Провадження № 33/803/2667/25 Справа № 202/7293/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Капітанова Д.Г., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Голубніченка В.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що водій ОСОБА_1 , 02 липня 2025 року о 17 годині 15 хвилин в м. Дніпро по просп. Слобожанський неподалік ЛЕП 474, керував автомобілем BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови.
Посилається на те, що приймаючи рішення про призначення адміністративного стягнення суд першої інстанції не врахував, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, заявив про усвідомлення своєї вини та переосмислення своїх необережних дій, які призвели до негативних наслідків. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ДТП не скоював.
В судовому засіданні він пояснював, що в момент вчинення ДТП йшов дощ, рухаючись по проспекту Слобожанському він, маючи намір перестроїтися, подивився у дзеркало заднього виду задля того, щоб переконатись в тому, що своїми діями він не створить перешкод або небезпеки для руху іншим учасникам руху під час зміни напрямку свого руху і в цей момент водій автомобіля, який рухався попереду нього зупинився на проїжджій частині і у зв'язку із тим, що він не встиг зреагувати на зміну дорожньої обстановки, сталося зіткнення із автомобілем, що зупинився попереду.
Його цивільна відповідальність на момент ДТП була застрахована, він звернувся до страхової компанії та виконав всі від нього необхідні дії для виплати потерпілому страхового відшкодування.
Уважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновків про застосування до нього максимального адміністративного стягнення передбаченого ст.124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, не надавши належної оцінки усім обставинам.
На підставі ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 10.09.2025 змінити в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік на штраф, як менш суворий вид стягнення.
Потерпілий ОСОБА_2 до апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але його неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та його захисника Капітанов Д.Г. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили постанову суду першої інстанції змінити в частині призначення адміністративного стягнення та призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Представник потерплого ОСОБА_2 - адвокат Голубніченко В.О. не заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що ОСОБА_1 повністю відшкодував потерпілому моральну шкоду, а матеріальні збитки будуть відшкодовуватися страховою компанією.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме недотримання під час керування транспортним засобом вимог ПДР України, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
Вказані висновки місцевого суду ґрунтуються на досліджених та наведених у постанові доказах, не оспорюються в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , а тому відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час вирішення питання про накладення на нього адміністративного стягнення є слушними, з огляду на таке.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
Санкція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд послався на характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який проявив надмірну неуважність під час керування транспортним засобом та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом та прийшов до висновку, що саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім задля його виховного впливу і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
При цьому, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд в своїй постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією вказаної статті.
Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушника адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Зокрема, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 свою вину в вчиненні адміністративного правопорушення визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов до висновку, що внаслідок неповноти судового розгляду, суд не врахував належним чином особу правопорушника ОСОБА_1 , а також відсутність суттєвих негативних наслідків дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та обставин, що обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має бути призначено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст.124 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, внаслідок суворості.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року - зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО