08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6497/24 пров. № А/857/25305/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (головуючий суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ) у справі №300/6497/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОН Україна» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
26.08.2024 позивач (ТОВ «ВІОН Україна) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці (відповідач), в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/00033.
Позов обґрунтовує тим, що ПП "МК ГРУП" в інтересах ТОВ "ВІОН Україна" подало електронну митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу. Декларантом було обрано за основу другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, на основі якого було визначено митну вартість, подано митну декларацію, а також всі документи, які підтверджують вартість транспортного засобу. Однак, відповідачем за результатами розгляду поданої електронної митної декларації та інших, необхідних для митного оформлення документів, Івано-Франківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року, в рядку 33 якого як обставину для прийняття такого рішення вказано, що: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. …Декларантом надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією який слугував підставою для визначення митної вартості товару. Однак, експертний висновок не прийнято до уваги. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. …Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28.06.2024 № 24UA101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля». Крім даного рішення, відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000332, згідно якої відмовлено у митному оформлені товарів з тих самих причин. На думку позивача, декларантом під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, згідно з вимогами Митного кодексу України, а тому, вищезазначені акти відповідача є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки порушують норми законодавства щодо їх прийняття.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2024/000332 від 09.07.2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час митного оформлення товару було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. На виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю, з метою підтвердження митної вартості товарів, посадовою особою митниці на виконання вимог ст. 53 МК України направлено декларанту повідомлення про надання документів, а саме, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копію митної декларації країни відправлення, транспортні (перевізні) документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями про вартість товару або сировини. Однак, декларантом надано відповідь про те, що ним надано повний пакет документів відповідно до ст. 53 МК України. Апелянт зазначає, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Отже, виходячи з вищенаведеного, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України. Апелянт вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови такими, що прийняті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
17.07.2025 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача (апелянта), висновку суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
14.06.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОН Україна» (покупець) і нерезидентом компанією «AUTOHANDEL DE BELS BVBA» (Бельгія) (продавець), укладений контракт № 01/2024, згідно якого продавець продає, а покупець купляє вживаний автомобіль RENAULT KOLEOS із визначеними технічними характеристиками. Визначено, що поставка здійснюватиметься з Бельгії в Україну. Постачання товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2020. Загальна сума контракту визначена в розмірі 7400,00 євро.
21.06.2024 позивачем було здійснено платіж за вказаним контрактом. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 3JBKLO6 від 21.06.2024 позивачем перераховано на рахунок продавця за вказаним контрактом 7400 євро.
Після проведеної оплати, 03.07.2024 продавець видав рахунок-фактуру (FACTUUR) № 103067 згідно з яким розпочалася поставка автомобіля покупцю, яка була завершена 08.07.2024.
03.07.2024 позивачем укладено з Приватним підприємством "МК ГРУП" договір про надання митно-брокерських послуг щодо надання послуг з розмитнення позивачу.
08.07.2024 позивачем здійснено розрахунок транспортних витрат на поставку вказаного транспортного засобу. Визначено, що загальна вартість даних витрат становить 324,60 євро або 13360,48 гривень.
09.07.2024 Приватним підприємством "МК ГРУП" в інтересах ТОВ "ВІОН Україна" подано електронну митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу, який ввозиться на територію України, а саме: транспортний засіб вживаний легковий автомобіль RENAULT KOLEOS із зазначенням технічних характеристик. Декларантом було обрано за основу другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, на основі якого було визначено митну вартість, подано митну декларацію, а також всі документи, які підтверджують вартість транспортного засобу.
В графі « 42» (ціна товару) декларації визначено 7400,00 євро. Митну вартість товару визначено за шостим (6) методом, тобто за другорядним (резервним), на підтвердження чого заповнено графу « 43» митної декларації.
Декларантом одночасно із митною декларацією № 24UA206020010224U6 надано відповідачу такі документи: Зовнішньоекономічний договір/Контракт № 01/2024 від 14.06.2024; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 103067 від 03.07.2024; Декларація походження товару (Declaration of origin) № 103067 від 03.07.2024; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 ; Документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу (лист ТОВ "ВІОН Україна") № 08/01-07 від 08.07.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 08/07/2024-1 від 08.07.2024; Договір про надання митно-брокерських послуг № 24UA206000910672U2 від 03.07.2024; Платіжна інструкція № 3JBKLO6 від 21.06.2024; Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 260 від 03.07.2024; Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 280 від 08.07.2024; Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 282 від 09.07.2024
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, митним органом прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024, у якому збільшено вартість імпортованого товару до 11270,00 євро, замість заявлених декларантом 7795,83 євро.
Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано експертний висновок про вартість, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28.06.2024 № 24UА101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - KOLEOS, стан - бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, дата першої реєстрації - 19.12.2019, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна - 140 кВт, номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, номер двигуна - NV, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, колісна формула - 4х4, призначення - для перевезення пасажирів, виробник - RENAULT, торговельна марка - RENAULT, країна виробництва - Франція. Визначена митна вартість 11270 євро.
Враховуючи вказане вище, Івано-Франківська митниця Державної митної служби України за результатами розгляду поданої МД № 24UA206020010224U6 від 09.07.2024 та доданих до неї документів відмовила у митному оформленні (випуску) товару згідно Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA206020/2024/000332, у якій також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: задекларувати митну вартість згідно рішень про визначення митної вартості.
У відповідь на дані акти позивачем подано заперечення № 10/01-07 від 10.07.2024 р. У даному запереченні позивач вказує на те, що ним подано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість, згідно з вимогами Митного кодексу України, в тому числі документи, які підтверджують сплату відповідної суми. Крім того, позивачем вказується на те, що транспортний засіб, митну декларацію якого взято відповідачем за основу при обчисленні коригування спірної митної декларації, не є подібним (аналогічним) транспортному засобу, який ввозить позивач, що значною мірою впливає на обчислення вартості. З огляду на це просив відповідача скасувати оспорювані рішення.
Відповідачем надано відповідь на вказане заперечення № 7.21-1/15-01/13/2645 від 16.07.2024 року. У даному листі відповідач вказує, що згідно частини 7 статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. З огляду на те, що вказаної умови декларантом не виконано, відповідач повідомляє про неможливість визнання митної вартості товарів, заявленої декларантом, та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UA206000/2024/000077/2.
У відповідь на даний лист позивач сплатив суму різниці, про яку зазначав відповідач у листі № 7.21-1/15-01/13/2645 від 16.07.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 290 від 16.07.2024.
У зв'язку із сплатою позивач звернувся із листом № 29/01-07 від 29.07.2024 року до відповідача. Позивач зазначив, що ним було сплачено відповідне забезпечення сплати митних платежів та викладено прохання скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000332.
Відповідачем надано відповідь листом № 7.21-2/15-01/13/2848 від 01.08.2024 року. У проханні позивача відмовлено, виходячи з мотивів, що декларантом 09.07.2024 подано митну декларацію № 24UА206020010224U6 та визначено митну вартість товару за резервним методом відповідно до статті 64 МКУ. Основою для визначення вартості декларантом використано висновок № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 про оцінку вартості колісного транспортного засобу. Однак, експертний висновок не містить достатніх підстав які дають змогу вважати, що вартість автомобіля визначено вірно. Надані вами додаткові документи стосуються вартості товару за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 МКУ та не стосуються митної вартості визначеної декларантом за митною декларацією від 09.07.2024 № 24UА206020010224U6. Виходячи з вищенаведеного, відповідач повідомив позивача про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування Рішення про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UА206000/2024/000077/2 у зв'язку з невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Колегія суддів зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: автомобіль легковий вживаний, модель RENAULT, номер шасі/кузова НОМЕР_3 , бувший у вжитку, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2020, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1749 см3, потужність двигуна - 100 кВт, стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну рещітку, та стосовно надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що при поданні декларації обраний метод визначення митної вартості не відповідає вимогам статті 57 МК України, а саме, позивачем обрано резервний метод в той час, коли необхідно було застосовувати основний метод - за ціною договору (контракту).
Під час здійснення процедур митного контролю програмно-інформаційним модулем автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) за митною декларацією від 09.07.2024 року № 24UA206020010224U6 було згенеровано такі форми митного контролю за кодами: "117-2" Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості; "210-1" Проведення митного огляду транспортного засобу; "911-1" Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей.
На виконання пункту "210-1" відповідачем було проведено огляд транспортного засобу, про що складено відповідний Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.07.2024 року. Актом підтверджено наявність пошкоджень та визначено технічні характеристики, інформація про які співпадає з даними митної декларації № 24UA206020010224U6.
За кодом "117-2" було відображено ризики можливого заниження митної вартості товарів. Також, митним органом в ході митного контролю було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим, ніж заявлена декларантом митна вартість.
