08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8464/25 пров. № А/857/32944/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року (головуюча суддя: Кисильова О.Й., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи - Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 29.04.2025 звернулася з позовом до суду, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не забезпечення внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування інформації про наявність у позивача не облікованого страхового стажу за період з 15.11.2004 до 01.06.2005 в Кам'янка-Бузькій МДПІ;
зобов'язати відповідача вчинити дії щодо внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не обліковану інформацію про наявність у ОСОБА_1 страхового стажу за період з 15.11.2004 до 01.06.2005 включно в Кам'янка-Бузькій МДПІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.11.2005 у справі № 2-53/2005, зміненим постановою Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006, визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на роботі, а також стягнуто з Кам'янка-Бузької МДПІ середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2004 до 01.06.2005. Позивачка зауважує, що попри виконання рішення суду та виплату середнього заробітку за зазначений період, а також сплати роботодавцем пенсійних внесків, ці суми не були враховані відповідачем як страховий стаж, а період з 15.11.2004 до 01.06.200 відсутній у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Виплати проведені внаслідок виконання судового рішення, і вони є заробітною платою за кожен місяць вимушеного прогулу, а не разовим доходом. Час вимушеного прогулу необхідно зарахувати до її страхового стажу, а на відповідні суми повинен бути нарахований і сплачений єдиний внесок, незалежно від дати фактичного нарахування чи виплати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не забезпечення внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування інформації про наявність у ОСОБА_1 не облікованого страхового стажу за період з 15.11.2004 до 01.06.2005 у Кам'янка-Бузькій міжрайонній державній податковій інспекції.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії щодо внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не обліковану інформацію про наявність у ОСОБА_1 страхового стажу роботи за період роботи у Кам'янка-Бузькій міжрайонній державній податковій інспекції з 15.11.2004 до 01.06.2005 включно.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вноситься в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів (зараз - Державна податкова служба України) та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією. Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник. Застрахована особа має право вимагати від страхувальника достовірного та своєчасного подання первинних та коригуючих відомостей про себе стосовно персоніфікованого обліку, в тому числі за рішенням суду. Внесення будь-яких змін до індивідуальних відомостей про застраховану особу органами Пенсійного фонду України законодавством не передбачено. Таким чином, відсутні правові підстави щодо внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не облікованої інформації про наявність у позивача страхового стажу роботи за період роботи у Кам'янка-Бузькій МДПІ з 15.11.2004 по 01.06.2005 включно, оскільки Кам'янка-Бузька МДПІ не подавала відомості до системи персоніфікованого обліку відомостей на позивачку за вказаний період.
Позивачка відзиву на апеляційну скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.11.2005 у справі № 2-53/2005 позов задоволений частково. Визнано звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі наказу № 57-0 від 15.11.04 р. «Про звільнення з роботи» незаконним. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого державного податкового інспектора відділу правового забезпечення Кам'янка-Бузької МДПІ. Стягнуто з Кам'янка-Бузької МДПІ в користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2004 р. по 04.04.2005 р. в сумі 2556 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 82 коп. Стягнуто з Кам'янка-Бузької МДПІ в дохід держави судові витрати по справі у сумі 51 (п'ятдесят одну) грн. Визнано наказ № 58-0 від 15.11.2004 р. «Про скасування наказу про поновлення на роботі» незаконним у частині дати видання наказу - 15.11.2004 р. Стягнуто з Кам'янка-Бузької МДПІ в користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) грн.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006 у справі № 2-53/2005 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.11.2005 змінено. Викладено зміст його резолютивної частини в наступній редакції: « ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати наказ Кам'янка-Бузької МДПІ за № 57-0 від 15.11.2004 р. незаконним. Поновити ОСОБА_1 з 15.11.2004 р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу грошового забезпечення Кам'янка-Бузької МДПІ. Визнати незаконним наказ Кам'янка-Бузької МДПІ за № 58-0 від 15.11.2004 р. в частині зазначеної у ньому дати видання цього наказу. Визначити, що наказ про поновлення позивачки на роботі фактично видано 30.05.2005 р., тобто у день направлення їй офіційного повідомлення про поновлення на роботі й допуск до виконання службових обов'язків. Стягнути з Кам'янка-Бузької МДПІ на користь ОСОБА_1 7199 грн 46 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15.11.2004 по 01.06.2005. В решті розглянутих вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін».
Відповідно до форми ОК-5 індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 не зарахований страховий стаж за спірний період з 15.11.2004 до 01.06.2005.
