Справа № 640/20146/22 Суддя (судді) першої інстанції: Череповський Є.В.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Вайтерра Україна» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними,-
У листопаді 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Вайтерра Україна» (далі - позивач) (змінено найменування ПІІ «Бунге Юкрейн») до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, апелянт), у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2022 року №11034000701 щодо завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 441642 грн та штрафних санкцій в розмірі 220821 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2022 року №11234000701 щодо завищення від'ємного значення у розмірі 358501 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, про реальність господарських операцій з придбання кукурудзи у ТОВ «Пауер Корн Трейд», що підтверджується фактичним рухом товару.
Крім того, зазначено, що порушення податкової дисципліни чи іншого законодавства, допущені контрагентами платника податків (позивача) не можуть автоматично створювати негативні наслідки для добросовісного платника податків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №11034000701 від 01.09.2022 р., щодо завищення Підприємством з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" суми бюджетного відшкодування у розмірі 441 642 грн та застосованих штрафних санкцій у розмірі 220 821 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №11234000701 від 01.09.2022 р., щодо завищення Підприємством з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" від'ємного значення ПДВ у розмірі 358 501 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту, не врахувавши належним чином обставини, встановлені під час податкової перевірки, та не надавши належної правової оцінки доказам, поданим відповідачем. За результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено, що ПІІ «Вайтерра Україна» здійснювало господарські операції з ТОВ «Пауер Корн Трейд», яке згідно з наявною податковою інформацією, не мало необхідних виробничих потужностей для вирощування сільськогосподарської продукції. Зокрема, були відсутні відомості про трудові ресурси, наявність сільгосптехніки, подання відповідної податкової звітності, а також інші елементи, що засвідчували б фактичне здійснення господарської діяльності. Водночас органами місцевого самоврядування підтверджено, що ТОВ «Пауер Корн Трейд» не мало у фактичному користуванні земельних ділянок за вказаними кадастровими номерами, що ставило під сумнів можливість здійснення ним обробітку землі та вирощування продукції. Додатково було встановлено, що зазначене підприємство має ознаки пов'язаності з іншими суб'єктами господарювання, які вже були визнані ризиковими через відсутність фактичної економічної діяльності та аналогічну схему поведінки. Також у діяльності постачальника відсутні будь-які дані щодо витрат на здійснення супутніх господарських операцій, без яких виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції є неможливими. Сукупність зазначених обставин була належним чином зафіксована в акті перевірки та стала підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №11034000701 і №11234000701. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не здійснив повного аналізу зазначених доказів, залишив поза увагою фактичні обставини, встановлені під час перевірки, та не надав їм належної правової оцінки, чим порушив вимоги частин 1- 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 та 20.08.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
18.08.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
07.10.2025 позивачем подано заяву про зміну найменування.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, проведено документальну позапланову перевірку ПІІ «Вайтерра Україна» за результатами якої 27.07.2022 складено акт №80/34-00-07-01/23393195 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПІІ «Вайтерра Україна» (код ЄДРПОУ 23393195) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».
Перевіркою встановлено порушення скаржником, зокрема, вимог п.п. «а» п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України у результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року на суму 441 642 грн; п.п. «а» п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, у результаті чого позивачем завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму ПДВ 358 501 гривень.
На підставі встановлених порушень, відповідачем 01.09.2022 прийняті податкові повідомлення-рішення: №11034000701, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення за січень 2022 року на суму 441 642 грн та застосовано штрафних санкцій в розмірі 220 821 грн та №11234000701, яким завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 358 501 грн.
Не погодившись із такими рішеннями Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не доведено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг . Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, визначення податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та здійснюється на підставі належно оформлених податкових накладних. Фактичність операцій з придбання товарів і послуг підтверджується первинними документами.
Матеріалами спірної перевірки встановлено, що протягом грудня 2021 року - січня 2022 року ПІІ «ВАЙТЕРРА Україна» мало взаємовідносини з ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43088408) щодо придбання кукурудзи 3-го класу українського походження врожаю 2021 року на загальну суму 6 515 454,35 грн у тому числі ПДВ 800 143,52 грн.
Відповідно договору поставки від 07.12.2021р. № СF-00246, укладеного між ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» та ПІІ «ВАЙТЕРРА Україна», Продавець (ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ПІІ «ВАЙТЕРРА Україна»), а Покупець - прийняти та оплатити товар, що визначений у специфікації. Відповідно специфікації від 08.12.2021р. № СР-03126, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Ікотермс 2020) - ТІС-Міндобрива, ТОВ (Южний) (ідентифікаційний код 36143538), у порту Южний, який знаходиться за адресою: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, село Візирка, вулиця Олексія Ставніцера, будинок № 60 (надалі іменується «Зерновий термінал»). При цьому вивантаження партії товару на Зерновому терміналі сплачується Покупцем.
