Справа № 525/236/25
Номер провадження 2-др/525/6/25
Іменем України
01 жовтня 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника першого відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваленко Оксани Володимирівни від 22 вересня 2025 року про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
22 вересня 2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника першого відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваленко Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування заяви представник першого відповідача посилається на те, що 15 вересня 2025 Великобагачанський районний суд Полтавської області ухвалив рішення у справі 525/236/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним, яким провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрито. Відповідно до вимог ЦПК, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. При винесенні ухвали не було вирішено питання щодо стягнення з позивача судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу. На підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу, подається детальний опис наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 05/05/25 від 05 травня 2025, проте додатково представник звертає увагу суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду, відповідно до якого якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов'язковим, оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а отже є визначеним. Сума витрат на правничу (правову) допомогу є дійсною, обґрунтованою, розумною та співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих послуг та значенням справи для відповідача. Враховуючи вищезазначене, представник першого відповідача просила стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., та поштові витрати пов'язані із розглядом справи, в розмірі 250,00 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу призначено до розгляду (том 2 а.с. 58).
Сторони в судове засідання не викликалися.
Представник позивача адвокат Костенко О.О. на адресу суду через систему "Електронний суд" 24.09.2025 направила заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати. В своїх запереченнях направлених на адресу суду посилається на те, що між першим відповідачем по справі ОСОБА_1 та адвокатом Коваленко О.В. укладено договір № 05/05/25 про надання правничої допомоги, відповідно до якого сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір адвокатського гонорару за цим договором в сумі 10000,00 грн. Умовами договору не передбачено порядку повернення гонорару, форми та ціни послуг. На підтвердження наданих юридичних послуг щодо комплексного супроводження представництва інтересів клієнта представником відповідача надано акт прийому-передачі наданих послуг від 18.09.2025, відповідно до якого вартість юридичних послуг становить 10000,00 грн. проте, проаналізувавши надані докази, представник позивача хотіла б зауважити, що в них не розмежовано вартість послуг за складення відзиву на позовну заяву, інших процесуальних документів, участь у судовому засіданні, що унеможливлює встановити вартість послуг адвоката за окремі види послуг, проте вбачається, що загальна вартість послуг адвоката (гонорар) адвокат оцінює в 10000,00 грн. Вважає, що витрати перелічені в акті від 18.09.2025, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг першому відповідачу, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), виготовлення процесуальних документів не вимагало значного обсягу технічних робіт, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони. Дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, а Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість судових рішень щодо справ з аналогічних правовідносин, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Тобто підготовка відзиву у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а обсяг матеріалів справи не є значним. Складання відзиву на позовну заяву для професійно досвідченого адвоката не становить надмірної складності та не потребує розробок стратегій. Додатково зазначає, що порівняльний аналіз змісту та доводів відзиву на позовну заяву є ідентичними змісту і доводам, визначеним у відзиві по позовну заяву по справі № 525/596/23. Враховуючи вищевикладене просила зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в загальному розмірі до нуля (том 2 а.с. 61-64).
Представник першого відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваленко О.В. на адресу суду через систему "Електронний суд" 30.09.2025 направила заперечення та аргументи щодо заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у справі № 525/236/25. В своїх запереченнях направлених на адресу суду посилається на те, що відшкодування витрат на правничу допомогу є важливим елементом забезпечення прав осіб, які звертаються за судовим захистом. Всі витрати,які адвокат несе на кожному етапі представництва в суді (включно з дорогою та очікуванням), є складовою правничої допомоги повинні компенсуватися справедливо, що є частиною принципу пропорційності витрат. Судова практика підтверджує, що обов'язок доведення не співмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання, а також підкреслює, що суд не може самостійно ініціювати зменшення таких витрат без відповідної заяви сторони. Зазначає, що довід адвоката не має бути підставою для зменшення витрат на правничу допомогу. Згідно з принципом розумності, гонорар має залежати від складності справи, а не від рівня кваліфікації адвоката. Судові витрати пов'язані з відшкодуванням на підставі необхідності та обґрунтованості витрат, а не на основі досвіду фахівця. З огляду на викладене вважає, що аргументи викладені представником позивача у запереченні на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у справі № 525/236/25, щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу не спростовують реальності, співмірності та пропорційності заявленого розміру правничої допомоги, обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу представником позивача не виконано, належні та допустимі докази не надані. Звертає увагу на те, що представником позивача подано "Заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у справі № 525/236/25", водночас, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено подання "Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу". Враховуючи наведені представником позивача аргументи, можна дійти висновку, що за своєю суттю вказаний вище документ є заявою про відмову у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати, адже заява зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в загальному розмірі до нуля гривень, фактично є вимогою про відмову у стягненні таких витрат. При цьому, підстав для відмови у задоволенні вимог відшкодування таких витрат представник позивача не наводить. Просить відхилити аргументи представника позивача та ухвалити додаткове рішення про стягнення судових втрат у рішенні (том 2 а.с. 69-73).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, надані докази понесених витрат на правову допомогу, заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати та заперечення на аргументи щодо заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у справі, вважає, що у справі необхідно постановити додаткове рішення, виходячи з наступного.
15 вересня 2025 року Великобагачанським районним судом Полтавської області було винесено ухвалу по цивільній справі № 525/236/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним, відповідно до якої, провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, закрито (том 2 а.с. 31-34). Питання щодо стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
Відповідно до ордеру про надання правничої допомоги від 08.05.2025 (том 1 а.с. 100), адвокат Коваленко Оксана Володимирівна на підставі договору про надання правничої допомоги № 05-05-25 від 05.05.2025 (том 1 а.с. 115) представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 .
В акті прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 05/05/25 від 05.05.2025, наведено перелік наданих ОСОБА_1 у справі № 525/236/25 послуг, детальний опис наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 05/05/25 від 05 травня 2025 адвокатом Коваленко Оксаною Володимирівною клієнту ОСОБА_1 у межах справи № 525/236/25 та надано квитанцію № 18/09/25 від 18 вересня 2025 року, оплата гонорару адвоката згідно договору №05/05/25 про надання правничої допомоги від 05.05.2025 на суму 10000,00 гривень (том 2 а.с. 45-47).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки у задоволенні позову відмовлено, витрати які поніс відповідач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з позивача на його користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Враховуючи дотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а саме, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою, у зв'язку із чим задовольняє заяву в повному обсязі.
Відповідно до стаття 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокату діяльність'' договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Невичерпний перелік видів адвокатської діяльності наведений у ст. 19 цього ж закону, серед яких, у тому числі: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Суд зазначає, що відповідач не є фаховим юристом, а справа не є явно нескладною та малозначною, що не дозволяло відповідачу самостійно представляти власні інтереси у суді.
Підстави для застосування ч. 5 ст. 137 ЦПК України матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 2 ст. 140 ЦПК України визначено, що розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження витрат у сумі 250,00 грн. на оплату поштових відправлень учасникам справи у паперовому вигляді, суду надані відповідні фіскальні чеки Укрпошти (т. 2 а.с. 48-51).
Суд вважає такі витрати обґрунтованими, оскільки вказані фіскальні чеки мають відповідні реквізити, що свідчить про використання таких оплачених послуг в межах розгляду даної справи.
Підсумовуючи викладене, суд встановив наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, які передбачені ст. 270 ЦПК України. Відтак, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 223, 246, 247, 263-264, 270, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву представника першого відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваленко Оксани Володимирівни від 22 вересня 2025 року, задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, адреса: вулиця Шевченка, будинок 96, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, 38300, про визнання заповіту недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 10250,00 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок).
Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг.
Суддя Ю.І. Ячало