Справа № 761/38803/25
Провадження № 1-і/761/85/25
01 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, -
15 вересня 2025 року (зареєстровано в системі «Електронний суд» 12 вересня 2025 року) до Шевченківського районного суду м. Києва звернулась представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, на майно, що на праві власності належить ОСОБА_3 , а саме:
нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873981132224.
Розгляд клопотання представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просила здійснювати у її відсутність. Клопотання підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про розгляд справи у його відсутність. Крім того, зі змісту вказаного клопотання убачається, що прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту, обгрунтовуючи свою позицію тим, що кримінальне провадження № 42020110000000068 від 17 квітня 2020 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, накладено арешт на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873981132224, що на праві власності належить ОСОБА_3 .
У той же час, як убачається з матеріалів клопотання про скасування арешту майна, кримінальне провадження № 42020110000000068 від 17 квітня 2020 року, закрито 13 березня 2025 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя наділений повноваженнями приймати рішення про припинення заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, виключно під час досудового розслідування. Процедура вирішення скасування арешту майна за межами кримінального провадження чинним кримінальним процесуальним законом не визначена.
В той же час, питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року (справа № 727/2878/19), відступивши від свого висновку, сформульованого в п. 49 постанови від 15 травня 2019 року (справа № 372/2904/17-ц), у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 42020110000000068 від 17 квітня 2020 року закрите, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя вважає, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосований 04 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 42020110000000068 від 17 квітня 2020 року, підлягає скасуванню, оскільки у застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873981132224, що на праві власності належить ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 42020110000000068, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, на майно, що на праві власності належить ОСОБА_3 , а саме:
нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873981132224.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1