Справа №403/402/25 провадження № 3/403/196/25
07 жовтня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянство України, місце: інші
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №378310, складеного 01 липня 2025 року інспектором відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській обл. (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Грін О.О., 01 липня 2025 року о 18 год. 36 хв. в с-щі Устинівка по вул.Мазуренка біля буд.№87 гр-нка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння обличчя, підвищена жвавість рухів та мови, звужені зіниці), дослівно «від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру №11130130588/2», від керування транспортним засобом відсторонена, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху,за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи 07 жовтня 2025 року гр-нка ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, повідомлялась шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-нка ОСОБА_1 , будучи обізнаною про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно неї справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не вжила жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно неї протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-нки ОСОБА_2 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-нки ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до приписів ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, (далі по тексту - Правила дорожнього руху) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
За змістом диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з п.55 рішення Другої Секції Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції».
Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер, а суворість санкцій, передбачених ст.130 КУпАП, максимально наближає адміністративні стягнення до кримінальних покарань.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної лейтенантом поліції Грін О.О. в протоколі серія ЕПР1 №378310, встановленими ним обставинами є, дослівно: « ОСОБА_1 , 25 січня 1995 р.н керувала тз LANOS НЗ ва4166не з явними ознаками наркотичного сп'яніння, почервоніння обличчя, підвищена жвавість рухів та мови, звужені зіниці від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер №11130130588/2, від керування транспортним засобом відсторонена, чим порушила п.2.5. ПДР».
Жодної вказівки на допущену гр-нкою ОСОБА_1 бездіяльність, за яку передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння), та яка б відповідала об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, зазначеній законодавцем в ч.1 ст.130 КУпАП, протокол серії ЕПР1 №378310 не містить.
Отже, фабула протоколу серія ЕПР1 №378310 від 01 липня 2025 року не містить об'єктивної сторони вчиненого гр-нкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладеного в диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи «Малофєєва проти Росії» рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04; «Карелін проти росії» рішення від 20 вересня 2016 року, заява №926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує їй можливість організувати ефективний захист своїх прав та інтересів.
Разом з тим, неконкретизованість обвинувачення не лише не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином здійснити захист своїх прав, але й позбавляє суд можливості належним чином перевірити твердження органу (посадової особи), який (-а) склав(-ла) протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення, зазначеного в ньому.
Отже, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та здійснювати, виходячи із цього, кваліфікацію її дій, оскільки діючи подібним чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу судової влади, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, враховуючи, що суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі серії ЕПР1 №378310, не відповідає об'єктивній стороні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП складу адміністративного правопорушення як керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, підстави для здійснення судом самостійної правової кваліфікації дій (керування в стані такого сп'яніння) або бездіяльності (відмова від проходження огляду) гр-нки ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, за змістом п.п.2, 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського повноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічна норма щодо застосування технічних засобів відеозапису при проведенні огляду на місці зупинки транспортного засобу передбачена також і п.4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до п.1 Розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 (далі - Інструкція №1395), водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони, крім іншого, перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, лише при наявності перелічених вище ознак у поліцейського виникають достатні підстави вважати, що водій, можливо, перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що, як наслідок, надає йому право згідно положень п.2 розділу І Інструкції №1452/735 запропонувати водію пройти відповідний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення та опису встановлених лейтенантом поліції Грін О.О. обставин, зазначених в протоколі серії ЕПР1 №378310, ознаками наркотичного сп'яніння гр-нки ОСОБА_1 були: почервоніння обличчя, підвищена жвавість мови та рухів, звужені зіниці.
Разом з тим, зі змісту дослідженого судом відеозапису з технічного засобу відеозапису (нагрудної бодікамери №11130130588/2), що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, вбачається: рух транспортного засобу під керуванням гр-нки ОСОБА_1 та подальша зупинка автомобіля працівниками поліції; зазначення поліцейським про необхідність надання гр-нкою ОСОБА_1 документів та посвідчення водія; заборона працівника поліції гр-нці ОСОБА_1 рухатись та пересуватись, обмеження останньої працівниками поліції в праві керування транспортним засобом та в праві зайти в двір її домоволодіння; суперечка гр-нки ОСОБА_1 щодо таких обмеження її прав та наявності законних підстав щодо цього; зауваження останньої, адресовані працівникам поліції щодо манери спілкування з нею; конфлікт гр-нки ОСОБА_1 з працівниками поліції; рух гр-нки ОСОБА_1 до її автомобіля; розміщення гр-нки ОСОБА_1 на сидінні водія із закриттям дверей та затонованих вікон, а також припинення спілкування з працівниками поліції; оголошення працівником поліції в сторону транспортного засобу про наявність у гр-нки ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, жвавість рухів та мови, звужені вії; подальша пропозиція поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі; зазначення поліцейським, що якщо гр-нка ОСОБА_1 буде сидіти в транспортному засобі і говорити щось, окрім згоди або незгоди проїхати в медичний заклад, то буде складений відповідний протокол; зазначення працівником поліції ОСОБА_3 в сторону автомобіля, що він вважає таку поведінку відмовою; зазначення працівниками поліції, що відносно гр-нки ОСОБА_1 буде складено протокол за адміністративне правопорушення.
