Справа № 524/13200/25
Провадження № 1-кс/524/2378/25
08 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому 05 жовтня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025170500001904, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, учасника бойових дій, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,
Слідчий Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий указав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05 жовтня 2025 року приблизно о 22 год 00 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до місця проживання своєї матері та її співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_3 між ОСОБА_4 та співмешканцем його матері ОСОБА_7 на ґрунті неприязних відносин виник словесний конфлікт, який перетворився на фізичне протистояння, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний прямий умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство іншої людини, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стоячи обличчям до ОСОБА_7 , дістав правою рукою з правої кишені своєї куртки заряджений револьвер «SAFARI RF, 431 М, № НОМЕР_1 » та, перебуваючи на відстані близько одного метру від потерпілого, направив дуло вказаного пістолету в його бік та здійснив три постріли в ОСОБА_7 , спричинивши тим самим йому тілесні ушкодження в області шиї, живота та лівого плеча, внаслідок яких настала його смерть.
Відповідно до довідки № 574 від 06 жовтня 2025 року Державної спеціалізованої установи ПОБ СМЕ «Кременчуцька філія» причиною смерті ОСОБА_7 стала гостра внутрішня крововтрата, множинні травми органів грудної клітини.
06 жовтня 2025 року о 01 год 55 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України.
06 жовтня 2025року старшим слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Слідчий зазначив, що підозра ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 06 жовтня 2025 року у кв. АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку домоволодіння від 06 жовтня 2025 року, який проводився за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку статті 208 КПК України від 06 жовтня 2025 року; протоколом огляду предмету від 06 жовтня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06 жовтня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06 жовтня 2025 року; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 від 06 жовтня 2025 року; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 06 жовтня 2025 року; довідкою з ДСУ «Полтавське обласне БЮРО СМЕ», Кременчуцька філія за вих. № 574 від 06 жовтня 2025 року; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 06 жовтня 2025 року.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків; переховування від органів досудового розслідування та суду; можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Крім того, у останнього на момент затримання відсутні стійкі соціальні зв'язки, адже за вказаною адресою він мешкав самостійно, будь-якою суспільно-корисною діяльністю не займався, неповнолітніх дітей на утриманні немає. Після скоєння кримінального правопорушення медичну допомогу потерпілому не надав, з місця злочину зник, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння.
Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказане кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, зі свідками не проведений весь комплекс слідчих дій з метою встановлення всіх об'єктивних обставин події, адже підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та він обізнаний про місце їх мешкання в м. Кременчуці Полтавської області, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати на них незаконний вплив. Крім того, свідки у даному кримінальному провадженні є його близькими та останній може мати реальний вплив на них (пункт 3 частини першої статті 177 КПК України).
Підозрюваний ОСОБА_4 не дає будь-які свідчення щодо обставин вчинених ним дій, та станом на теперішній час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, з метою встановлення всіх обставин події, що свідчить про те, що у подальшому ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи той факт, що місцем події є фактично місцевість розташована поруч із місцем мешкання підозрюваного, де він і зберігав знаряддя вчинення вказаного злочину (пункт 2 частини першої статті 177 КПК України). ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП 25 липня 2025 року, а саме здійснив постріл у квартирі зі стартового пістолету, чим порушив громадський поряд та спокій громадян, та статтею 173-2 частиною першою КУпАП, а саме вчинив сімейну сварку з мамою ОСОБА_10 , що вказує на те, що ОСОБА_4 схильний до вчинення правопорушень та може вчинити нове кримінальне правопорушення (пункт 5 частини першої статті 177 КПК України).
Інші, більш м'які запобіжні заходи, не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 із наступних причин: особисте зобов'язання - у зв'язку з тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від органів слідства та/або суду; особиста порука - на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які бажають поручитися за ОСОБА_4 ; застава - у зв'язку з відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти, необхідні для внесення застави, відсутні джерела доходу та майно, а також у зв'язку із вчиненням злочину із застосуванням насильства, яке спричинило загибель людини; домашній арешт - у зв'язку з тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків та, перебуваючи під домашнім арештом неможливо запобігти спробам підозрюваного з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце, визначене слідчим суддею, з метою переховування та впливу на свідків за допомогою засобів мобільного зв'язку, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Посилаючись на вказані обставини, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком шістдесят днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити і застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави у зв'язку з вчиненням насильницького злочину. Також просив приєднати до матеріалів клопотання протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 07 жовтня 2025 року (дружини підозрюваного), зокрема, просив звернути увагу про повідомлення нею про непроживання подружжя разом на даний час.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт. При цьому повідомили про наявність необхідного приміщення для проживання останнього та людей, які б могли надавати йому необхідну допомогу на час дії запобіжного заходу.
