Справа № 278/4391/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, директора приватного підприємства «ЕЛЕКТРА-ТЕЛЕКОМ», не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
27 серпня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025060610000479.
З угоди вбачається, що 12 серпня 2025 року близько 19 год. 30 хв. водій ОСОБА_4 під час керування автомобілем марки «FORD», реєстраційний помер «AM7521ВІ» по вул. Корольова в с. Станишівка Житомирського району та області, був зупинений поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які здійснювали патрулювання на службовому автомобілі, за порушення пп. "в" п. 2.3, пп. "в" п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
В цей час та місці за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на пропозицію та надання поліцейським неправомірної винагороди у розмірі 5000 грн. з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом обладнаним ременем пасивної безпеки та не користування ним.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поліцейські є представниками влади, а тому являються службовими особами, уповноваженими на притягнення до адміністративної відповідальності, запропонував працівнику поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
У подальшому під час спілкування та перевірки документів ОСОБА_4 поліцейським ОСОБА_7 у ОСОБА_4 було виявлено різкий запах алкоголю з ротової порожнини. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою алкотестера «Драгер» ОСОБА_4 погодився та пройшов відповідну перевірку результат якої показав - 1,35 проміль, і з вищевказаним результатом ОСОБА_4 погодився. Після чого поліцейськими було повідомлено ОСОБА_4 про складання щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУПАП.
Того ж дня, близько 20 год. 02 хв. у ОСОБА_4 , який перебував поблизу будинку № 25 по вул. Корольова у с. Станишівка Житомирського району та області та усвідомлював можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, виник умисел на надання працівнику поліції ОСОБА_6 неправомірної вигоди з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди за ст. 369 КК. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поліцейські є представниками влади, а тому являються службовими особами, уповноваженими на притягнення до адміністративної відповідальності, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні службового автомобіля поклав перед передніми пасажирським сидіннями в бардачок поліетиленовий пакет прозорого кольору з грошовими коштами в сумі 5000 гривень та 200 доларів США, надавши тим самим неправомірну вигоду поліцейському за не притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК як пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, та узгодили покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного.
Інкриміноване ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковане за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки він запропонував та надав представнику влади неправомірну вигоду за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є нетяжким злочином; у провадженні не бере участь потерпілий; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні названого кримінального правопорушення. Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 469 КПК.
Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК, угода також містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження.
Укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки угоди, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання умов угоди.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції ч. 1 ст. 369 КК відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, який не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається, оскільки обвинувачений запевнив, що своєчасно сплатить штраф у вказаному розмірі.
Прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності, вину визнає повністю.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речовий доказ - грошові купюри - на підставі ч. 1 ст. 96-1 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягає спеціальній конфіскації, оскільки вказані гроші призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, а також були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв'язку з чим арешт, накладений на вказаний речовий доказ, скасуванню не підлягає.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК, суд
Затвердити у кримінальному провадженні № 12025060610000479 угоду про визнання винуватості від 27 серпня 2025 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судових витрат на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи.
До речових доказів - купюри номіналом 500 грн в кількості 10 штук з унікальними ідентифікаційними номерами: 1)АК3861234; 2)АЕ1669656; 3)ВС6301903; 4)ЕУ4132521; 5)ЗЛ0854723; 6)ВЗ2123615; 7)ВТ8498948; 8)АК8834242; 9)ЄИ3546476; 10)ЄС2686726, а також 2 купюри номіналом по 100 доларів США з унікальними ідентифікаційними номерами: 1)РК42413375В К11; 2)РК42413374В К11 - застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1