Аналіз відеозапису з технічного засобу відеозапису поліцейського, проведений суддею, дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо наявності в діях та поведінці гр-нки ОСОБА_1 , за обставин відображених на відеозаписі, таких вказаних у протоколі ознак, як почервоніння обличчя, підвищена жвавість рухів та мови, звужені зіниці.
Так, як слідує з відеозапису, шкірний покрив обличчя гр-нки ОСОБА_1 не містить ознаки почервоніння та має нормальний відтінок, який відповідає умовам сонячного літнього дня та підвищеної температури повітря.
З цього ж відеозапису також вбачається, що працівник поліції не світив в очі гр-нці ОСОБА_1 ліхтариком чи іншим технічним засобом з метою виявлення реакції її зіниць на світло, а тому, враховуючи адекватність відповідей гр-нки ОСОБА_1 на всі поставлені поліцейським запитання, а також її поведінку та координацію рухів (в тому числі спрямованість погляду, вираз очей), які повністю відповідали обстановці, за якої відбувалось її спілкування з поліцейським, в судді відсутні підстави вважати наявною зазначену вище ознаку у гр-нки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом.
Щодо зазначених в протоколі ознак наркотичного сп'яніння гр-нки ОСОБА_1 - підвищеної жвавості рухів та мови, суддя приходить до висновку про недоведеність працівниками поліції наявності у останньої таких ознак, оскільки вказані формулювання не були доведені змістом дослідженого суддею відеозапису.
Натомість, виявлення працівниками поліції у гр-нки ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння відбулось приблизно через 10 хв. після її спілкування з працівниками поліції, а саме після відмови останньої спілкуватись з ними та закриття в салоні транспортного засобу, що викликає у суду обгрунтовані сумніви щодо об'єктивності та неупередженості таких дій поліцейських, а також щодо реальної можливості виявлення будь-яких зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння за відсутності візуального контакту з особою, що фактично унеможливлює об'єктивне встановлення таких ознак.
З огляду на викладене, враховуючи, що закон пов'язує відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, встановлену ч.1 ст.130 КУпАП, лише за керуванням ним транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп'яніння, що в даному випадку встановлено не було, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за відсутності його ознак, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, враховуючи зміст дослідженого суддею відеозапису встановлено, що обставина відмови гр-нки ОСОБА_1 від пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Додані до протоколу серії ЕПР1 №378310 від 01 липня 2025 року на підтвердження обставин вчинення гр-нкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як докази: 1) відеозапис з технічного запису відеозапис №11130130588/2, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диск; 2) інформація з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №81512-2025 від 11 липня 2025 року про не притягнення гр-нки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та наявність у неї посвідчення водія; 3) направлення на огляд водія транспортного засобу, не можуть за своєю правовою природою та змістом замінити (уточнити, доповнити) об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, що була зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, як таку, що відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому не беруться судом до уваги при розгляді справи.
Доданий до протоколу рапорт лейтенанта поліції Грін О. не береться суддею до уваги, як належний докази на підтвердження наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зазначений документ є лише констатацією поліцейським певних обставин, які, на його думку, дають підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак такий рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17).
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин, зазначених в суті адміністративного правопорушення, та враховуючи положення ст.62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зазначена лейтенантом поліції Грін О.О. в протоколі суть правопорушення не відповідає об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на відсутність зазначення в ній дій чи бездіяльності особи, внаслідок яких настає відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а факт відмови гр-нки ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, не був доведений під час судового розгляду належними та допустимими доказами, що за відсутності у гр-нки ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, свідчить про відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст.7, ч.1 ст.130, ст.ст.245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова