Номер провадження 1-кс/754/3284/25
Справа № 754/16591/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи якою подано клопотання - ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про визначення місця зберігання майна та передачі його на відповідальне зберігання,
До Деснянського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про визначення місця зберігання майна та передачі його на відповідальне зберігання. У вказаному клопотанні заявниця просить визначити місцем зберігання автомобіля «Renault Mеgаn», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору 2015 року випуску за її ( ОСОБА_3 ) місцем проживання: АДРЕСА_1 , та зобов'язати працівників Вишгородського РУП ГУНП в Київській області передати їй вказаний транспортний засіб на відповідальне зберігання. Тобто, фактично в даному клопотанні ставиться питання про визначення місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання.
Вивчивши викладені у клопотанні аргументи, слідчий суддя робить наступний висновок.
Так, нормами ч. 3 ст. 26 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію, передбачені ст. 100 КПК України, яке не містить норм щодо порядку розгляду клопотань особи щодо порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом визначення місця зберігання та передачі майна на відповідальне зберігання, а також повноважень слідчого судді щодо розгляду таких клопотань.
Частиною 1 статті 100 КПК України, встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 6 та 7 статті 100 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляд клопотань щодо долі речових доказів у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України. Так, за рішенням слідчого судді речові докази можуть передаватись для реалізації, їх технологічної переробки або знищуються.
Тобто, вимогами КПК України передбачений конкретний перелік випадків, коли долю речових доказів вирішує слідчий суддя, і питання визначення місця зберігання та передача речових доказів на відповідальне зберігання до таких випадків не відноситься.
При цьому, за змістом ст.ст. 40, 98-100 КПК України, питання про передачу речових доказів на відповідальне зберігання віднесене до повноважень слідчого, тому саме слідчий після визнання речей та документів речовими доказами зобов'язаний вирішити питання про їх збереження, у тому числі і передачу на відповідальне зберігання у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вимога, яка заявлена у клопотанні не віднесена до компетенції слідчого судді.
З урахуванням вищевикладеного, суддя під час досудового розслідування не уповноважений вирішувати питання щодо визначення місця зберігання майна та передачі майна на відповідальне зберігання, таке клопотання окремо слідчим суддею не може бути розглянуте та не підлягає задоволенню.
Разом з цим, територіальна підсудність слідчого судді визначається за місцем знаходження органу досудового розслідування. Тобто, слідчий суддя розглядає клопотання в межах територіальної юрисдикції суду, де розташований слідчий підрозділ, який проводить досудове розслідування.
Керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Час оголошення повного тексту ухвали: 08.10.2025 року о 11 годині 55 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1