Справа № 373/1605/25
Номер провадження 2/373/963/25
25 вересня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Залеської А.О.
за участі: секретаря судових засідань Руденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у тому числі на житловий будинок по АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 спадкоємців першої черги за законом не було, оскільки такі особи померли раніше спадкодавця. Заповіту баба не складала. Позивач ОСОБА_1 є єдиним законним спадкоємцем за правом представлення на підставі ч.2 ст. 529 ЦК УРСР, оскільки потенційний спадкоємець першої черги за законом - батько позивача ОСОБА_3 (син спадкодавиці), помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто раніше за свою матір. На момент смерті баби ОСОБА_2 позивач був неповнолітнім (15 років), а тому заяви про прийняття спадщини нотаріусу чи іншій уповноваженій особі він не подавав. Однак згідно закону вважається таким, що прийняв спадщину в силу неповнолітнього віку, а також шляхом вступу у фактичне володіння спадковим майном, що підтверджується активними діями матері позивача одразу після смерті ОСОБА_2 , спрямованими на переоформленням спадкового будинку на неповнолітнього спадкоємця - онука померлої ОСОБА_1 . Однак тоді, спадкова справа нотаріусом не була заведена з невідомих позивачу причин. 07.01.2025 за заявою вже повнолітнього спадкоємця (позивача) державним нотаріусом Другої переяславської державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак нотаріус своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину - на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував у власності ОСОБА_2 . Відмова мотивована тим, що свідоцтво про право власності на відповідне домоволодіння, видане на ім'я ОСОБА_2 після її смерті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення виконкому Пристромської сільської ради №51, яке 11.12.2002 було зареєстроване Переяслав-Хмельницьким міжміським БТІ. Дана обставина є перешкодою в набутті позивачем права власності на відповідне майно в порядку спадкування, оскільки посмертне оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно на ім'я померлого власника є нікчемним правочином по причині припинення дієздатності фізичної особи спадкодавця у зв'язку зі смертю.
Ухвалою суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі та витребувано у державного нотаріуса Другої переяславської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №2/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В судовому засіданні позивач та його представниця позовні вимоги підтримали. Позивач надав суду пояснення по обставинам, якими обґрунтовуються позовні вимоги у змісті позову.
Представник відповідач - Студениківської сільської ради Шпанюк А.В. подав суду заяву про розгляд справи без його участі з проханням прийняти рішення відповідно до наявних письмових матеріалів, в тому числі, виданих сільською радою.
Письмовими доказами підтверджуються наступні обставини.
Згідно свідоцтва про народження (повторне) Серії НОМЕР_1 , виданого 20.02.2024 Переяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 (позивач) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області. Його батьком є ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_4 (а.с.14).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00047953410 від 13.11.2024 батько - позивача ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області. Його батьками були: ОСОБА_5 - батько; ОСОБА_2 - мати (а.с.15).
Отже ОСОБА_5 доводився позивачу дідом, а ОСОБА_2 - бабою по батьківській лінії.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 69 років в м. Переяслав-Хмельницький помер дід позивача ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть (повторне) Серії НОМЕР_2 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 41 років в с. Пристроми помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 02.07.2001 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 70 років в с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області померла баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 від 20.05.2002 (а.с.11).
Незадовго до смерті, ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 (позивач у справі). Цей заповіт посвідчений Секретарем Пристромської сільської ради Свириденко В. та станом на момент смерті заповідачки не змінений та не скасований, про що міститься запис від 10.12.2002 на зворотній стороні заповіту (а.с.43).
Відповідно до довідок Пристромського старостинського округу Студенківської сільської ради №256, від 12.11.2025 та №294 від 28.11.2024 ОСОБА_2 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті спадщину прийняв онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як такий, що вступив у володіння спадковим майном у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 (а.с.42)
Згідно записів у погосподарській книзі сільської ради за 2001-2005 р.р., а також довідки старости Пристромського старостинського округу Студениківської сільської ради Бориспільського району №100 від 16.05.2025 житловий будинок по АДРЕСА_2 належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-22).
07.01.2025 на підставі заяви ОСОБА_1 державним нотаріусом Другої переяславської нотаріальної контори Коляденком Я.В. була відкрита спадкова справа за №2/2025, номер у Спадковому реєстрі : 73486558 від 07.01.2025 (а.с.41).
Інших спадкоємців (окрім позивача) після смерті ОСОБА_3 ні за заповітом, ні за законом, у тому числі - за правом представлення, немає, про що свідчить лист завідувача Другої переяславської державної нотаріальної контори №268/01-16 від 27.06.2025, наданий на запит суду (а.с.39).
