08 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5349/25
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
повний текст судового рішення
складено 17.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Лук'янчук О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №420/5349/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
19.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування на її користь разової грошової виплати до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій в розмірі 1000 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок розміру належної ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій, а саме нарахувати її у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у 2024 році в сумі 11805грн та виплатити 10805грн (з урахуванням виплаченої частини зазначеної виплати в сумі 1000 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що в 2024 році їй не в повному обсязі виплачено разову грошову виплату до Дня Незалежності України.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи, зокрема, на тому, що разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2024 році ОСОБА_1 виплачено у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої закономи України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про дертви нацистських переслідувань», у 2024 році».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №420/5349/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав про те, що позивачка має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду ГУ ПФУ в Херсонській області подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інсанції норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позвних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2024 році ОСОБА_1 виплачено у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої закономи України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про дертви нацистських переслідувань», у 2024 році».
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Означене підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Згідно фактичних обставин справи, у 2024 році ОСОБА_1 нараховано та виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в сумі 1000грн.
Не погодившись із виплаченим розміром разової грошової допомоги до Дня Незалежності України ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Приписами статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
15.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX, яким статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Вказані положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX неконституційними не визнавалися.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
На виконання вищенаведених норм, Кабінетом Міністрів України 02.04.2024 прийнято постанову №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році».
Означеним підзаконним нормативно-правовим актом установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24.08.2024 у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Як установлено вище, позивачка має статус учасника бойових дій, а тому в 2024 році їй виплачено 1000 грн. разової грошової допомога до Дня Незалежності України.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000 грн, що відповідає сумі, встановленій в постанові Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369.
Підстав для виплати їй у 2024 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком немає.
Слід вказати, що в умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України, а тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.
В умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
Крім того, колегія суддів зазначає, що спірна грошова виплата не є основним джерелом існування позивачки, а є додатковою соціальною гарантією; позивачка не довела, що зменшення розміру такої виплати поставило її під загрозу нестачі коштів для існування або що її умови життя погіршилися настільки, що вона ризикувала опинитися нижче встановленого прожиткового рівня. Отже, позивачка не змушена була нести надмірний індивідуальний тягар і втручання у її право на мирне володіння майном не порушило суті її соціальних прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Великої Палата Верховного Суду, які викладено в постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачкою в позовній заяві доводи.
Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний адміністративний суд уважає неправильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , адже в спірних правовідносинах одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік їй виплачено у законодавчо передбаченому розмірі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 17.04.2025 у справі №420/5349/25 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №420/5349/25 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.В. Лук'янчук О.І. Шляхтицький