Справа № 591/75/24
Провадження № 2/591/1009/24
01 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-
Представник ПрАТ «Страхова група «УНІКА» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 листопада 2020 року між ПрАТ«Страхова компанія «УНІКА» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна № SUС4NBR-20АG6FZ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням користуванням та розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 .
Страховим випадком по цьому договору серед іншого є дія води (6.1.1. Пошкодження водою внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і підключених до них побутових пристроїв).
16 січня 2023 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття квартири водою, про що комісією представників ОСББ «ХАРКІВСЬКА 7» складено акт від 17 січня 2023 року. Комісією встановлено, що причинами залиття квартири АДРЕСА_2 є витік води з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 .
Страхувальник за договором добровільного страхування майна № SUС4NBR-20АG6FZ звернувся до позивача із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування.
Ця заява була розглянута подія затоплення застрахованої квартири, визнано страховим випадком, у зв'язку з чим на підставі кошторису відновлювального ремонту та Страхового акту № Z230НРВ7000038 від 20 січня 2023 року позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування в розмірі 6699 грн.00 коп.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6699 грн.00 коп. та витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2024 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначенням судового засідання 08 лютого 2024 року о 13 год. 00 хв.
08 лютого 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 12 березня 2024 року у зв'язку з неявкою відповідачки та відсутністю доказів її належного сповіщення.
12 березня 2024 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд справи відкладено до 15 квітня 2024 року.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6699 грн. 00 коп., 2684 грн. 00 судового збору (а.с.32-33).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2024 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення задоволено. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2024 року у справі №591/75/24 за вказаним позовом скасовано, справу призначено до розгляду на 08 липня 2024 року о 09 год.00 хв.
Згідно розпорядження Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, вказана справа передана у провадження судді Сидоренко А.П.
02 липня 2024 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що вона не була ознайомлена з актом про залиття, який складено у її відсутність.
Воно не була взагалі обізнана про наявність такого акту. При цьому, акт про залиття квартири підписано невідомою відповідачці особою, яка не є власником квартири АДРЕСА_3 .
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 N 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов'язковою.
Позивачем не надано доказів доведення факту спричинення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири відповідачкою з причин, зазначених у акті про залиття.
На підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири саме з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення.
При цьому, акт про залиття від 17 січня 2023 року, долучений до позову, не містять жодних відомостей щодо обстеження квартири відповідача, із якої могло відбутися залиття, а отже із його змісту не можна дійти беззаперечного висновку, що обставини події були повно та всебічно з'ясовані комісією при складанні акту і правильно встановлено причину залиття.
З викладеного вище слідує, що наданий позивачем акт про залиття складений в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, оскільки акт не відповідає зазначеній вище нормі, зокрема в частині встановлення дійсної причини залиття, вини власника, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та залиттям квартири АДРЕСА_2 . Крім того, акт про залиття від 17 січня 2023 року складено без повідомлення та за відсутності відповідача, а отже останній не можна вважати належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні статей 77-80 ЦПК України,
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, вбачається відсутність доказів, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося саме через винні недбалі дії власника квартири АДРЕСА_3 , яка належить відповідачці, що дає підстави для висновку про відсутність складу правопорушення, яке може бути підставою для задоволення позову.
Враховуючи зазначене, просить суд відмовити у задоволенні вказаного позову у повному обсязі (а.с.114-116).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2024 року справа прийнята в провадження суддею Сидоренко А.П., призначена до судового розгляду на 09 жовтня 2024 року, о 09 год. 00 хв.
05 липня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони. Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).
Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 123-125).
09 жовтня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 25 грудня 2024 року за клопотанням відповідачки.
25 грудня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 13 березня 2025 року, о 15 год. 00 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідачки.
13 березня 2025 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 24 червня 2025 року, о 13 год. 30 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідачки.
24 червня 2025 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 01 жовтня 2025 року, об 11 год. 00 хв. за клопотанням представника позивача.
