24.09.2025 Справа № 756/14568/25
Справа № 756/14568/25
3/756/4885/25
24.09.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Касьян А.В.,
секретар судового засідання Цюзевич-Калініченко О.П.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
за участю учасників судового провадження:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
прокурор Куций С.В.,
15.09.2025 до Оболонського районного суду міста Києва на розгляд по суті надійшов протокол №224 про адміністративне правопорушення, складений 11.09.2025 старшим оперуповноваженим в ОВС відділу документування адміністративних корупційних правопорушень управління запобігання адміністративній корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Мерзлюком Ю.Б. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , припиняючи з 25.06.2024 діяльність на посаді оперативного чергового відділу оперативних чергових Мобільного рятувального центу швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, маючи спеціальне звання «підполковник служби цивільного захисту», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон України №1700-VII), всупереч положенням абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подав 18.09.2024 о 16:40 декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому, пояснивши, що він дійсно несвоєчасно подав декларацію, оскільки створивши її чернетку на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не підписав її ЄЦП, однак був впевнений що вчинив усі необхідні дії. В подальшому, коли йому зателефонували з попереднього місця роботи він завершив подання декларації в той же день.
Прокурор Куций С.В. вважав, що винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а тому просив визнати ОСОБА_1 винуватим та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.
Заслухавши прокурора, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що відповідно до наказу від 30.08.2023 №515 Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) ОСОБА_1 призначено на посаду оперативного чергового відділу оперативних чергових Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 30.08.2023. Наказом від 19.10.2011 № 1084 Міністерства надзвичайних ситуацій України начальнику частини забезпечення та обслуговування 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України майору служби цивільного захисту ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання старшого начальницького складу - підполковник служби цивільного захисту.
Приписами статті 3 Закону України №1700-VII визначено коло осіб на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на осіб начальницького складу служби цивільного захисту.
У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України №1700-VII суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до наказу від 21.06.2024 №417 Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 1 пунктом 176 (у зв'язку із закінченням строку контракту) з 25.06.2024.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
На виконання вищезазначених вимог, оперативний черговий відділу оперативних чергових Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС ОСОБА_1 був зобов'язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 25.07.2024.
Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2016 року щорічно подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування. Крім цього, ОСОБА_1 власним підписом засвідчив ознайомлення із пам'яткою при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) в ДСНС України про ознайомлення з вимогами Закону України №1700-VII.
Однак, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, всупереч абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України №1700-VII, подав відповідну декларацію лише 18.09.2025 о 16:40, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру декларацій, які вчинив ОСОБА_1 в період з 23.06.2024 по 18.08.2025 встановлено, що декларація особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями має ідентифікатор документу d7c01da7-c3da-4c67-8f35-bced6d56e973, та відповідно до послідовності дій документ з таким ідентифікатором був створений 18.09.2024 о 16:27.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, всупереч положенням абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Водночас, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує встановлені під час судового розгляду обставини, які заслуговують на увагу та впливають на визначення ступеню суспільної небезпечності як вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, так і його особи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 1 Закону України №1700-VII визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема адміністративну відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь вини, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до частин 1, 2 ст. 34 цього Кодексу, зокрема, визнання винуватості та щире розкаяння, усвідомлення ОСОБА_1 протиправності свого діяння, та те, що його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам і такої шкоди фактично не було заподіяно, які суд визнає такими, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 35 цього Кодексу.
Крім того, зважив суд на дані про особу ОСОБА_1 , котрий вперше притягається до адміністративної відповідальності, його вік, майновий стан, стан здоров'я, сімейний стан.
З огляду на викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Керуючись статтями 401, 1726, 221, 251-252, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.В. Касьян