08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/15801/25 пров. № А/857/36111/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
за участю представників:
позивача- Качмарик Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (головуючий суддя Чаплик І.Д., м.Львів, проголошено 13:52:24) у справі №380/15801/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про скасування постанови, -
01.08.2025 позивач (Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відповідач), в якому просив скасувати постанову від 23.07.2025 ВП №70420824 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Позов обґрунтовує тим, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.07.2025 ВП №70420824 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем належним чином не перевірено факт виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Позивач зазначає, що рішенням суду від 28.04.2022 №380/4821/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вищезазначене рішення суду виконано та 12 липня 2022 року здійснено перерахунок пенсії. Позивач зазначає, що перерахунок пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 було здійснено з 01.04.2019 по 30.11.2020 та з 01.11.2021 по 31.07.2022 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 з 01.12.2020 виплату пенсії було припинено та поновлено її виплату 01.11.2021. Відсутність в судовому рішенні кінцевої дати виплати пенсії, не породжує у відповідача обов'язку довічно здійснювати виплату пенсії, в розмірах, встановлених судовим рішенням. Таким чином, оскільки рішення суду від 28.04.2022 №380/4821/22 було виконане у повному обсязі, у відповідача не було підстав для прийняття постанови про накладення штрафу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, вказує, що відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №380/4821/22, яке набрало законної сили 31.05.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021 про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 29 червня 2022 року.
З наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії станом на 12.07.2022 видно, що ОСОБА_1 , здійснено перерахунок пенсії з 01.04.20219 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021. Розмір пенсії із 01.08.2022 становить 12 201,96 грн. Доплата по рішенню суду за період із 01.04.2019 по 31.07.2022 становить 123 522,32 грн. Водночас за період із 01.12.2020 по 01.11.2021 перерахунок пенсії не проводився у зв'язку з припиненням виплати такої.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвиненко Христиною Анатоліївною на підставі заяви стягувача винесено постанову від 29.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №71859938 з виконання виконавчого листа №380/4821/22, виданого 29.06.2022 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021 про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
ОСОБА_1 звертався із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із позовом про визнання протиправною бездіяльності останнього щодо непроведення з 01 грудня 2020 року по 01 листопада 2021 року виплати пенсії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №380/2444/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01 грудня 2020 року по 01 листопада 2021 року. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі № 380/2444/22 скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №380/2444/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року скасовано. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року по справі №380/2444/22 залишено в силі.
28.02.2024 державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.
12.06.2024 державним виконавцем повторно підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця №14259 про надання інформації щодо ходу виконання рішення суду.
Листом від 12.06.2024 №7031/61-24 позивач повідомив відповідача, що ОСОБА_1 , здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021. Розмір пенсії із 01.08.2022 становить 12201,96 грн. Доплата по рішенню суду за період із 01.04.2019 по 31.07.2022 становить 123522,32 грн. Вказана доплата буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат з Державного бюджету України.
18.06.2024 на адресу відповідача надійшла заява від 12.06.2024 стягувача про невиконання рішення суду в частині неправильного здійсненого нарахування заборгованості. Стягувач зазначає, що боржником не здійснено перерахунок пенсії і нарахування боргу за період із грудня 2020 року по жовтень 2021 року. Згідно рішення суду пенсію слід було перерахувати починаючи із 01.04.2019, однак згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою №ХВ52719/5 в графі «період за який здійснюється виплата» пропущено 11 місяців із грудня 2020 по жовтень 2021 року.
17.06.2024 на адресу боржника виконавцем надіслано вимогу виконавця надати вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення, зокрема письмово повідомити причини пропуску 11 місяців (із грудня 2020 року по жовтень 2021 року) при здійсненні перерахунку пенсії.
Листом від 18.06.2024 № 7323/61-24 та від 10.07.2024 №8035/61-24 позивач повідомив відповідача, що ОСОБА_1 , здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/8819 від 23.12.2021. Розмір пенсії із 01.08.2022 становить 12 201,96 грн. Доплата по рішенню суду за період із 01.04.2019 по 31.07.2022 становить 123 522,32 грн. Вказана доплата буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат з Державного бюджету України.
Листом від 16.07.2024 №8307/61-24 ГУ ПФ України у Львівській області повідомило Відділ примусового виконання рішень, що причиною не здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду №380/4821/22 від 28.04.2022 за період із 01.12.2020 по 01.11.2021 є припинення такої виплати.
23.07.2025 за невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов'язано виконати рішення суду. Одночасно зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.
Постанова обґрунтована тим, що резолютивною частиною рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/4821/22 від 28.04.2022 зобов'язано боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 N С/8819 від 23.12.2021 із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
На неодноразові вимоги виконавця щодо стану виконання рішення суду, боржником на адресу Відділу скеровано абсолютно ідентичні відповіді про те, що ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок із 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №С/8819 від 23.12.2021.