В зазначене судове засідання учасники справи не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Представник позивача надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі та участі відповідачки, просить суд відмовити в задоволені позову, оскількивідповідачка не була ознайомлена з актом про залиття (відповідачка не була присутня при складанні акту, їй не відомі жодні обставини, вказані в акті, про що свідчить відсутність її підпису в акті). Акт залиття не містить обов'язкових реквізитів (займані посади членів комісії, прізвище, ім'я, по батькові власника квартири, з вини якого сталося залиття. В акті від квартири відповідачки зазначена невідома особа ОСОБА_6 , без вказання хто саме ця особа, яка не є власником квартири, не відома відповідачці. Позивачем не надано документи, що підтверджують розмір матеріальної шкоди, завданої майну застрахованої особи (а.с.171).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування майна фізичних осіб №SUC4NBR-20АG6FZ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 . Згідно п. 6.1.1. Пошкодження водою внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і підключених до них побутових пристроїв визнано страховим випадком (а.с.3).
Факт укладення вказаного договору відповідачкою не оспорюється.
З акту про залиття від 17 січня 2023 року складеного комісією у складі: голови правління ОСББ «Харківська 7» Потапової О.Б., членів правління ОСББ «Харківська 7» Матосової Л.І. та ОСОБА_7 , встановлено, що 16 січня 2023 року в квартирі АДРЕСА_4 , стався витік великої кількості холодної води з протіканням у квартиру нижнього поверху, з візуального огляду по причині: зірваний шланг пральної машинки. У зв'язку з цим в квартирі АДРЕСА_2 сталося залиття (а.с.5). В акті зазначено, що з ним ознайомлені: кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 .
17 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася з заявою про страхове відшкодування, у зв'язку із затопленням квартири за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.6).
Згідно кошторису відновлювального ремонту, його вартість становить 6699,00 грн. (а.с. 7-77).
Як вбачається зі страхового акту №Z230НРВ7000038, вирішено виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 6699,00 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок, юридичному управлінню вжити заходів щодо стягнення суми відшкодування у порядку регресу з ОСОБА_6 (а.с.12).
Страхове відшкодування в розмірі 6699 грн. було перераховано ОСОБА_2 , що підтверджується копією платіжного доручення №017822 (а.с.13).
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, слід зазначити, що крім права власності, існує і тягар власника, який полягає у необхідності підтримувати своє майно в справному стані, вживати заходів по своєчасному усуненню несправностей.
До обов'язків власників квартир, наймачів та орендарів належать: використання приміщень житлових будинків за призначенням, забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримання правил пожежної безпеки, вжиття заходів по усуненню несправностей у квартирі власними силами або силами підприємств з обслуговування житла.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила) та відповідно до додатку до листа Мінжитлкомунгоспу від 29 серпня 2008 року № 20-8-18, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка у відповідності до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету, затвердженого начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено зокрема: характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані стороною позивача докази, суд приходить до висновку, що Акт про залиття від 17 січня 2023 року містить зазначення відомостей про осіб, які його склали, характер залиття (витік великої кількості холодної води в квартирі АДРЕСА_3 шостого поверху з протіканням у квартиру нижнього поверху), та його причини (зірваний шланг пральної машинки), а також перелік пошкоджень внаслідок залиття.
Посилання відповідачки на те, що вона не була присутня при складанні цього акту та не була повідомлена про його складання, суд не приймає до уваги, оскільки згідно п. 2.3.6 Правил присутність власника не є обов'язковою, тоді як передбачається обов'язок присутності зацікавлених осіб як з боку потерпілої, так і винної особи.
Факт залиття квартири внаслідок прориву шлангу пральної машинки в квартирі відповідача, розміщеній поверхом вище, не спростовано відповідачкою належними та допустимими доказами , які б вказували на те, що спричинена шкода завдана не з вини відповідачки.
При цьому під час судового розгляду судом роз'яснялося представникам позивача та відповідачки право звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи з метою визначення причини залиття квартири страхувальника або надання відповідного висновку експертизи з цього питання, а також роз'яснено наслідки невчинення таких дій, проте таких клопотань до суду не надійшло.
За таких обставин відповідачкою не спростовано презумпцію завдавача шкоди, а тому наявні підстави вважати, що майнова шкода була завдана страхувальнику внаслідок неправомірних дій відповідачки як власниці кв. АДРЕСА_4 , внаслідок чого, власнику квартири АДРЕСА_2 , у цьому будинку було завдано матеріальної шкоди.
З огляду на вказане, до позивача, у межах фактично здійсненої страхової виплати, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому кошти в розмірі завданої шкоди підлягають стягненню з відповідачки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2684 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258- 259, 263-265ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6699 грн. 00 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення виготовлене 09 жовтня 2025 року.
Суддя А.П.Сидоренко