Справа № 761/40438/25
Провадження № 2/761/11269/2025
30 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державного реєстратора Музиченко Олени Володимирівни, про зобов'язання внесення запису про скасування державної реєстрації права власності; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; виселення; стягнення упущеної вигоди, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -
встановив:
У вересні 2025р. позивач ОСББ «Ярославів Вал 28» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до зазначених відповідачів, в якому просив суд:
-зобов'язати державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Музиченко Олену Володимирівну, а у разі відсутності - іншого уповноваженого державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - внести запис про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 341274780000, незважаючи на наявну заборону вчинення реєстраційних дій, накладену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 липня 2023р. про накладення заборони по справі №760/15210/23 у кримінального провадження №42023102090000077 від 13 квітня 2023р., та виправлену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 липня 2023р. (далі по тексту - вимога 1);
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12482197 від 16 квітня 2014р. о 14:53:05 державного реєстратора Радченко Альони Леонідівни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ, а також запис про реєстраційну дію, вчинену 04 квітня 2014р. о 09:26:52 щодо реєстрації за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по ? частині нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 341274780000 (далі по тексту - вимога №2);
-виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із нежитлових приміщень, які позначені в технічному паспорті від 03 березня 2014р., складеного ТОВ «Укртехексперт» як приміщення АДРЕСА_2 , як таких, що займають ці приміщення без правових підстав (далі по тексту - вимога №3);
-стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача упущену вигоду за безпідставне користування нежитловими приміщеннями загальною площею 58,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 209783,80 грн., індекс інфляції за період прострочення грошового зобов'язання у розмірі 32893,18 грн., три відсотки річних від суми упущеної вигоди у розмірі 8387,69 грн., що у загальному розмірі складає 251064,68 грн. (далі по тексту - вимога №4);
- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача упущену вигоду за безпідставне користування нежитловими приміщеннями загальною площею 58,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 209783,80 грн., індекс інфляції за період прострочення грошового зобов'язання у розмірі 32893,18 грн., три відсотки річних від суми упущеної вигоди у розмірі 8387,69 грн., що у загальному розмірі складає 251064,68 грн. (далі по тексту - вимога №5).
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, звертаючись до суду, з вказаним позовом позивачем вказано у якості відповідачів, серед іншого, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та державного реєстратора Музиченко О.В.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб'єктивні права, свободи чи інтереси.
Разом із тим, суд звертає увагу, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна не може бути звернена до державних реєстраторів, яких позивач визначив співвідповідачами. Державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справ № 357/7734/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018р. у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп18), серед іншого, зроблено висновок, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
Таким чином, суд пропонує стороні позивача уточнити суб'єктний склад учасників справи з урахуванням вищезгаданих позицій Верховного Суду.
Крім того, суд зауважує, що виклад обставин позову містить технічні описки, а саме, неодноразово вжито знак питання «?» замість чисел або біля них, що перешкоджає вірному сприйняттю обставин позову та змісту позовних вимог.
Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві просив суд відстрочити сплату судового збору за подання вказаного позову до моменту ухвалення судового рішення у цій справі, посилаючись на те, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позову значно перевищує 5% доходу позивача за попередній рік (2024р.) та є непосильним фінансовим тягарем для неприбуткової організації, яка утримуються за власний рахунок.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 закону України «Про судовий збір»,. враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як на підставу відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на важкий майновий стан, надавши до суду копію податкової декларації на прибуток підприємств за попередній рік.
При цьому, суду не надано ні копії банківських документів про відсутність на рахунку/рахунках коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків позивача, які б свідчили про відсутність коштів на сплату судового збору.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з п. 1) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025р. становить 3028,0 грн; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду з позовом, позивачем заявлено три вимоги (1, 2, 3) немайнового характеру та дві вимоги (4, 5) - майнового.
Таким чином, при зверненні до суду із вказаним позовом позивачу необхідно було сплатити 9084,0 грн. судового збору за вимоги №№1, 2, 3 немайнового характеру та 7531,94 грн. - за вимоги №№4,5 майнового характеру, а в загальному розмірі - 16615,94 грн.
Разом з тим, з урахуванням вимог ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказаний позов подано до суду за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд», а отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 13292,75 грн. (16615,94 х 0,8).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору розмірі 13292,75 грн., чи надати документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від такої сплати.
Суд роз'яснює позивачу, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначену позовну вимогу за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви для суду з урахуванням вищевикладених недоліків, а саме:
- обґрунтовати заявлені позивачем вимоги в частині зазначення яким чином відповідачі №№3, 4 порушили, не визнали, чи оспорили суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача, зважаючи на вищенаведені правові позиції Верховного Суду, або уточнити суб'єктний склад учасників справи з урахуванням наведених позицій;
- надати до суду коректну позовну заяву без технічних описок в частині помилкового неодноразового вжиття позивачем знаку питання «?» замість чисел по тексту позову;
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору розмірі 13292,75 грн., чи надати документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від такої сплати.
Надати виправлену редакцію позову з дотриманням вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державного реєстратора Музиченко Олени Володимирівни, про зобов'язання внесення запису про скасування державної реєстрації права власності; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; виселення; стягнення упущеної вигоди, трьох відсотків річних, інфляційних втрат - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: