Справа № 761/42241/25
Провадження № 1-кс/761/26900/2025
07 жовтня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01.10.2025,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01.10.2025.
Скаргу мотивовано тим, що 01.10.2025 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 засобами електронного поштового зв'язку на адресу органу досудового розслідування направив заяву від 01.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення.Вказану заяву отримано уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 01.10.2025.
В подальшому, 03.10.2025 ОСОБА_2 отримав лист від Державного бюро розслідувань,з якого вбачається, що його заяву було направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, тобто відомості за його заявою не внесенні.
Водночас, не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 просить зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ст. 3 КПК України встановлено, що учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому, КПК України не містить положень щодо представника заявника/скаржника, в тому числі коли заявником/скаржником є юридична особа, та яким чином підтверджуються його повноваження.
В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом.
Згідно із ст. 10 КПК України не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
Оскільки ст. ст. 641, 642 КПК України так само як і ст. 60 КПК України структурно знаходяться у § 5 глави 3 розділу І КПК України, яка визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, можна зробити висновок, що представником заявника, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, на переконання слідчого судді, порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника/скаржника, з метою дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, які передбачені для вищевказаних осіб.
Так, за змістом вказаних норм кримінального процесуального закону, представником зазначених учасників кримінального провадження може бути, зокрема, захисник.
Отже, представником заявника/скаржника, аналогічно вказаним вище нормам, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом).
При цьому, можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в тому числі під час підписання та подання заяви/скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.
Як передбачено ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, як вбачається із скарги, її підписано особою ОСОБА_2 , яким на підтвердження своїх повноважень, до матеріалів скарги долучено копію довіреності ОСОБА_3 якою він уповноважує ОСОБА_2 бути його представником, зокрема, в судах загальної юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанкції.
Будь яких інших документів, передбачених ст. 50 КПК України до матеріалів скарги не долучено.
Таким чином, ОСОБА_2 до матеріалів скарги не надано підтвердження повноважень на підписання та подання скарги слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01.10.2025, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 50, 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01.10.2025 - повернути особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1