08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13637/24 пров. № А/857/19178/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
за участю представників сторін:
від відповідача Кулик А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року (головуючий суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк) у справі №140/13637/24 за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
25.11.2024 позивач (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209420705.
Позов обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві) проведено фактичну перевірку магазинну « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діяльність в якому здійснює, зокрема, ФОП ОСОБА_1 . За результатом перевірки складено Акт № 7109426/15/07/3594006396 від 24.06.2024 (Акт перевірки) щодо порушення норм законодавства ФОП ОСОБА_1 . Не погоджуючись з висновками перевірки, позивачем було подано заперечення на Акт перевірки у ГУ ДПС у м. Києві. 07.08.2024 позивачем отримано від ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 №№ 0209410705, 0209420705 (оскаржувані ППР). Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на оскаржувані ППР, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 30955/6/99- 00-06-03-02-06 від 15.10.2024, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач, як на одну із підстав протиправності оскаржуваних ППР вважає відсутність підстав проведення фактичної перевірки. Як вбачається із наказу на проведення перевірки від 13.06.2024 № 4140-п, правовою підставою її проведення є пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Згідно вказаної норми Податкового кодексу України (ПК України), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування. Жодних документів, які б підтверджували наявність такого звернення щодо платника податків (ФОП ОСОБА_1 ), а отже про підставу проведення перевірки контролюючим органом не надано ФОП ОСОБА_1 ні безпосередньо перед проведення перевірки, ні під час її проведення. У наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). З огляду на це, підстава проведення перевірки визначена в наказі на проведення перевірки відсутня, а тому правових підстав на проведення перевірки в контролюючого органу не існувало. Отже, оскаржувані ППР прийняті за результатами перевірки, яка проведена без будь яких правових підстав, є незаконними та підлягають скасуванню. Як видно з Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві нібито встановив ведення із порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Вказана обставина не відповідає дійсності, виходячи з наступного. Стаття 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) надає визначення розрахункової операції та вказує, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Відповідно до п. 14.1.202 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Згідно із статтею 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перш за все, Акт перевірки не містить інформації які саме товари на загальну суму 263 246, 38 грн. нібито реалізовані позивачем із порушенням встановленого порядку. По друге, з тексту Акту перевірки не зрозуміло які документи надані позивачем «додатково підтверджують» порушення законодавства. По третє, товари, як стверджує контролюючий орган, в Акті перевірки реалізовані. Тобто, на момент проведення перевірки товари не знаходились в місці продажу, оскільки були реалізовані покупцям цих товарів. Отже, чинне законодавство (ст. 20 Закону № 265/95-ВР) не встановлює відповідальності за ненадання документів на товари, які не знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), тому висновки відповідача про те що таке ненадання є порушенням суперечать чинному законодавству. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209420705. Відповідно до п. 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис. Таким чином, належним доказом вчинення платником податку порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України є виключно акт про відмову платника податків надати документи. Представники контролюючого органу під час здійснення перевірки не вручали запит про надання документів саме позивачу та не складали актів про відмову саме позивача надати копії документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. статті 85 ПК України. Таким чином, позивач, який дізнався про факт проведення перевірки вже після її проведення (оскільки не був присутній в цей час в м. Київ) не вичиняв правопорушення передбачене п. 121.1. ст. 121 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 01.08.2024 № 0209420705, є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 210769,38 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що згідно пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Відтак, ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а відтак, зобов'язана надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). 14 червня 2024 року ФОП ОСОБА_1 через представника продавця ОСОБА_2 до перевірки було надано Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (2 шт), Договори про співпрацю від 18.05.2024 (2 шт), пояснення (2 шт), х-звіт, Договір комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 01.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка складається із 9 стовпців. 21 червня 2024 року ФОП ОСОБА_1 через представника продавця ОСОБА_2 до перевірки додатково було надано Акт приймання-передачі товару від 29.04.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29 04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка складається із 34 стовпців. Крім того, у формі ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року наданій 14 червня 2024 року у графі (стовпці) 8 від 14.06.2024 зазначений Чек №0101, а у формі ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року наданій 21 червня 2024 року у графі (стовпці) 8 уже було зазначено Акт приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024. Вважає, що такі дії платника податків не спростовують фактів виявлених порушень, а додатково підтверджують їх. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
09.06.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено відповідно до Акту перевірки наступне: «…перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки. У зв'язку з чим, платником податків внесено зміни до форми обліку та додатково додані первинні документи щодо надходження у продаж товарів датою до початку перевірки. Такі дії платника податків не спростовують фактів виявлених порушень, а додатково підтверджують їх. Таким чином, перевіркою встановлено факти наявності у продажу станом на 14.06.2024 та продажу товарів не облікованих у встановленому законодавством порядку на загальну суму 210 769,38 грн відповідно до акту приймання-передачі товарів до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від ФОП ОСОБА_1 від 10.06.2024 б/ н»…». Щодо «продажу» необлікованих товарів позивач стверджує, що не оскаржував судове рішення в цій частині, та визнає, що товар реалізований відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024 на загальну суму 52477,00 грн. помилково був не обліковуваний під час реалізації. Щодо «наявності у продажу» необлікованих товарів зазначає наступне, контролюючий орган встановив, що нібито на час початку фактичної перевірки в продажі був товар, який не облікований належним чином. Під час проведення фактичної перевірки, за якою винесена оскаржувана ППР, проведення інвентаризації тмц не вимагалось, зняття залишків не проводилось. Тому, абсолютно правильним є висновок суду першої інстанції про те що, Актом перевірки не встановлено який саме товар, в яких кількостях та якою вартістю було виявлено за місцем реалізації, як цей товар співвідноситься з товаром переданим позивачу згідно актів прийому-передачі до договорів комісії загалом та згідно Акту приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, на загальну суму 210769,38 грн зокрема.
