Справа № 320/26840/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
06 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдинг" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдинг" про підтвердження обґрунтованості умовного арешту,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "П.Трейдинг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Трейдінг" зареєстровано за адресою: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4, код ЄДРПОУ 30648477.
ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ від 20.05.2025 року №3686-п "Про проведення фактичних перевірок платників податків", яким наказано провести перевірку з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства. (а.с. 13)
Працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдінг" було відмовлено у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, про що співробітниками ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 28.05.2025 року №5417/26-15-07-07-00-17(а.с. 19).
А також уповноважений працівник відмовився від підпису у направленні на перевірку та отримання наказу, що зафіксовано актом від 28.05.2025 року №5402/26-15-07-07-00-17. (а.с. 18)
Начальником ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 28.05.2025 року №1 про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдінг" (податковий номер 30648477) (а.с. 7).
На підставі зазначеного рішення, контролюючий орган звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а також просив застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Холдинг" у всіх банківських установах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно вимог п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (78.5 ст. 78 ПК України).
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 5, 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Судом першої інстанції встановлено, що саме посилаючись на обставини відмови відповідача від допуску до проведення перевірки, заявник вказує на наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку.
Факт незгоди з діями або порушення процедури проведення перевірки не є предметом розгляду в межах заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту платника податків.
Також судом першої інстанції в межах даної справи не надається оцінка обґрунтованості зазначених податковим органом підстав для проведення перевірки відповідача, а також дотримання процедури такої перевірки, оскільки такі обставини можуть бути досліджені лише в межах спору щодо правомірності проведення перевірки та рішень, прийнятих за її результатами.
В той же час, працівник Товариства з обмеженою відповідальністю "П. Трейдінг" відмовилась від отримання/ознайомлення з наказом перевірки, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом та актами (а.с. 18-19).
З дослідженого відео під час судового засідання судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими представниками заявника було пред'явлено копії наказу, направлення на проведення перевірки та посвідчення.
Таким чином, представниками заявника вчинялися дії, направлені на вручення копії наказу та направлення на проведення перевірки упованоженій особі.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб.
Враховуючи вищенаведене, умови пред'явлення вказаних документів були дотримані.
За таких обставин судом першої інстанції встановлено, що порядок та підстави проведення фактичної перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому недопуск посадових осіб заявника до проведення перевірки був неправомірним.
Суд зауважує, що в разі наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо надалі наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.
Аналогічна правова позиція висловлена у Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/17091/21.
Щодо вимог про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, колегія суддів зазначає наступне.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).
Пунктом 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дій, зазначених у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п. 94.10 ст. 94 ПК України).
Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.
Так, податковим органом було прийнято рішення №1 від 28.05.2025 року про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдінг" на підставі акту від 28.05.2025 року №5417/26-15-07-07-00-17 (а.с. 19) та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 8).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач відмовився від проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований актом від 28.05.2025 №5417/26-15-07-07-00-17 (а.с. 19) та підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "П.Трейдинг" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.