ОСОБА_1 , 14.11.2024 звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою, в якій просила, зокрема, за власною ініціативою ГУ ДПС у Львівській області, як правонаступника, звернутися до ГУ ПФУ у Львівській області щодо проведення перевірки первинних документів для внесення інформації в індивідуальні відомості застрахованої особи ОСОБА_1 та надання можливості внести помісячно виплати, отримані ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 15.11.2004 до 01.06.2005.
Головне управління ДПС у Львівській області листом № 5100/6/13-01-10-00-08 від 18.02.2025 повідомило позивачку, що згідно з актом перевірки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.01.2025 № 1300-5902-2/9 порушень вимог законодавства не виявлено.
ОСОБА_1 , 21.03.2025 звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою, в якій просила, зокрема, за власною ініціативою ГУ ДПС у Львівській області, як правонаступника, внести помісячні виплати, отримані ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 15.11.2004 до 01.06.2005 для внесення інформації в індивідуальні відомості застрахованої особи ОСОБА_1 після підтвердження, згідно з Актом перевірки Головного управління ПФУ у Львівській області від 13.01.2025 № 1300-5902-2/9 щодо сплати страхових внесків.
Головне управління ДПС у Львівській області надало ОСОБА_1 лист-відповідь № 10892/6/13-01-10-00-08 від 31.03.2025, зазначивши, окрім іншого, що суми, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, належать до фонду оплати праці у частині додаткової заробітної плати як оплата за не відпрацьований час і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата. У формі «Індані» в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування результати здійснених нарахувань також відображаються у місяці, в якому проведено згадане нарахування.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей про страховий стаж, позивачка, з 15.11.2004 до 01.06.2005, звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Положення № 10-1 та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На переконання суду, припинення юридичної особи не позбавляє право особи на зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний врахувати та відобразити відповідні відомості подані правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області. Внаслідок невиконання відповідачем своїх прямих обов'язків позивачка позбавлена соціальної захищеності, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За змістом статті 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
У відповідності до пунктів 4, 5 частини першої статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 2 статті 21 Закону№ 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Відповідно до частин 1,2,4 статті 24 Закону№ 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону № 2464-VI, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (ч. 2 ст. 16 Закону № 2464-VI).
Згідно ч. 3 статті 16 Закону № 2464-VI вбачається, що ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За ч.ч. 6, 7 статті 20 Закону № 2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Зміна до відомостей про прізвище, ім'я та по батькові особи на поточний момент, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, місце народження, стать, громадянство, освіту, серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, номер телефону, адресу місця проживання, а також до відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини другої цієї статті, може вноситися за заявою застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Стаття 12-1 Закону № 2464-VІ визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції, судовим рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі № 2-53/2005 від 20.03.2006, позивачка поновлена на посаді старшого державного податкового інспектора відділу грошового забезпечення Кам'янка-Бузької МДПІ.
Правонаступником Кам'янка-Бузької міжрайонної державної податкової інспекції є Головне управління Держаної податкові служби у Львівській області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
ОСОБА_1 , 21.03.2025 звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою про рознесення помісячно виплати за час вимушеного прогулу з 15.11.2004 до 01.06.2005 для внесення інформації в індивідуальні відомості застрахованої особи.
Головне управління ДПС у Львівській області у листі від 31.03.2025 № 10892/6/13-01-10-00-08 зазначило, що суми, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, належать до фонду оплати праці у частині додаткової заробітної плати як оплата за не відпрацьований час і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата. У формі «Індані» в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування результати здійснених нарахувань також відображаються у місяці, в якому проведено згадане нарахування.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначаються Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення №10-1).
Так, пунктом 4 розд. І Положення № 10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 5 розд. І Положення № 10-1).
Згідно з пунктом 1 розд. IV Положення № 10-1, реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною 3 статті 20 Закону та частиною 3 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 розд. IV Положення №10-1 визначено, що відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пункту 4 розділу IV Положення № 10-1, у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
Таким чином, аналізуючи Положення № 10-1 та норми Закону № 2464-VI, можна дійти висновку, що реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що припинення юридичної особи не позбавляє право особи на зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені.
Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідач зобов'язаний врахувати та відобразити відповідні відомості подані правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області. Внаслідок невиконання відповідачем своїх прямих обов'язків позивачку позбавлено соціальної захищеності, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 26.09.2019 у справі № 295/6361/17 зробив правові висновки в яких зазначив, що обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомостей в порядку, передбаченому законодавством, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідачем не доведено правомірність дій, у порядку статті 77 КАС України, щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоду роботи позивачки в Кам'янка-Бузькій МДПІ. Аргументи, на які покликається відповідач, не узгоджуються з чинним законодавчим регулюванням, а відтак на увагу не заслуговують.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 380/8464/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
А. Р. Курилець