Єдиний унікальний номер справи: 766/10268/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Номер провадження: 11-сс/819/108/25 Доповідач ОСОБА_2
07.10.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні), щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за його заявою від 31.03.2025.
До слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні), щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Скаргу ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що він звернувся до ТУ ДБР у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні) із заявою про злочини, а саме перешкоджання законній діяльності ЗСУ (ст.114-1 КК України), державної зради (ст.111 КК України) та пособництво державі-агресору (ст.111-2 КК України) з боку посадових осіб органів Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Проте його заява про злочин не була внесена до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні), щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення щодо дій, бездіяльності посадових осіб спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та судді. Свої доводи мотивує тим, що вказані посадові особи не надають йому можливості продовжити військову службу задля захисту України від збройної агресії з боку РФ. Вважає, що такі дії мають ознаки кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, за які законом передбачена кримінальна відповідальність, а саме перешкоджання законній діяльності ЗСУ (ст.114-1 КК України) з боку посадових осіб органів Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Заслухавши доповідача, позицію скаржника ОСОБА_6 , який підтримав свої апеляційні вимоги, просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені ч.5 цієї статті, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п.1 розд. ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст.214 КПК України в свою чергу перебувають у тісному взаємозв'язку з ч.1 ст.2 та ст.11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
З аналізу вказаних положень можна зробити висновок про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Верховний Суд у своїй постанові №761/20985/18 від 16 травня 2019 року наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Також Верховний Суд у своїй постанові № 556/450/18 від 30 вересня 2021 року вказав, що підставою початку досудового розслідування не є будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник в першу чергу має звернутися до уповноваженого державою органу із повідомленням про кримінальне правопорушення, в якому повинен зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні) щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення, слідчий суддя встановив, що 31.03.2025 ОСОБА_6 подав до ТУ ДБР у м. Мелітополі заяву, в якій він просить внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення стосовно посадових осіб Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ст.114-1, 111, 111-2 КК України.
При цьому ОСОБА_6 зазначає, що вказані особи в порушення вимог ст.616 КПК України не задовольнили його клопотання про зміну запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та не звернулися до суду з таким клопотанням, а суд також продовжив йому запобіжний захід тримання під вартою, незважаючи на те, що він є військовозобов'язаним та бажає проходити військову службу, чим перешкоджають законній діяльності ЗСУ та скоїли державну зраду та пособництво державі-агресору.
Стаття 616 КПК України передбачає право, а не обов'язок прокурора та суду за наявності достатніх підстав внести та розглянути таке клопотання.
Листом ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі №5545зкп/мл-25/17-03-5383/25 від 28.05.2025 ОСОБА_6 було надано відповідь про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення, оскільки його звернення не є заявою про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України, а відомості, викладені у заяві, не містять обставин, які вказують на ознаки складу злочинів.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає з висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.1 ст.616 КПК України у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
В силу ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України слідчий та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності та втручання таку діяльність осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, за результатом звернення ОСОБА_6 про зміну йому запобіжного заходу на підставі ст.616 КПК України прокурор мав право прийняти рішення про відмову у його задоволенні, оскільки такий вид рішення, передбачений ч.1 ст.616 КПК України.
Враховуючи те, що заява ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, що була подана скаржником за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскількине містить викладу обставин, які б вказували, що було вчинене кримінальне правопорушення, а містить лише його власне бачення порушень кримінального процесуального закону, без викладу хоча б короткого викладу обставин, які містять достатні відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст.114-1, 111, 111-2 КК України, та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою таких кримінальних правопорушень.
Зі змісту скарги ОСОБА_6 випливає, що він фактично не погоджується з рішенням суду про відмову у зміні запобіжного заходу щодо нього, яке вважає незаконним, що не вказує на наявність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з цього приводу.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що в заяві ОСОБА_6 від 31.03.2025 року відсутні обставини, які б свідчили про можливість вчинення вказаними посадовими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.114-1, 111, 111-2 КК України, та про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні), щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за його заявою, з чим погоджується і колегія суддів.
Оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_6 належить залишити без задоволення.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Херсоні), щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за його заявою від 31.03.2025 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3