Вирок від 06.10.2025 по справі 161/15373/25

Справа № 161/15373/25

Провадження № 1-кп/161/1197/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580001895 від 03 липня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, непрацює, розлученого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 02 липня 2025 року, близько 20 год 50 хв, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Audi A6», р.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись ним від вул. Червоного Хреста по вул. Ковельській, на регульованому перехресті з вул. Набережна та Ковельська, у м. Луцьку, Волинської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, (вміст алкоголю в крові становив 3,4‰ проміле), в порушення п. п. 2.3. б), 2.9. а), 12.1., 12.3. та 13.1. Правил дорожнього руху, проявив безпечність та неуважність, не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, недотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з попутним автомобілем «Volkswagen Golf», р.н.з. НОМЕР_2 , що зупинився на червоний сигнал світлофора, який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем попереду марки «BMW 535XI», р.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 .. Внаслідок вказаних зіткнень водій транспортного засобу «Volkswagen Golf» ОСОБА_5 та його пасажир ОСОБА_6 , отримали тілесні ушкодження.

Внаслідок грубих порушень вищевказаних Правил дорожнього руху водій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у вигляді переломів 4 ребра справа та 6,7 ребер зліва без зміщення, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, внутрішньо-шкірного крововиливу з садном на потиличній ділянці голови по центру у верхній третині, садна на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки в середній та верхній третині, на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині, на передньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині та у верхній третині, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння переломів ребер необхідний час більше 21 доби.

А також, пасажиру ОСОБА_6 спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у вигляді перелому переднього відрізка 7 ребра зліва без розходження відламків, перелому хрящової частини 6 ребра справа та суміжної ділянки тіла грудини на межі з мечоподібним відростком, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, садна на лобній ділянці голови по центру на межі з волосяною ділянкою голови, синця навколо лівого ока з поширенням на ліву щічну ділянку, садна на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча в середній та нижній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого коліна, на передній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння переломів ребер необхідний час більше 21 доби.

Таким чином, у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3. б), 2.9. а), 12.1., 12.3. та 13.1. Правил дорожнього руху: п.2.3. (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9. - водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 13.1. водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та кваліфікує його дії, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу, наслідків події, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що вій дійсно 02 липня 2025 року, в вечірню пору доби, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6», р.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, вживавши перед цим спиртне, однак скільки саме та яке, не пригадує, рухався ним від вул. Червоного Хреста по вул. Ковельській, на регульованому перехресті з вул.Набережна та Ковельська, у м. Луцьку, проявив безпечність та неуважність, не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, недотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з попутним автомобілем «Volkswagen Golf», р.н.з. НОМЕР_2 , що зупинився на червоний сигнал світлофора, який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем попереду марки «BMW 535XI», р.н.з. НОМЕР_3 . Щиро розкаявся у вчиненому, шкодуючи за те, що сів за кермо п'яним, просив вибачення у потерпілих, зазначаючи, що частково відшкодував завдану шкоду та має намір її надалі відшкодувати, при цьому, частков визнав заявлені позови до нього, вважаючи розміри морального відшкодування значними.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, наслідки, що наступили в результаті ДТП, його вік, інформацію про стан здоров'я самого обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, водночас з 2022 по 2025 роки неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», з 17 липня 2024 року по 26 липня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у 11 відділенні КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з діагнозом: «Розлад адаптації у вигляді астено-невротичної реакції на стрес», а також те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що зневажливе ставлення ним до законів, суду та правопорядку стали для нього нормою поведінки, думку потерпілих про призначення йому суворого покарання.

З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке не можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні додаткового покарання, судом враховано, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки його позбавлено права керування транспортними засобами. Разом з тим, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною ст.ст.286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами (позиція Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023, справа № 702/301/20).

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

До початку судового розгляду КП «Медичне об'єднання Луцької територіальної громади» подало цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 41058 грн. 92 коп.

До початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в сумі 4988 грн., моральної шкоди в сумі 225452 грн. та 20000 грн. витрат на правничу допомогу.

Свої позовні вимоги потерпілий ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП він сильно постраждав, у зв'язку з чим проходив курс лікування, а отримані ним тілесні ушкодження суттєво вплинули на його стан здоров'я і працездатність, а також спосіб життя, внаслідок чого, він зазнав моральних страждань.

До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в сумі 6045 грн. 24 коп., моральної шкоди в сумі 225452 грн. та 20000 грн. витрат на правничу допомогу.