Окрім того, підозрюваний та захисник повідомили про незадовільний стан здоров'я підозрюваного та наявність показань для надання йому невідкладної медичної допомоги. На обґрунтування наведеного, вони надали суду медичну документацію щодо стану здоровя ОСОБА_4 , зокрема: виписки з медичної карти амбулаторно хворого від 23 липня 2025 року; свідоцтво про хворобу від 20 травня 2025 року; протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 23 травня 2025 року; направлення на лікування від 11 жовтня 2024 року та від 18 грудня 2024 року; довідку від 18 грудня 2024 року; довідку про обставини травми від 28 вересня 2024 року. Також просила долучити копії свідоцтв про шлюб та народження дитини, а також характеристику, надану підозрюваному інструктором із бойової підготовки, колишнього військовослужбовця спецпідрозділу швидкого реагування Головного управління розвідки ОСОБА_13 .
ОСОБА_13 також за клопотанням сторони захисту був допитаний у судовому засіданні як свідок та характеризував ОСОБА_4 як надійну, спокійну та відповідальну особу.
Відповідаючи на запитання прокурора, пояснив, що його характеристика стосується періоду до серпня-вересня 2024 року; зауважив, що і надалі характеризував би підозрюваного позитивно, однак пояснив, що після певних негативних обставин його поведінка не могла не змінитися. Також розповів щодо сімейних відносин, зокрема, висловився негативно щодо його вітчима, якого назвав наркоманом та злодієм, який, за його твердженням, часто ображав мати підозрюваного, яка, в свою чергу неодноразово зверталася за допомогою до сина. Відповідаючи на запитання захисника, повідомив, що оскільки медичної освіти не має, то повідомити про точні діагнози підозрюваного не може, однак йому відомо, що останній потребує хірургічного втручання.
Зазначене також повідомила і захисник, зокрема і щодо запланованої у медичному закладі м. Києва операції.
Окрім того, на адресу суду 07 жовтня 2025 року надійшли письмові заперечення захисника щодо клопотання прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об'єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 є підтвердженою.
Слідчий суддя погоджується з обґрунтуванням, наведеним у клопотанні щодо наявності, зокрема, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України ризику впливу підозрюваного на свідків у цього кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та він обізнаний про місце їх мешкання, деякі з них є його близькими родичами.
Наведені у клопотанні слідчого факти свідчать про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя також враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання підозрюваний має постійне місце проживання, однак, зазначена обставина не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому стан здоров'я підозрюваного не виключає можливості тримання його під вартою (інших відомостей не надано).
На підставі наданих сторонами кримінального провадження пояснень та матеріалів, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, його сімейний стан, не працюючого, ураховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За правилами частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Частинами першою, другою статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту фактичного затримання.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ураховуючи, що ОСОБА_4 затримано о 01 год 55 хв 06 жовтня 2025 року, строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту затримання.
При цьому слідчий суддя враховує надану стороною захисту інформацію щодо стану здоров'я підозрюваного та вважає необхідним зазначити наступне.
Так, частина перша статті 206 КПК України передбачає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Слідчий суддя вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена статтею 9 КПК України, відповідно до частини першої якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Також за вимогами статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я ув'язнених, яке має адекватно охоронятись.
Відповідно до пункту 135 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кушнір проти України» від 11 березня 2014 року суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров'я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув'язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов'язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов'язанням дії, а не зобов'язанням результату.
У пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16 травня 2013 року суд також зазначає, лише той факт, що ув'язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.
Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров'я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув'язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державні органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.
Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги є такими, що підлягають обов'язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.
Підозрюваний та його захисник зазначали в судовому засіданні про необхідність обстеження та лікування, зокрема хірургічного втручання.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» організувати та забезпечити невідкладне медичне обстеження стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого забезпечити лікування за призначенням.
Керуючись статтями 9, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Задовольнити клопотання старшого слідчого Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали визначити з 06 жовтня 2025 року до 04 грудня 2025 року.
Зобов'язати начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» організувати та забезпечити невідкладне медичне обстеження стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого забезпечити лікування за призначенням.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1