Справа№ 953/10115/25
н/п 3/953/2736/25
"08" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Дяченка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції Харківської області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 (серії ВАД № 701964), 10.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо умов проживання дитини, а саме: в оселі де мешкає дитина багато сміття, антисанітарія, підлога не мита, чим порушив вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 (серії ВАД № 701965), 10.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо умов проживання дитини, а саме: в оселі де мешкає дитина повна антисанітарія, підлога вся закидана сміттям, відсутні вікна, чим порушив вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2025 справи про адміністративне правопорушення 953/10115/25 (провадження № 3/953/2736/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП,та № 953/10118/25 (провадження № 3/953/2738/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 184 КУпАП, об'єднано в одне провадження № 953/10115/25 (провадження № 3/953/2736/25).
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав, щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з даними свідоцтва про народження (додаток ДІЯ) виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районнах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини є ОСОБА_1 .
Згідно з даними свідоцтва про народження (додаток ДІЯ) виданого Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини є ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД № 701964 від 10.09.2025, серії ВАД № 701965 від 10.09.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- фототаблиці за адресою АДРЕСА_2 .
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, ст. 252 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 23 КУпАП, визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті (ч. 1 ст. 24 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та наявність обставини яка пом'якшує відповідальність, щире каяття, та вважає за можливе застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 33-38, 184, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605,60 грн (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Київський районний суд м. Харків код ЄДРПОУ суду: 02893746).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя О.М. Дяченко