Відповідно специфікації від 04.01.2022р. № СР-03161, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Ікотермс 2020) - ІЗТ, ТОВ (ідентифікаційний код 33558271), у порту Чорноморськ, який знаходиться за адресою: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вулиця Шмідта, будинок №1 (надалі іменується «Зерновий термінал»). При цьому вивантаження партії товару на Зерновому терміналі сплачується Покупцем.
На підтвердження здійснених операцій платником податків надано видаткові накладні та податкові накладні, які в подальшому було включено до складу податкового кредиту та відображено у Додатку № 1 до Декларації ПДВ за січень 2022 року у сумі ПДВ 800 143 гривень.
Відповідач зазначає про те, що розрахунки проведено безготівковими коштами відповідно до платіжних доручень, станом на 31.01.2022 року рахувалася кредиторська заборгованість у розмірі 1 119 045,91 гривень.
З Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» реалізовано на адресу контрагентів-покупців наступні зернові культури врожаю 2021 року: кукурудза - 1908,06 тон.
Відповідно інформації щодо врожайності сільськогосподарських культур, наведеної у відкритих джерелах, середня врожайність на території Чернігівської області у 2021 році становила: кукурудза - 9,8 т/га.
Відповідно до баз даних, наявних у контролюючому органі, ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» не подано податкову звітність про земельні ділянки.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у користуванні ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» знаходяться лише орендовані землі у розмірі 390,6282 га, які розташовані за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, а саме: 156 га згідно з договором суборенди з ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» (код ЄДРПОУ 42498276), 66 га згідно з договором суборенди ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (код ЄДРПОУ 42810031) та 168 га згідно з договорами оренди з фізичними особами.
В ході проведеного аналізу контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43088408) використовує земельні ділянки, які орендує у ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (код ЄДРПОУ 42810031) на підставі договорів суборенди земельної ділянки від 01.03.2021 року на загальну площу земельної ділянки 76 га, терміном на 14 років 5 місяців 7 днів (до 18.08.2035 року).
На підставі аналізу наведених обставин відповідач дійшов висновку про завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховуються до складу наступного звітного періоду, (рядок 21 Декларації з ПДВ) за січень 2022 року, у зв'язку із визнанням господарських операцій між ПІІ «Вайтерра Україна» з контрагентом постачальником сільськогосподарської продукції ТОВ «Пауер Корн Трейд», такими, що не мали реального характеру і, як наслідок, відсутністю у позивача права на відображення результатів таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.
За доводами апеляційної скарги, ТОВ «Пауер Корн Трейд» не мало необхідних виробничих потужностей для вирощування сільськогосподарської продукції; у наведеного суб'єкта господарювання відсутні відомості про трудові ресурси, наявність сільгосптехніки, подання відповідної податкової звітності, а також інші елементи, що засвідчували б фактичне здійснення господарської діяльності; органами місцевого самоврядування підтверджено, що ТОВ «Пауер Корн Трейд» не мало у фактичному користуванні земельних ділянок за вказаними кадастровими номерами, що ставило під сумнів можливість здійснення ним обробітку землі та вирощування продукції; зазначене підприємство має ознаки пов'язаності з іншими суб'єктами господарювання, які вже були визнані ризиковими через відсутність фактичної економічної діяльності та аналогічну схему поведінки; у діяльності постачальника відсутні будь-які дані щодо витрат на здійснення супутніх господарських операцій, без яких виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції є неможливими.
З метою підтвердження використання суборендованих земельних ділянок голові Переволочнянської сільської об'єднаної територіальної громади направлено запит від 28.06.2022 № 40/34-00-04-01-01 щодо надання інформації та документального підтвердження щодо оброблення, вирощування сільгосппродукції, орендної плати та фотофіксації на земельних ділянках загальною площею 66 га. У відповідь листом від 18.07.2022 № 04-14/1584 Сухополов'янська (Переволочна сільська рада у минулому) сільська рада повідомила, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» на праві суборенди не володіє земельними ділянками.
Також, TOB «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» використовує земельні ділянки, які орендує у ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» на підставі договорів суборенди земельних ділянок від 01.03.2021 року на загальну площу земельної ділянки 156 га, терміном на 13 років 8 місяців 17 днів (до 18.11.2034 року).
Контролюючим органом встановлено, що ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів (повідомлення про прийняття співробітників на роботу, звітність з ЄСВ, 1-ДФ, договори ЦПХ); відсутнє придбання інших супутніх робіт товарів та послуг необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у червні 2021 року, податкова декларація з плати за землю відсутня.
З метою підтвердження використання земельних ділянок контролюючим органом направлено запит від 28.06.2022 № 43/34-00-04-01-01 голові Ряшківської сільської ради про надання інформації щодо обробітку земель ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» на праві суборенди. У відповідь листом від 12.07.2022 № 04-14/1564 Сухополов'янська (Ряшківська сільська рада у минулому) сільська рада повідомила, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» на праві суборенди не володіє земельними ділянками.
За результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» протягом 2021 року не складались та не реєструвались податкові накладні з номенклатурою - орендна плата за земельні ділянки. Відповідно до бази даних ДПС України, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є засновником підприємств: ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ», ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» та директором ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ».
У ході проведення перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлено запит від 23.06.2022 року №36/34-00-04-01-01 до Головного управління статистики у м. Києві щодо надання статистичної звітності: звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур №37-сг, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур №29-сг, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур №4-сг по ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», на день підписання акту (27 липня 2022 року) відповідь не надходила.
Також, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлено запит від 06.07.2022 року №52/34-00-04-01-01 до Держпродспоживслужби у місті Києві по ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» щодо наявності у використанні та права такого використання техніки, на день підписання акту (27 липня 2022 року) відповідь не надходила.
У ході проведення перевірки ПІІ «Вайтера Україна» надано лист ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» від 22.02.2022 № 22/02/22 з переліком кадастрових номерів земельних ділянок, які оброблялись ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» у 2021 році.
Контролюючим органом направлено запит від 28.06.2022 № 41/34-00-04-01-01 голові Охіньківської сільської ради про надання інформації щодо обробітку земель ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» на праві власності або оренди, на день підписання акту (27.07.2022 року) відповідь не надходила.
На підставі наведеної сукупності факторів апелянт наполягає на тому, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» не мав фізичної можливості вирощувати сільськогосподарські культури.
Узагальнюючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів акцентує свою увагу на тому, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними (пункт 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19).
У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.
Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що надаючи узагальнений висновок про нереальність здійснення позивачем господарських операцій із контрагентами позивача у зв'язку із неможливістю встановлення джерела походження товару та відстеження повного ланцюга постачання товарів за періоди, що перевірялись, відповідачем не проведено відповідного аналізу у розрізі кожної господарської операції, дати договору та поставки, предмету поставки (товару), періоду їх виконання та оформлення відповідних бухгалтерських документів; не наведено причинно-наслідкового зв'язку між фактами порушення податкової дисципліни контрагентами контрагентів позивача з розрізі періодів та дат, кожного договору та його предмету.
Зокрема, з огляду на невстановлення номенклатури товару та його ідентифікуючих даних, відповідачем самостійно проведено аналіз господарської діяльності різних суб'єктів господарювання та вибудовано ймовірний ланцюг постачання. При цьому, відповідачем не заперечуються обставини того, що такі данні ним отримано з власних податкових баз без проведення фактичних перевірок та зустрічних звірок безпосередніх контрагентів позивача.
Разом з тим, інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу, обумовлених укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.
Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19.
Разом з тим, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В контексті доводів відповідача щодо недостатньої кількості ресурсів, колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Також відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення його контрагентів, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вказала наступне: правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Як слідує у цій справі відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.
Контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Позиція відповідача в цілому побудована на порушенні податкової дисципліни суб'єктами господарювання, які не були прямими контрагентами позивача та відповідно причинно-наслідкового зв'язку між їх діяльністю та взаємовідносинами позивача не встановлено.
При цьому відповідач вважає, що зазначені товари не могли бути отримані від ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», проте такий висновок є безпідставним з огляду на те, що між позивачем та контрагентом наявні господарські правовідносини, оформлені відповідними договорами, які передбачають оплату за отриманий товар. Матеріали справи містять відповідні платіжні доручення на користь вказаного контрагента на оплату за проведені операції.
В контексті наведеного, колегія суддів враховує, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача.
У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов'язання щодо належного декларування необхідних даних та/або сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Крім того, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Згідно доктрини реальності господарської операції, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції.
Проаналізувавши зміст наведеної контролюючим органом у тексті акту перевірки податкової інформації, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати доведеними обставини неможливості контрагентами в дійсності вчинити спірні господарські операції, оскільки дані висновки контролюючого органу зроблені виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації наявної в базі даних, проте така (інформація), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
При цьому, колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.09.2021 у справі № 460/143/19.
Враховуючи окреслені податковим органом в акті перевірки та процесуальних документах відповідача, підстави для висновку про безтоварний характер спірних у цій справі господарських операцій, колегія суддів зазначає, що сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій. Надаючи оцінку наявним у податкового органу відомостям (зокрема у вигляді листів від сільських рад) у співвідношенні з наявною первинною документацію, наданою позивачем, колегія суддів вважає необхідним надати перевагу належним письмовим доказам.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.05.2024 у справі №160/19771/23.
Таким чином, підлягають відхиленню висновки відповідача про не підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами даними ЄРПН по «ланцюгу постачання», оскільки це суперечить принципам індивідуальної юридичної відповідальності.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає встановленими обставини того, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача.
Аналіз матеріалів справи та правових норм при застосуванні до спірних правовідносин дає підстави вважати, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.
За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №11034000701 від 01.09.2022 та №11234000701 від 01.09.2022.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2025 року
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан