в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, а тому в цій частині вимоги позову не підлягають задоволенню.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду, у силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 126, 245, 251, 252, 283 КУпАП, статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 286, 293, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення, задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4486995 від 12.04.2025, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Чепіком Олександром Віталійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4487047 від 12.04.2025, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Прохоренко Дар'єю Сергіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4487015 від 12.04.2025, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кобзарем Олексієм Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
В решті вимог позову, відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено і підписано 08.10.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя А. О. Бойко