Однак, в ході примусового виконання рішення суду та згідно наданих розрахунків встановлено, що пенсія не перерахована. Згідно рішення суду пенсію слід було перерахувати починаючи із 01.04.2019, однак згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою №ХВ52719/5 в графі "період за який здійснюється виплата" пропущено місяці із грудня 2020 року по жовтень 2021 року. Однак, згідно тексту самої відповіді на вимогу - про причини пропуску 11 місяців нічого не зазначено.
Згідно відповіді від 16.07.2024 №8307/61-24 ГУ ПФ України у Львівській області встановлено, що причиною не здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду №380/4821/22 від 28.04.2022 за період із 01.12.2020 по 01.11.2021 є припинення такої виплати.
Однак, слід наголосити на тому що резолютивною частиною рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/4821/22 від 28.04.2022 зобов'язано боржника провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 N С/8819 від 23.12.2021 із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Крім того, постановою у справі №380/2444/22 від 30.01.2024 Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року та залишено в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року по справі №380/2444/22, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення з 01 грудня 2020 року по 01 листопада 2021 року виплату пенсії стягувану.
Станом на 23.07.2025 вимоги виконавчого документа боржником - не виконано. 04.07.2025 на адресу Відділу надійшла відповідь №88715 від 03.07.2025, згідно якої встановлено, що перерахунок пенсії стягувану не проведено.
Вважаючи постанову від 03.02.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн протиправною, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 23.07.2025 у виконавчому провадженні №70420824 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені норми Закону № 1404-VIII, колегія суддів зазначає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Оглядаючи матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що підставою накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу у розмірі 5100 грн стало невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа. Зокрема, відповідач зазначає, що відповідно до рішення суду від 28.04.2022 у справі №380/4821/22 пенсію слід було перерахувати починаючи із 01.04.2019, однак згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою №ХВ52719/5 в графі «період за який здійснюється виплата» пропущено місяці із грудня 2020 року по жовтень 2021 року. Однак, згідно тексту самої відповіді на вимогу - про причини пропуску 11 місяців нічого не зазначено. Згідно відповіді від 16.07.2024 №8307/61-24 ГУ ПФ України у Львівській області, встановлено, що причиною не здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду №380/4821/22 від 28.04.2022 за період із 01.12.2020 по 01.11.2021 є припинення такої виплати.
Разом з тим, питання про наявність у стягувача права на виплату пенсії за період із 01.12.2020 по 01.11.2021 було предметом розгляду у справі №380/2444/22. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на виплату пенсії за минулий період, у даному випадку, з часу її призупинення - 01 грудня 2020 року по дату поновлення такої виплати - 01 листопада 2021 року.
Апеляційний суд звертає увагу, що рішенням суду від 28.04.2022 у справі №380/4821/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/8819 від 23.12.2021 саме з 01.04.2019, причому жодних обмежень крайнім строком для здійснення такого перерахунку рішенням суду встановлено не було. До того ж, як зазначає позивач по справі, перерахунок пенсії було проведено по 31.07.2022, тобто вказаний період з 01.12.2020 по 31.10.2021 охоплювався періодом для перерахунку пенсії позивача на підставі зазначеної довідки.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону №1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №380/4812/22 було встановлено право позивача на отримання пенсії на підставі грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №С/8819 від 23.12.2021, а постановою Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №380/2224/22 було встановлено право на нарахування йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01 грудня 2020 року по 01 листопада 2021 року, вказане приводить суд до висновку, що позивач зобов'язаний був провести нарахування і виплату пенсії на підставі вказаної довідки у тому числі за період з 01.12.2020 по 01.11.2021, чого відповідач за змістом спірних правовідносин не зробив.
При цьому, колегія суддів зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №380/2224/22 позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 за спірний період з 01.12.2020 по 01.11.2021, проте такий перерахунок здійснив без врахування довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №С/8819 від 23.12.2021, незважаючи на наявність в матеріалах пенсійної справи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №380/4812/22, яке набуло законної сили задовго до здійснюваного перерахунку, тобто було обов'язковим до виконання, а також відкритого виконавчого провадження та вимог виконавця, що суперечить статті 13 Закону №1402-VIII.
З наведеного, оскільки доказів вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області дій на повне виконання рішення суду від 28.04.2022 у справі №380/4812/22 позивачем не наведено, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи оспорювану постанову від 23.07.2025 ВП №70420824 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн діяв правомірно, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Апеляційний суд наголошує, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 23.07.2025 у виконавчому провадженні №70420824, відповідач дотримався засад виконавчого провадження, викладених у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», а постанова про накладення штрафу від 23.07.2025 у виконавчому провадженні №70420824 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №380/15801/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 08.10.25