З копії Свідоцтва про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 (з 11.04.2016 перейменована на АДРЕСА_1 вбачається, що воно видане 09.10.2002, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_2 на підставі рішення Пристромської сільської ради від 09.10.2002 №51 про передачу вказаного житлового будинку у приватну власність ОСОБА_2 . На цьому Свідоцтві Переяслав-Хмельницьким міжміським БТІ 11.12.2002 було вчинено реєстраційний напис №496 у книзі №3 про належність відповідного нерухомого майна на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.17, 18, 23).
17.04.2025 ОСОБА_1 подав до Другої переяславської нотаріальної контори Заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом - на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 . (а.с.46).
17.04.2025 державний нотаріус Коляденко Я.В. своєю постановою за №164/02-31 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок під АДРЕСА_1 по причині того, що правовстановлюючий документ на житловий будинок - Свідоцтво про право власності від 09.10.2002, яке зареєстроване в Переяслав-Хмельницькому міжміському бюро технічної інвентаризації 11.12.2002 в реєстровій книзі №3 за номером 496, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавиці ОСОБА_2 (а.с.19).
Наявність житлового будинку та господарських будівель і споруд (домоволодіння) за АДРЕСА_1 , а також їх площа та рік побудови підтверджується Технічним паспортом на житловий будинок садибного типу, що виготовлений 03.02.2025 ФОП ОСОБА_6 , а також Звітом про незалежну оцінку нерухомого майна по АДРЕСА_1 станом на 24.04.2025, складеним експертом - оцінювачем ФОП ОСОБА_7 (а.с.24-30).
Вказаними документами підтверджується, що житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1960 році (дерево, обкладене цеглою) з прибудовою (цегла), 1965 р, має загальну площу - 63,60 кв. м., житлову - 42,30 кв.м. Облаштований комунікаціями та місцевим опаленням. На прибудинковій огородженій території знаходяться господарські будівлі побудовані у період з 1965 по 2000 р.р.
Подані позивачем докази не викликають у суду жодних сумнівів, визнаються судом достовірними, належними та допустимими, які в своїй сукупності разом з витребуваними судом матеріалами спадкової справи є достатніми для встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи та ухвалення законного рішення.
Відповідно до п.4 та п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України («Спадкове право») застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.
Матеріали спадкової справи та встановлені судом обставини свідчать, що позивач ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї баби ОСОБА_2 у порядку п.1 ст. 549 ЦК УРСР, що був чинний на день відкриття спадщини, шляхом вступу у володіння спадковим майном, а тому до даних спадкових правовідносин застосовуються положення Розділу VII «Спадкове право» Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року).
Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
ОСОБА_1 у відповідності до ст. 529 ЦК УРСР є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 у порядку представлення свого батька ОСОБА_3 (сина померлої), який помер раніше своєї матері.
Також ОСОБА_1 у порядку ст. 534 ЦК УРСР являється спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_2 10.01.2002, що посвідчений уповноваженою на те особою - секретарем Пристромської сільської ради.
Згідно положень ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За змістом ст. ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України (від 2003 р.) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за вдачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Заповітом є особисте розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Виходячи з положень ст. 203 ЦК України, заповіт є одностороннім правочином фізичної особи.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено законом.
За змістом ч.2 ст. 331 та ч.4 ст. 334 ЦК право власності на нерухоме майно, яке відповідно до закону підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Судом поза розумним сумнівом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 на момент її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належало на праві приватної власності домоволодіння (житловий будинок, 1960 р. побудови з господарськими будівлями та спорудами) по АДРЕСА_1 .
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, у тому числі житлові будинки та споруди на момент закінчення будівництва вищевказаного нерухомого майна регулювалась Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена 31.01.1966 заступником Міністра комунального господарства Української РСР і яка втратила чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995, пізніше - Тимчасовим положенням про порядок реєстрації і власності на нерухоме майно, затвердженим наказом МЮ України №7/5 від 07.02.2002.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України №435-IV від 16.01.2003 та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і володінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Такі правові висновки викладені постановах Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-137цс13; від 06.11.2019 у справі № 559/375/16-ц; від 05.06.2024 у справі № 481/1284/21.
За правилами ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 (в редакції Закону № 1630-IX від 13.07.2021) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Встановивши, що спадкове майно, яке є предметом даного позову, на момент смерті належало спадкодавиці ОСОБА_2 та було зареєстроване за нею на підставі законодавства, чинного на момент створення майна (побудови), а також, що позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_2 та фактично прийняв спадщину, інших спадкоємців-претендентів на спадщину немає, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, ч.1 ст. 76-81, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано жодним з учасників справи.
Повний текст рішення складено 07.10.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований: АДРЕСА_1 ; проживає: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Студениківська сільська рада Бориспільського району Київської області, адреса: вул. Переяславська, 19, с. Студеники, Бориспільський район, Київська область, 08421; код ЄДРПОУ 04358916.
Суддя А.О. Залеська