Як зазначалось вище, у частині 2 статті 53 МК України міститься вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Як було встановлено, декларантом разом із декларацією було подано ряд документів, зокрема зовнішньоекономічний договір/Контракт № 01/2024 від 14.06.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 103067 від 03.07.2024, декларація походження товару (Declaration of origin) № 103067 від 03.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу (лист ТОВ "ВІОН Україна") № 08/01-07 від 08.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 08/07/2024-1 від 08.07.2024, договір про надання митно-брокерських послуг № 24UA206000910672U2 від 03.07.2024, платіжна інструкція № 3JBKLO6 від 21.06.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 260 від 03.07.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 280 від 08.07.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 282 від 09.07.2024. Однак, отриманий від декларанта висновок про вартість об'єкта оцінки № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 р. не було взято до уваги, а тому відповідач визначив митну вартість товару за наявними у митниці документами про митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля за митною декларацією від 28.06.2024 року № 24UA101040006181U9 на рівні 11270,00 євро.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на помилковість визначення митної вартості на основі методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Як було встановлено вище, декларантом від імені позивача було подано митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу - автомобіля легкового вживаного, модель RENAULT, номер шасі/кузова НОМЕР_3 , бувший у вжитку, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2020, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1749 см3, потужність двигуна - 100 кВт, стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну решітку. Дані характеристики не заперечуються відповідачем та підтверджуються серед іншого актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеного відповідачем. Натомість, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару відповідно до митної декларації від 28.06.2024 № 24UА101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - KOLEOS, стан - бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, дата першої реєстрації - 19.12.2019, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна - 140 кВт, номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, номер двигуна - NV, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, колісна формула - 4х4, призначення - для перевезення пасажирів, виробник - RENAULT, торговельна марка - RENAULT, країна виробництва - Франція. Визначена митна вартість 11270 євро. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 60 МК України, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Відповідачем у прийнятому рішенні не враховано стану транспортного засобу, який ввозить на митну територію України позивач, а саме - стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну решітку. Крім того, у порівнюваних транспортних засобах відмінні значення потужностей та об'єму двигуна, що також впливає на визначення митної вартості товарів. Дані особливості були враховані у поданому позивачем висновку № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 р. про оцінку вартості колісного транспортного засобу. Відповідачем не надано суду детальних розрахунків коригування вартості, з яких суд міг би визначити достовірність скоригованої митної вартості такого транспортного засобу.
З огляду на це, апеляційний суд вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів було застосовано без врахування особливостей технічного стану транспортного засобу, який задекларовано позивачем, внаслідок чого скоригована сума митної вартості товару визначена ним помилково.
Щодо зазначеного у спірному рішенні твердження, що заявлена митна вартість товару не була належним чином підтверджена, в силу чого було застосовано метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Як вказано вище, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не містили розбіжностей, оскільки згідно контракту № 01/2024 від 14.06.2024 р., рахунку-фактури (інвойс) № 103067 від 03.07.2024 встановлено, що вартість придбання транспортного засобу становить 7400,00 євро.
Митним органом не зазначено в чому полягала невідповідність заявленої митної вартості та необхідність подання додаткових документів.
На підтвердження заявленої митної вартості та фактичної сплати позивачем на користь свого контрагента коштів, як суду так і відповідачу надано платіжну інструкцію № 3JBKLO6 від 21.06.2024, яка підтверджує сплату позивачем грошових коштів в розмірі 7400,00 євро на користь продавця за контрактом № 01/2024 від 14.06.2024 - AUTOHANDEL DE BELS BVBA.
Окрім цього, дана сума підтверджується митною декларацією країни-відправлення № MRN 24BEE00000425996 від 03.07.2024, яка була надана відповідачу разом із запереченням № 10/01-07 від 10.07.2024.
Апеляційний суд звертає увагу, що зазначені документи містять усі необхідні реквізити, детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару та відповідають за назвою і змістом вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.
Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти. Жодних обґрунтованих сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.
Також, ні в спірному рішенні, ні в апеляційній скарзі митний орган не наводить даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів. При цьому, сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Апеляційний суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Так, апелянт не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Королівства Бельгія інформації про не поставку позивачу товару продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за нього.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів дійшла висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Проте, всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів не містять такої інформації, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних товарів (як підставу незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів), а навести цінову інформацію з бази даних про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Таким чином, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Також, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість, яка визначена ним у розмірі 11270,00 євро. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
На підставі досліджених письмових доказів, апеляційний суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Колегія суддів також враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Аналізуючи наведене, колегія суддів вказує, що апелянтом необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої декларантом позивача митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів та сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам МК України і підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 300/6497/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар