Справа № 169/819/25
Провадження № 2/169/489/25
08 жовтня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р. К.,
з участю
секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
11 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла земельну частку (пай) своїм дітям - позивачу, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в рівних долях. ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказуючи, що він, будучи спадкоємцем за законом першої черги, у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просила визнати за ним право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, 18 вересня 2025 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує із викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі (а. с. 38).
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, 18 вересня 2025 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 42).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується витягом з погосподарської книги № 3 села Кульчин за 2016-2020 роки (а. с. 8).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване (а. с. 35 на звороті, 36 на звороті).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 62,4 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, гараж «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», вбиральня «Д», колодязь «№1» (а. с. 9-12).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Частиною третьою статті 1268 ЦК Ураїни передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 25).
ОСОБА_3 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та постійно проживала одна в селі Кульчин Ковельського району Волинської області (а. с. 30).
За життя ОСОБА_3 20 квітня 2000 року склала заповіт, яким належну їй земельну частку (пай) заповіла своїм синам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях (а. с. 27 на звороті).
Інших заповітів ОСОБА_3 не складала, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 25 на звороті, 26).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 28).
Відповідач ОСОБА_2 30 вересня 2016 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини в користь ОСОБА_1 (а. с. 28 на звороті).
Позивач ОСОБА_1 29 вересня 2016 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері (а. с. 22 на звороті).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який в контексті положень статей 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .
Постановою від 11 вересня 2025 року приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а. с. 13).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 50/2016 до майна померлої ОСОБА_3 (а. с. 22-40), з яких також видно, що ніхто, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину на інше належне спадкодавцю майно видані також позивачу.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 62,4 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: гараж «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», вбиральня «Д», колодязь «№1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТОВ «НоваПей» №4089268386 від 11 вересня 2025 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 08 жовтня 2025 року.
Головуючий