ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15479/25
провадження № 2-о/753/578/25
"08" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
заявника ОСОБА_1
адвоката Гаркуши А.О.
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва із вказаною заявою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року, справу передано судді Шаповаловій К.В. Фактично матеріали справи були передані судді 25 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
6 серпня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків та заява про встановлення факту в новій редакції.
Як вбачається із заяви про встановлення факту, заявниця зазначає, що вона з 2003 року по 2025 рік проживала із ОСОБА_3 однією сім'єю як подружжя без реєстрації шлюбу. Протягом зазначеного періоду, а саме - 29 лютого 2018 року між ними було укладено шлюб, однак він був розірваний 18 вересня 2018 року. Втім заявниця і ОСОБА_3 продовжували проживати разом та вести спільне господарство аж до смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця зазначає, що вона і ОСОБА_3 були власниками будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживали весь час разом. Наразі заявниця просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю її з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу за вказаною адресою у період з 2003 по 2025 роки.
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року заяву було прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судове засідання на 18 вересня 2025 року. Витребувано від Десятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 193/2025, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
4 вересня 2025 року до суду від Десятої київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 193/2025, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
16 вересня 2025 року від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 -адвоката Пруднікової Н.Г. надійшла заява про залишення без розгляду поданої заяви, оскільки ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 , подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги. Вказала, що ОСОБА_2 заперечує проти поданої заяви ОСОБА_1 та вважає, що єдиними спадкоємцями після смерті батька є він та його брат ОСОБА_2 , а отже між сторонами існує спір щодо спадкового майна.
18 вересня 2025 року від іншої заінтересованої особи ОСОБА_2 також надійшла заява про заперечення права на спадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 та наявність спору між сторонами.
18 вересня 2025 року від представника заявника надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату.
18 вересня 2025 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відмову у відкритті провадження у справі, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із застосуванням правил виключної підсудності.
У судове засідання призначене на 18 вересня 2025 року з'явився ОСОБА_2 , представник заявниці, заявниця та інша заінтересована особа чи її представник не з'явились, враховуючи подані заяви про залишення заяви без розгляду, а також клопотання представника заявниці, суд ухвалив відкласти судове засідання на 8 жовтня 2025 року.
8 жовтня 2025 року від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 -адвоката Пруднікової Н.Г. надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність заінтересованої особи та її представника та про підтримання раніше поданої заяви про залишення заяви без розгляду.
У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 підтримав свою заяву про залишення заяви без розгляду, заявниця та її представник залишили вирішення питання на розсуд суду, фактично не заперечуючи проти заяв.
Враховуючи викладене, суд доходить наступного висновку.
За змістом частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Наявність спору про право передбачає, що суд встановлює юридичний факт, який має юридичне значення та одночасно вирішує позовні вимоги, які становлять предмет позову, і для вирішення яких необхідно встановити юридичний факт.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
У даному випадку, встановлення факту, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу безпосередньо пов'язано з виникненням у заявника, права на отримання та оформлення спадщини, а тому саме виникнення такого права, за наявності інших спадкоємців, в тому числі першої черги, передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого за місцем знаходження спадкового майна. У зв'язку з наведеним вище, в даному випадку вбачається спір про право, що свою чергу виключає розгляд вказаної заяви в порядку окремого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, зважаючи на заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_2 , а також заяву заінтересованої особи ОСОБА_2 про залишення заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу без розгляду, проти задоволення якої фактично не заперечувала заявниця та її представник, суд дійшов висновку, що вказаний факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження, оскільки не є безспірними і пов'язані із вирішенням спору про право, а тому заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, слід залишити без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 315 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Шаповалова К.В.