Номер провадження 3/754/3972/25
Справа №754/16036/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №631809 від 15 вересня 2025 року, ОСОБА_1 04 вересня 2025 року о 21 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: висловлювався брутальною лайкою, погрожував розправою, ображав, принижував, чим завдав психологічної шкоди, та порушив п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що між ним та дружиною відбулась сварка на побутовому ґрунті, під час якої вони ображали один одного.
Суд вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з пунктами 3, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Суд зауважує, що під поняттям "домашнє насильство" розуміється певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. При цьому «домашнє насильство» - це не будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено:
1/ рапорт інспектора СПДН Деснянського УП ГУНП у м.Києві Бережанського В. від 19 вересня 2025 року;
2/ письмову заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 за змістом яких 04 вересня 2025 року між нею та її чоловіком - ОСОБА_1 виник словесний конфлікт;
3/ рапорт оператора служби 102 Смішко від 04 вересня 2025 року;
4/ копію довідки з інформаційного порталу НПУ від 05 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 ;
5/ копії постанов Деснянського районного суду м.Києва №754/14990/24 від 27 листопада 2024 року, №754/16316/24 від 18 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, копії інших судових рішень, що постановлювались відносно ОСОБА_1 .
Оцінюючи фактичні дані, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Сам лише факт наявності між подружжям конфліктної ситуації, сварки, що в даному випадку підтверджується дослідженими доказами, не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя