Справа № 161/14556/25
Провадження № 3/161/4684/25
м.Луцьк 02 жовтня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративного правопорушення серії ВАД № 435997 від 09.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , всупереч ст. 150 Сімейного кодексу України неналежно виконує свої батьківські обов'язки по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого, 19.06.2025 ОСОБА_3 впала з ліжкам та отримала травму голови, а саме: забій м'яких тканин. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 19.06.2025 вона знаходилась за місцем свого проживання. Вона поклала доньку спати на ліжко, та поклала поряд з нею подушки, щоб дитина не впала. Після чого вирушила займатися хатніми справами. Через деякий час вона почула сильний плач дитини із кімнати, та одразу побігла до неї. Коли вона зайшла до кімнати, вона побачила, що донька лежить на підлозі та плакала. Вона сильно злякалась за доньку та викликала швидку медичну допомогу, яка відвезла їх до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» ХМР. У лікарні дитину огляну, надали першу медичну допомогу та відпустили додому.
Захисник Микитюк С.С. в судовому засіданні подала клопотання про закриття провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Клопотання обґрунтоване тим, що протоколом серіі ВАД №435997 визначено, що ОСОБА_1 «ухиляється від виконання батьківських обов'язків, передбачених п.2 ст.150 СК України відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , не забезпечує необхідних умов для життя, виховання, проживання, будинок потребує ремонту, генерального прибирання. 24.06.2025 ССД було встановлено, що ОСОБА_5 у нестабільному психоемоціному стані, не розуміє у повному обсязі батьківських обов'язків та умов належного догляду за донькою. Також, 19.06.2025 не здійснювала належного долгяду за дитиною, внаслідок чого дитина впала та 20.06.2025 була доставлена з діагнозом - струс головного мозку , перелом правої стегнової кістки».
Однак, до матеріалів справи не долучено актів обстеження житлово побутових умов на відповідну дату, пояснень свідків чи інших доказів, які б підтверджували зазначені обставини. У протоколі зазначено, що 24.06.2025 ОСОБА_5 перебувала у нестабільному психоемоційному стані, проте відсутні висновки фахівців (лікарів, психологів), які б підтвердили дану обставину.
Також згідно з випискою КП «Волинське обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства і дитинства» від 23.06.2025 № 6252д, у дитини відсутній діагноз «струс головного мозку». Отже, у протокол було внесено відомості, що не відповідають дійсності
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 , проживають в одному будинку. Зазначила, що внучка ОСОБА_7 має власне ліжечко, одяг відповідно до віку та сезону, перебуває на грудному вигодовуванні та є нагодованою, донька дбає про свою дитину.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, свідка, дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Відповідно д ост. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Аналізом вказаної статті встановлено, що ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків має носити умисний та системний характер, а згідно зі ст.9 КУпАП обов'язково характеризується наявністю вини з боку правопорушника.
Відповідно до вимог 256 КУпАП, особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Обов'язки батьків визначені ст.150 Сімейного Кодексу України, згідно з якої, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги доправ та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення права обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що інкриміноване у ньому ОСОБА_1 правопорушення, не відповідає диспозиції статті 184 КУпАП України. Зокрема, об'єктивна сторона складу правопорушення не відповідає матеріалам справи. Зокрема, у дитини - ОСОБА_2 відсутній діагноз «струс головного мозку», зазначений у протоколі, як наслідок невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків.
Також з матеріалів справи вбачається, що розвиток ОСОБА_3 відповідає віку дитини, остання забезпечена необхідними умовами: має власне ліжечко, одяг відповідно до віку та сезону, перебуває на грудному вигодовуванні, має усі необхідні для її віку щеплення, що свідчить про належне ставлення матері до виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. Ба більше, звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для з'ясування стану здоров'я малолітньої доньки, навпроти, підтверджує факт виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, пов'язаних з піклуванням про фізичний стан дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази та інші документи.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю, в силу п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 23, 33, ч. 1 ст.184, 247, 252, 256, 265, 280, 383, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК