Справа № 620/924/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, доведеного до відома позивачу, в листі від 27.08.2024 № 10810-10051/П-02/8-030024, про відмову у врахуванні довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22;
2) зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022 з урахуванням довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 довічно, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заборгованості, що склалась з 28.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що пенсійним фондом при перерахунку пенсії не було враховано довідки про заробітну плату Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та не виплачено заборгованість, що склалася з 28.01.2022, без обмеження граничного розміру.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням довідок, виданих Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок, виданих Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 з 28.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки надані позивачем довідки не відповідають додатку, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, тому при врахуванні для обчислення пенсії не підлягають.
На думку апелянта, відповідач у спірних правовідносинах, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що предмет спору у справі № 620/924/25, рішення у якій оскаржуються, стосується безпосередньо вирішення судами питання переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, в межах різних законів, а не питання щодо перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, тому рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року є законним, вмотивованим та обґрунтованим.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 09 вересня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 620/4900/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах з 20.11.1977 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
Як наслідок, позивача переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
Водночас, довідки про заробітну плату Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 при обчисленні позивачу пенсії, відповідачем не враховані.
На звернення позивача щодо спірного питання, листом від 27.08.2024 № 10810-10051/П-02/8-030024 відповідач повідомив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 620/4900/22 на відповідача не було покладено зобов'язань щодо врахування довідок про заробітну плату Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 при переведенні позивача на пенсію за Законом України «Про державну службу» та виплати заборгованості, що склалася з 28.01.2022, без обмеження граничного розміру, а відтак вказане судове рішення виконано в межах покладених повноважень.
Не погоджуючись із такими діями пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки додані позивачем довідки про заробітну плату відповідають затвердженій формі, та позивача переведено на пенсію за Законом України «Про державну службу» з 28.01.2022 за судовим рішенням від 09.04.2024 по справі №620/4900/22, тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок, виданих Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 з 28.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Однак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» задоволенню не підлягають, враховуючи, що позивача вже переведено на пенсію за Законом України «Про державну службу» з 28.01.2022, тому права позивача в цій частині відповідачем не порушені.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу довічно, оскільки докази того, що позивач звертався до відповідача з цим питанням, та останньому було відмовлено з порушеного питання, відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні приписи закріплено і у статях 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (частина третя статті 45 Закону № 1058-IV).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
28 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, а саме щодо переходу із пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», втім отримав відмову.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 620/4900/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах з 20.11.1977 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наслідок, позивача переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
Водночас, довідки про заробітну плату Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 при обчисленні позивачу пенсії, відповідачем не враховані.
На звернення позивача щодо спірного питання, листом від 27.08.2024 № 10810-10051/П-02/8-030024 відповідач повідомив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 620/4900/22 на відповідача не було покладено зобов'язань щодо врахування довідок про заробітну плату Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 при переведенні позивача на пенсію за Законом України «Про державну службу» та виплати заборгованості, що склалася з 28.01.2022, без обмеження граничного розміру, а відтак вказане судове рішення виконано в межах покладених повноважень.
Водночас вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене листом від 27.08.2024 № 10810-10051/П-02/8-030024, скасуванню не підлягає за наступних підстав.
За змістом норм КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом, зокрема, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У свою чергу, відповідачем не приймалося жодних рішень зі спірного питання, в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, а лист пенсійного органу від 27.08.2024 № 10810-10051/П-02/8-030024 має інформативний характер як відповідь на звернення позивача.
Таким чином, вищенаведений лист відповідача є лише відповіддю на звернення позивача та не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не породжує прав та обов'язків для позивача, не є управлінським рішенням, а лише містить відповідь на поставлені питання позивачем та правову позицію пенсійного фонду.
Разом з тим, надаючи оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити таке.
Так, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (надалі - Закон №889-VІІІ).
У зв'язку з набранням чинності Закону №889-VІІІ, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
У відповідності до пункту 2 Порядку призначення такої пенсії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (надалі - Порядок №622) згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями. - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включщоться всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому, для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у гравці 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку №622).
На момент звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.
З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем довідки про заробітну плату відповідають затвердженій формі, тому позивач мав законне сподівання на врахування вказаних довідок при переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Тобто, вказані довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.
Ці довідки підписані уповноваженими посадовими особами та скріплені гербовою печаткою.
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
У свою чергу, позивача переведено на пенсію за Законом України «Про державну службу» з 28.01.2022 на підставі рішенням від 09.04.2024 по справі № 620/4900/22.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок, виданих Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 №5/123/24/22 та від 17.01.2022 №4/123/24/22 з 28.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Разом з тим, вимоги про зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» задоволенню не підлягають, враховуючи, що позивача вже переведено на пенсію за Законом України «Про державну службу» з 28.01.2022, тому права позивача в цій частині відповідачем не порушені.
Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, не підлягають задоволенню вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу довічно з підстав відсутності доказів порушення таких прав з боку відповідача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко