Справа № 761/9523/25
Провадження № 2/761/5673/2025
(заочне)
06 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В. О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025р. позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 100670852 від 10 січня 2022р. (далі по тексту - кредитний договір) у розмірі 15950,0 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 5000,0 грн.; проценти за користування кредитом - 9500,0 грн.; заборгованості за комісією - 1450,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 січня 2022р. між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавці кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,0 грн.
Згідно п. 1.3. кредитного договору кредит надається строком на 15 днів з 10 січня 2022р. (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 25 січня 2022р. Комісія за надання кредиту - 1450,0 грн. (п. 1.5.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом: 2250,0 грн., які нараховуються за ставкою 3,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
16 липня 2024р. між первісним кредитором - ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
З огляду на те, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором і має прострочену заборгованість у розмірі 15950,0 грн., позивач вимушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2025р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До судового засідання, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та сторона не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, в судове засідання 04 червня 2025р., не з'явився, клопотав перед судом про відкладення розгляду справи, і вказане клопотання було судом задоволено.
В судове засідання 06 жовтня 2025р. відповідач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, відповідач поважності причин неявки не повідомив, представник відповідача подав клопотання до суду про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в судовому засідання по іншій справі.
В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд визнає, що неявка сторони відповідача в судові засідання відбулася без поважної причини.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 10 січня 2022р. між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач (на підставі договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024р.) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавці кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,0 грн.
Згідно п. 1.3. кредитного договору кредит надається строком на 15 днів з 10 січня 2022р. (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 26 грудня 25 січня 2022р. Комісія за надання кредиту - 1450,0 грн. (п. 1.5.1 кредитного договору).
Положеннями п. 1.5. кредитного договору сторони передбачили, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3700,0 грн. в грошовому виразі та 71,345,146.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 кредитного договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 8700,0 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Відповідно до п., 1.5.2, 1.6 кредитного договору, проценти за користування кредитом: 2250,0 грн., які нараховуються за ставкою 3,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору , в сумі та на умовах визначених п. 2.3. Договору (п. 2.2.1 кредитного договору).
За змістом п. 2.2.2 кредитного договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
Положеннями п. 6.1. кредитного договору, визначили, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 16 липня 2024р., заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15950,0 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 5000,0 грн.; проценти за користування кредитом - 9500,0 грн., заборгованість за комісією - 1450,0 грн., при цьому, як вбачається з наданого стороною позивача, в якості розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «Мілоан», проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу, з 10 січня 2022р. по 25 січня 2022р. на підставі п. 1.5.2. кредитного договору, а з 26січня 2022р. по 24 лютого 2022р., на підставі п.1.5.3 кредитного договору. Однак, як вбачається зі змісту, укладеного з відповідачем кредитного договору, цей договір не містить пункту 1.5.3.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1049 згаданого Кодексу визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вказані висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16.
Отже, оскільки, умовами кредитного договору, було визначено строк кредитування - 15 днів з 10 січня 2022р. по 25 січня 2022р., тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 25 січня 2022р., враховуючи те, що судом не встановлено, що строк кредитування сторонами було продовжено в установленому законом порядку, як і не встановлено судом нарахування процентів за користування кредитом на підставі п. 1.5.3 кредитного договору, враховуючи, що такого пункту кредитного договору не існує.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 8700,0 грн. (5000,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2250,0 грн. - проценти за користування кредитом за період з 10 січня 2022р. по 25 січня 2022р.; 1450,0 грн. - комісія).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 625, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 100670852 від 10 січня 2022р. у розмірі 8700,0 /вісім тисяч сімсот/ грн.; судовий збір у розмірі 3028,0 /три тисячі двадцять вісім/ грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 08 жовтня 2025р.
Суддя: