Справа № 761/34942/25
Провадження № 1-кс/761/22815/2025
20 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в межах кримінального провадження № № 22025000000000548 від 05.05.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в ДП «ФІНІНПРО», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням в межах кримінального провадження № 22025000000000548 від 05.05.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що о Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000548 від 05.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 209 КК України.
29.05.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
27.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України..
27.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 24.08.20325 включно.
На теперішній час наведені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були враховані судом при застосуванні та продовженні запобіжного заходу ризики не зменшилися, а тому слідчий підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачає.
Слідчий, враховуючи те, що завершити досудове розслідування в межах строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою не вбачається за можливе, просить клопотання задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених, просив задовольнити.
Захисники щодо задоволення клопотання заперечував, вважав, що слідчим та прокурором не доведено обґрунтованості підозри, вказав, що об'єктивних даних щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України суду не надано, у зв'язку із чим, просили суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний підтримав думку захисників.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання матеріали, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, встановлено, що що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000548 від 05.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 209 КК України.
27.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
27.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 24.08.20325 включно.
Вивчивши матеріали, які долучені до клопотання на обґрунтування обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що в цих матеріалах містяться дані, які можуть свідчити про наявність доказів, які об'єктивно зв'язують ОСОБА_9 звчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за обставин наведених у підозрі.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що без продовження строку дії запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу не може бути забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_6 та запобігання спробам настання ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, що в разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, йому буде призначено покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі; обставини вчинення кримінального правопорушення, факт вчинення кримінального правопорушення, проти основ національної безпеки України, його наслідки; дані про особу підозрюваного, а саме його майновий стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, його сімейний стан, що в сукупності є підставами для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто на момент розгляду даного клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_6 , строку тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , на які послався прокурор у клопотанні та під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
На думку сторони обвинувачення, існують ризики щодо: переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик вчинення незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , пов'язаного з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, зокрема, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, що фактично є ризиками визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду.
Також, ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та на даний час встановлюються обставини, які підлягають доказуванню.
Суд вважає, що прокурором також доведено наявність ризику впливу на свідків та, оскільки в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, не проведені експертизи.
При цьому, враховуючи, що у відповідності до ст. 23; ч. 4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому при перебуванні підозрюваного на свободі не зможе запобігти ризику здійснення незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, що є ризиком визначеним п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що також існує ризик, що ОСОБА_6 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи тривалість часу перебування на займаній посаді, та наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з метою приховання злочинної діяльності.
Також, на переконання суду ризик перешкоджання кримінального провадження іншим чином, є доведеним, з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі причетні до вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення особи, яких останній може повідомити про факт виявлення злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме злочину проти основ Національної безпеки України, в умовах воєнного стану, слідчий суддя, дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу, а тому клопотання слід задовольнити, оскільки в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Отже, враховуючи положення ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України термін дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
А тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого і про продовження терміну тримання під вартою в межах терміну досудового слідства і в межах терміну дії ухвали слідчого судді тобто на 60 днів.
Частиною 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).
Досліджуючи обставини кримінального провадження, враховуючи обсяг підозри та характеризуючі дані підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено при розгляді клопотання.
Окрім зазначеного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтовувати свої рішення про продовження обмеження свободи підозрюваного іншими підставами, які мають бути чітко вказані.
А тому, враховуючи, що фактично нових таких підстав слідчим у клопотанні не наведено, прокурором у судовому засіданні не зазначено, і судом не встановлено, більше того, факт не внесення підозрюваним чи в його інтересах його близькими за нього застави вказує, що розмір застави визначений у попередніх ухвалах суду був занадто непомірним для нього, а тому вважаю за можливе визначити заставу в 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як саме такий розмір застави, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним свої процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч.4 ст.183 КПК України, вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, а також не буде занадто непомірним для нього.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто по 27 вересня 2025 року включно.
Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування, тобто по 27 вересня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (восьмидесятий) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, якщо такі будуть у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя