ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19983/25
провадження № 1-кп/753/2175/25
"08" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє 20 листопада 2023 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі, згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 рок, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року, та остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. 31 березня 2025 року ОСОБА_2 умовно-достроково звільнено від подальшого відбування покарання з невідбутою частиною покарання 5 років 4 місяці 4 дні для проходження військової служби за контрактом,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану та повторно, 19 липня 2025 року близько 8 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Г.Афанасєва, 13а, поряд з магазином «Делві», побачив раніше невідомого йому ОСОБА_5 , який перебував у інвалідному візку, та при якому знаходилась відкрита сумка, в якій виднілись грошові кошти.
В цей момент, ОСОБА_2 , з метою особистого збагачення, наблизився до потерпілого та своєю рукою відкрито викрав з сумки ОСОБА_5 грошові кошти в загальній сумі 5000 грн.
У подальшому, ОСОБА_2 , діючи відкрито, не зважаючи на присутність потерпілого, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій, та ігноруючи крики потерпілого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що точної дати та часу вже не пам'ятає, коли, влітку 2025 року, вранці, він вживав спиртні напої та пішов у магазин щоб придбати ще. Так, він побачив у потерпілого в сумці грошові кошти, які вихопив і побіг. Потерпілий йому кричав, щоб він зупинився і повернув кошти, бо повідомить поліцію, але ОСОБА_2 не послухав та пішов по своїм справам.
Вартість викраденого, так як воно зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_2 не оспорює, попросив вибачення.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, наявність обставини, що обтяжує покарання: рецидив злочинів, щире каяття у вчиненому, що судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання, думку потерпілого, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Також, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним процесуальних обов'язків, суд уважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього залишити без зміни.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_6 даним вироком частково приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року (з урахуванням ухвал Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року, 31 березня 2025 року), і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня фактичного затримання, а саме, з 25 серпня 2025 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 25 серпня 2025 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення вол.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1