Позивач 08.10.2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Працівниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину «Ябко», за місцем здійснення господарської діяльності позивачем та складено Акт фактичної перевірки № 010055 від 24.06.2024, реєстраційний № 7109426/15/07/3594006396 (Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; пункту 85.2. статті 80 ПК України, а саме: не надання у повному обсязі документів, що відносяться до перевірки.
Не погоджуючись з висновками перевірки, позивачем було подано заперечення на Акт перевірки у ГУ ДПС у м. Києві.
07.08.2024 позивачем податків отримано від ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209410705, яким до позивача на підставі статті 20 Закону № 265/95 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 263246,38 грн, та № 0209420705, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040 грн.
Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на оскаржувані ППР, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 30955/6/99- 00-06-03-02-06 від 15.10.2024, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з такими діями податкового органу, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення фактичної перевірки став наказ ГУ ДПС у м. Києві від 13.06.2024 № 4140-п «Про проведення фактичних перевірок» платників податків згідно доданого переліку, серед яких магазин «Ябко», за адресою: м. Київ, пр. Романа Шухевича, 2Т, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), виданий на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Фактичною підставою для винесення вказаного наказу слугувала доповідна записка управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві № 1127/26-15-07-07-00-12 від 13.06.2024, у якій зазначено про те, що до ГУ ДПС у м. Києві надійшло звернення від споживача від 10.06.2024 (вх. № С/832/ЕЗ від 12.06.2024) щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою «ЯБКО».
За приписами підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, на підставі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Відповідачем надано копію звернення фізичної особи (споживача) до керівника ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до змісту якого заявник вказує на те, що неодноразово купував товари в магазинах мережі «ЯБКО» у місті Києві і ці товари були йому продані без чеків, та просить провести перевірки та проінформувати його про результати. При цьому, також просить нікого не повідомляти про себе.
Аналізуючи зміст звернення, колегія суддів зазначає, що споживачем надано достатньо відомостей щодо можливих порушень закону в сфері встановленого порядку проведення розрахункових операцій з боку торгівельної мережі «ЯБКО» у місті Києві, для реагування з боку податкових органів шляхом проведення фактичних перевірок відповідних суб'єктів господарювання.
Апеляційний суд звертає увагу, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Відтак, допустивши посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 13.06.2024 № 4140-п, позивач фактично погодився з законністю проведення перевірки.
Оскаржуваним у справі податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2024 № 0209410705 до позивача застосовано штрафні санкції передбачені статтею 20 Закону № 265/95.
Вказаною нормою передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З Акту перевірки, вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві в частині виявленого порушення, яке охоплюється диспозицією статті 20 Закону № 265/95, відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024 встановлено факт продажу товарів на загальну суму 52477,00 грн, зокрема телевізор 55 PHILIPS 55OLED718/12 за ціною 51 479 грн, кріплення для ТВ з кутом нахилу 2Е Sou 32-70 за ціною 499 грн кабель 2Е HDMI (AM/AM) 2.0 Slim Hight Speed Aluminum 3м black за ціною 499 грн.
Водночас, 14.06.2024 продавцем було надано перевіряючим Договір комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 01.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року у яких не відображено облік проданих товарів відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024.
Згодом, 21.06.2024 продавцем надано перевіряючим іншу редакцію Форми ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка за змістом відрізнялась від наданої 21.06.2024 форми.
Так, в наданій 21.06.2024 формі додатково обліковано товар на підставі Акту приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, на загальну суму 210769,38 грн, який був відсутній у наданій 14.06.2024 формі.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії Форми ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, як в редакції від 14.06.2024 так і в редакції від 21.06.2025 відсутній товар реалізований відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024 на загальну суму 52477,00 грн.
Водночас, висновки податкового органу про факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 52477,00 грн підтверджено належними доказами.
Актом перевірки встановлено наступне. «…перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки.
У зв'язку з чим, платником податків внесено зміни до форми обліку та додатково додані первинні документи щодо надходження у продаж товарів датою до початку перевірки. Такі дії платника податків не спростовують фактів виявлених порушень, а додатково підтверджують їх.
Таким чином, перевіркою встановлено факти наявності у продажі станом на 14.06.2024 та продажу товарів не облікованих у встановленому законодавством порядку на загальну суму 210769,38 грн відповідно до акту приймання-передачі товарів до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від ФОП ОСОБА_1 від 10.06.2024 б/н».
З наведених відомостей не вбачається можливим встановити, фактичні обставини, що містять склад правопорушення.
Так, Актом перевірки не встановлено який саме товар, в яких кількостях та якою вартістю було виявлено за місцем реалізації, як цей товар співвідноситься з товаром переданим позивачу згідно актів прийому-передачі до договорів комісії загалом та згідно Акту приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, на загальну суму 210769,38 грн зокрема.
Окрім цього, неможливо встановити факт продажу чи зберігання якогось конкретного товару, який очевидно має індивідуально вираженні характеристики, які б дали можливість співвіднести цей товар з наданими первинними документами, в тому числі з наданими продавцем формами ведення обліку товарних запасів.
Таким чином, Акт перевірки не містить доказової інформації щодо порушення позивачем порядку обліку товарів на суму 210769,38 грн.
У акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти.
Водночас, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення. Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.
Відтак, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, повинен був перевірити і з'ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.
Колегія суддів наголошує, що Акт перевірки, не містить вичерпної інформації щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків з детальним їх описом та дослідженням інформації, яка підтверджує наявність вини платника податків; чіткого та однозначного фіксування виявленого порушення платником податків податкової дисципліни з посиланням на конкретні норми та підтвердженого фактичними обставинами.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 210769,38 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 140/13637/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 08.10.25