08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/15114/25 пров. № А/857/34925/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі (головуючий суддя Ланкевич А.З., м.Львів) у справі № 380/15114/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації про визнання протиправними дій, визнання недійсною державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, -
24.07.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської районної військової адміністрації (відповідач), в якому просив: визнати протиправним дію державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації по наданню новоствореній юридичній особі приватній агрофірмі «Нива» ЄДРПОУ 00854363 29.03.2000 року; визнати недійсною державну реєстрацію приватної агрофірми «Нива» з 29.03.2000 року; зняти з державної реєстрації приватну агрофірму «Нива», ЄДРПОУ 00854353; внести в державний ресстр агроспілку «Нива», ЄДРПОУ 00854363 за адресою: 81126, с. Лисиничі, вул. Шевченка, 48.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації про визнання протиправними дій, визнання недійсною державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що звертався до Пустомитівського районного суду Львівської області з такими ж вимогами в порядку ЦПК, проте судом відмовлено у відкритті провадження і вказано, що даний спір повинен вирішуватись адміністративним судом. Вказує, що він є фізичною особою, а відповідач суб'єктом владних повноважень, який прийняв рішення, а тому даний спір, на думку апелянта, повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції.
З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначення поняття суб'єкта владних повноважень наведено у п.7 ч.1 ст.4 КАС України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною 1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права. Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації юридичної особи. Крім того, спір пов'язаний із встановленням недійсності правочину, проведеного державним реєстратором.
Таким чином, на думку апеляційного суду, даний спір носить приватно-правовий (договірний) характер та не стосується здійснення відповідачем публічно-владних управлінських функцій відносно позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
За правилами п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У відповідності до вимог частини 6 цієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Оскільки відмова у відкритті провадження в цій адміністративній справі відповідає правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу позивачу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №380/15114/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 08.10.25