Свої позовні вимоги потерпіла ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП вона сильно постраждала, у зв'язку з чим проходила курс лікування, а отримані нею тілесні ушкодження суттєво вплинули на її стан здоров'я і працездатність, а також спосіб життя, внаслідок чого, вона зазнала моральних страждань.

До суду надійшов письмовий відзив від цивільного відповідача ОСОБА_3 , згідно якого, останній визнав повністю позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди, разом з тим частково заперечував в задоволенні цивільного позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки правнича допомога в розмірі по 20000 грн. є завищеною та необгрунтованою, а також в частині стягнення з моральної шкоди в сумі по 252452 грн., оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більше, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. У зв'язку з чим, просив цивільний позов потерпілих задовольнити частково, зменшити розмір моральної шкоди з 225452 грн. до 30000 грн., та витрати на правову допомогу з 20000 грн. до 5000 грн. на кожного позивача.

У поданих до суду відповідях на відзив, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наведені у відзиві заперечення відхили.

В судовому засіданні потерпілі - цивільні позивачі, а також представник цивільного позивача підтримали подані цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_3 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, заявлені потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 цивільні позови визнали частково, просили суд врахувати, що матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, на підтвердження чого надали відповідну розписку, позов КП «Медичне об'єднання Луцької територіальної громади» не визнали.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення даних цивільних позовів.

У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями ч. 1 ст. 1187 ЦК України, передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із характеру та обсягу страждань, які понесли потерпілі внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в душевних стражданнях, морально-психологічних переживаннях, пов'язаних з позбавленням можливості вести нормальне повноцінне існування, а також змінами в їх нормальному ритмі життя, придбанні ліків та, як наслідок, прикладання додаткових зусиль для відновлення та організації свого нормального життя.

В зв'язку з цим, виходячи з глибини, тривалості та обсягу фізичних та душевних страждань потерпілих, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним їх позовні вимоги задовольнити частково та стягнути на їх користь з ОСОБА_3 100000 грн. на кожного, в якості відшкодування за завдану моральну шкоду.

При цьому, суд враховує висновок ВП ВС від 16 грудня 2020 року №752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.

В частині стягнення майнової шкоди, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , у зв'язку із добровільним повним відшкодуванням, що доводиться відповідними розписками.

Також, суд приходить до переконання, що цивільний позов КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» до обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення, оскільки позовна вимога підтверджується відповідною довідкою, долученою до провадження.

У відповідності до вимог ст.ст. 100, 122, 174 КПК України, суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення судових експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі, а також по питанню скасування арешту, накладеного на майно.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за надання правової допомоги потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які доводяться актом виконаних робіт та наданих послуг, та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілих в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 23, 1167, 1193 ЦК України, ст.ст.128, 368, 370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Цивільний позов КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» Управління охорони здоров'я Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» Управління охорони здоров'я Луцької міської ради майнову шкоду - кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 41058 (сорок одна тисяча п'ятдесят вісім) грн. 92 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази: CD-R диск, на якому знаходиться відеозапис - залишити при матеріалах кримінального провадження; автомобіль «Audi A6», р.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить ОСОБА_11 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 - повернути останній; автомобіль «Volkswagen Golf», р.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєсрацію СТМ №652189 належить ОСОБА_12 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль «BMW 535XI», р.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 - залишити останнім за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 липня 2025 року на автомобіль «Audi A6», р.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить ОСОБА_11 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль «Volkswagen Golf», р.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєсрацію СТМ №652189 належить ОСОБА_12 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль «BMW 535XI», р.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 належить ОСОБА_10 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати пов'язані із надання правової допомоги в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати пов'язані із надання правової допомоги в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення інженерно-транспортної експертизи у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
130840177
Наступний документ
130840179
Інформація про рішення:
№ рішення: 130840178
№ справи: 161/15373/25
Дата рішення: 06.10.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.11.2025)
Дата надходження: 11.11.2025
Предмет позову: матеріали кримінального провадження про обвинувачення Куща Віктора Петровича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 0
Розклад засідань:
12.08.2025 12:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
18.08.2025 12:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області
28.08.2025 09:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
11.09.2025 14:10 Луцький міськрайонний суд Волинської області
23.09.2025 14:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
06.10.2025 11:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
11.02.2026 10:30 Волинський апеляційний суд