Справа № 381/2255/25
Номер провадження 2/373/918/25
08 жовтня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 381/2255/25 за позовом Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 45 292,51 гривень та сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Позов обґрунтовано тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладені кредитні договори : 25.03.2019 кредитний договір №2001276538501, за яким позичальнику видано кредит у сумі 25700 грн 00 коп.; 09.07.2019 кредитний договір №1001352627001 за яким позичальнику видано кредит на суму 3000 грн 00 коп.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 складає : по кредитному договору від 25.03.2019 №2001276538501 - 43 379 грн 26 коп., з яких : 24697 грн 66 коп. - заборгованість за кредитом ; 18681 грн 60 коп.- заборгованість за процентами; 0 грн.-заборгованість за комісією.
По кредитному договору від 09.07.2019 №1001352627001 - 1913 грн 25 коп., з яких : 1075 грн 11 коп. заборгованість за кредитом; 0 грн 28 коп. - заборгованість за процентами; 837 грн 86 коп.- заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.02.2025 склала 45292 грн 51 коп.
Позивач 04.02.2025 направив письмову вимогу відповідачу, але у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
02.06.2025 до Переяславського надійшла цивільна справа № 381/2255/25 за позовною заявою Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Дана позовна заява надійшла з Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю, відповідно до ухвали від 08.05.2025, з підстав визначених ст.ст. 27, 31 ЦПК України.
Ухвалою від 08.08.2025, справу №381/2255/25 прийнято суддею до свого провадження, відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
09 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №1001352627001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до наданої представником позивача копії заяви №1001352627001 відповідач просила відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та підтверджує що нею отримано платіжну картку, номер кредитної картки НОМЕР_2 , та видати споживчий кредит у розмірі 3000 грн 00 коп. Строк дії кредиту 24 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Також, підписанням заяви відповідач підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка та ПІН, а також що з правилами платіжної картки ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись. Стандартна процентна ставка складає 0,01% річних. Реальна річна процентна ставка складає 106,44446% річних.
Також заява містить відмітку банку про те, що 09 липня 2019 року відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (балансовий рахунок №2620).
Копія паспорта споживчого кредиту містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. 09 липня 2019 року споживчий паспорт підписаний ОСОБА_1 .
25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №2001276538501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до наданої представником позивача копії заяви №2001276538501 відповідач просила відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривнях та надати не персоніфіковану кредитну картку, номер кредитної картки НОМЕР_4 , та встановити кредитний ліміт у розмірі 15000 грн 00 коп. Строк дії кредиту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі сплином вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Також, підписанням заяви відповідач підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка та ПІН, а також що з правилами платіжної картки ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись. Стандартна процентна ставка складає 0,01% річних. Реальна річна процентна ставка складає 47,88% річних. орієнтовна вартість кредиту на весь строк кредитування - 12577, 58 грн.
Також заява містить відмітку банку про те, що 25 березня 2019 року відкритий особовий рахунок.
Копія паспорта споживчого кредиту містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. 09 липня 2019 року споживчий паспорт підписаний ОСОБА_1 .
До позову додано роздруківку публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 06.04.2018, які не містять підпису відповідача.
Письмова вимога-повідомлення вих.№ КНО-44.2.2/80 була направлена відповідачу 04.02.2025, однак спір в досудовому порядку не вирішено.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001276538501 від 25.03.2019 встановлено кредитний ліміт на рахунок № НОМЕР_5 ОСОБА_1 11.07.2019 у розмірі 19000 грн 00 коп.; 21.11.2019 кредитний ліміт збільшено до 23 600 грн 00 коп.; 14.08.2020 - збільшено до 25 700 грн 00 коп.
В підтвердження отримання ОСОБА_1 споживчого кредиту за договором №1001352627001 від 09.07.2019, позивачем суду надано платіжну інструкцію № TR.36221109.47867.8810 від 09.07.2019 за змістом якої АТ «ПУМБ», як надавач платіжних послуг (платник) здійснив перерахування отримувачу - ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 3000 гривень 00 коп. на рахунок НОМЕР_6 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1001352627001 від 09.07.2019 станом на 04.02.2025 сума боргу за кредитом становить 1913 грн 25 коп., в тому числі : заборгованість за сумою кредиту - 1075 грн 11 коп., за процентами - 0 грн 28 коп., заборгованість за комісією 837 гривень 86 коп.
Також, відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2001276538501від 25.03.2019 станом на 04.02.2025 сума боргу за кредитом становить 43 379 грн 26 коп., в тому числі : заборгованість за сумою кредиту - 24 697 грн 66 коп., за відсотками - 18 681 грн 60 коп., заборгованість за комісією 0 гривень 0 коп.
Надана суду виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 09.07.2019 по 04.02.2025 містить інформацію про рух коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №1001352627001 від 09.07.2019.
Надана суду виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 25.03.2019 по 04.02.2025 містить інформацію про рух коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №2001276538501 від 25.03.2019.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між АТ «ПУМБ» та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитних договорах.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у визначений строк АТ «ПУМБ» не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) висловлено правову позицію про те, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до Кредитного договору №10106761040 від 18.11.2022 розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,99%, та за кредитним договору від 09.07.2019 №1001352627001 становить 837 грн 86 коп.
Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, своєчасності сплати платежів.
Позивачем не надано жодних доказів про те, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості включала в себе додаткові послуги, які надавалися поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право вимагати безоплатно один раз на місяць.
Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 44 454 гривень 65 копійок, яка складається з заборгованості по кредитному договору від 25.03.2019 №2001276538501 - 43 379 грн 26 коп., з яких : 24697 грн 66 коп. - заборгованість за кредитом ; 18681 грн 60 коп.- заборгованість за процентами.
По кредитному договору від 09.07.2019 №1001352627001 - 1075 грн 39 коп., з яких : 1075 грн 11 коп. заборгованість за кредитом; 0 грн 28 коп. - заборгованість за процентами.
Заборгованість за комісією в розмірі 837 грн 86 коп., стягненню не підлягає.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які в даному спорі становлять 2422 грн 40 коп. (сплата судового збору при подачі позовної заяви).
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 98,15%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2200 грн 91 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором договору №2001276538501 від 25.03.2019 у розмірі 43 379 грн (сорок три тисячі триста сорок дев'ять) гривень 26 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1001352627001 від 09.07.2019 у розмірі 1075 (одна тисяча сімдесят п'ять) гривень 39 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень 91 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя І. О. Опанасюк