Справа №:755/17690/25
Провадження №: 2/755/13063/25
про залишення позовної заяви без руху
"07" жовтня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережанська Наталія Павлівна, про включення майна до спадкової маси, визнання права власності на спадкове майно,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережанська Н.П., про включення майна до спадкової маси, визнання права власності на спадкове майно.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить:
1)включити до спадкової маси грошові кошти в розмірі 2 065 635,00 грн, що еквівалентно
50 000,00 доларів США відповідно до курсу Національного Банку України станом на дату подання позову;
2)визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на грошові кошти в розмірі 1 377 090,00 грн, що становить 2/3 частини від 2 065 635,00 грн, що є еквівалентом
50 000,00 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на дату подання позовної заяви.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . 28 січня 2023 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережанською Н.П. заведено спадкову справу на підставі заяви ОСОБА_2 від
28 січня 2023 року. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 08 грудня 2012 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережанською Н.П., щодо розпорядження на випадок своєї смерті наступним майном, зокрема: 1) частина квартири АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ;
2) квартира АДРЕСА_2 , на користь дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в рівних частках кожній. Вказане спадкове майно спадкоємці за заповітом прийняли. Інших заповітів щодо всього іншого майна ОСОБА_4 за життя не склав, отже все інше майно підлягає спадкуванню за законом.
Спадкоємцями за законом після смерті спадкодавця є: позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . На момент смерті ОСОБА_4 у шлюбі не перебував, батьки спадкодавця померли до дати його смерті.
27 травня 2023 року спадкоємець ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь брата, ОСОБА_1 . Таким чином, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас, до спадкової маси не увійшли готівкові кошти, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 у розмірі 50 000, 00 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви складає
50 000,00 доларів США в еквіваленті 2 065 635, 00 грн.
На підставі викладеного просив включити до спадкової маси грошові кошти в розмірі
2 065 635,00 грн, що еквівалентно 50 000,00 доларів США та визнати за ним право власності на 1 377 090,00 грн, що становить 2/3 частини від 2 065 635,00 грн, що є еквівалентом 50 000,00 доларів США.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження
№ 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки.
Відповідачем у справі визначено ОСОБА_2 . Також позивачем зазначено, що у провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться справа № 753/11853/24, провадження № 2/753/3280/25, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережанська Н.П., Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності. У матеріалах судової справи № 753/11853/24 містяться копії матеріалів кримінального провадження № 62023100120000009, відкритого за заявою ОСОБА_2 щодо зникнення 50 000,00 доларів США з квартири за адресою:
АДРЕСА_3 , в якій помер ОСОБА_4 . ОСОБА_2 зазначає, що вказані кошти передані їй родичами для зберігання, водночас, належних та допустимих доказів на підтвердження власних пояснень, в тому числі, й щодо походження цих коштів не надала.
Поряд з цим, позивач ОСОБА_1 переконаний, що 50 000, 00 доларів США належали ОСОБА_4 .
Водночас, суд звертає увагу позивача на таке.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
При цьому, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Отже, у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Водночас, до складу учасників справи не залучено всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її законного представника.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід визначитися із суб'єктним складом учасників справи та подати позовну заяву у новій редакції з урахуванням викладеного у даній ухвалі.
Частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано доказу надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а саме: відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Водночас, всупереч вимогам законодавства, позивачем до позовної заяви не долучено доказів надсилання позовної заяви з додатками іншим учасникам справи, а саме ОСОБА_2 та Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бережанській Н.П.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати докази надсилання позовної заяви з додатками іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті
43 ЦПК України.
При цьому, звертаємо увагу позивача, що відповідно до вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України він повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Будь-яких документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від
08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як уже зазначалося раніше позовна заява ОСОБА_1 містить самостійну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Зокрема, позивачем заявлено самостійну вимогу немайнового характеру про включення майна до спадкової маси.
Підпунктом другим пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при поданні позовної заяви за вимогу немайнового характеру позивачеві слід було сплатити 968,96 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).
Стосовно вимоги про визнання права власності на грошові кошти суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
На виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем визначено ціну позову - 1 377 090,00 грн.
Таким чином, сума судового збору за вимоги майнового характеру, що підлягала сплаті позивачем у відсотковому співвідношенні до зазначеної позивачем ціни позову становить 11 016,72 грн, що не перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 12 122,00 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).
Отже, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні з вказаним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва складає 11 985,68 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати документи про сплату судового збору у встановленом узаконодавством порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом надання суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладеного в даній ухвалі, та документів сплату судового збору у встановленом узаконодавством порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережанська Наталія Павлівна, про включення майна до спадкової маси, визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова