ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/2546/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/979/25 Доповідач: Базіль Л.В.
01 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В.
суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,
секретар судового засідання: Андреєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., у справі №650/2546/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
17 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник, адвокат Ковальчук М.О., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в якому просить:
- розірвати договір оренди землі від 09.03.2011 року №652060004000011 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 18.10.2021 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 39006990, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:041:0009;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 78 307,35 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:041:0009, загальною площею 9,7093 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
09.03.2011 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди землі №652060004000011.
18.09.2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якої новим орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:041:0009 стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 09.03.2011 року. Цією додатковою угодою сторони домовилися викласти договір оренди в новій редакції, визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Також встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539,65 гривень.
18.10.2021 року було підписано чергову додаткову угоду. Вказаною додатковою угодою було встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 8,46% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,45 гривень. Строк дії договору оренди до 31.12.2029 року
Позивач вказував, що внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди в частині несплати орендної плати в період з 2022-2024 року виникла заборгованість в сумі 78307,35 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не сплачена, причини не виконання умов договору відповідачем позивачу не повідомлено.
Крім того, вказує, що всупереч умовам договору, відповідно до якого земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення не сплаченої орендної плати у розмірі 78 307,35 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено:
- розірвано договір оренди землі від 09.03.2011 року №652060004000011 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 18.10.2021 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 39006990, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:041:0009;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 78 307,35 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Рішення суду мотивовано тим, що систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати в 2022, 2023 та 2024 роках за договором оренди земельної ділянки, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду, є підставою для стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди.
При цьому, суд вказав про те, що заборгованість підлягає стягненню без урахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить позивачу.
Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, як на підставу звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором оренди землі, вказавши, що такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача.
Суд вказав, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин.
Стягуючи витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн суд першої інстанції виходив з доведеності розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу ї їх співмірності, а також врахував, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
Узагальнюючи доводи апеляційної скарги та вимоги скарги.
25 липня 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надійшла апеляційна скарга на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2025 року, в якій скаржник просить скасувати судове рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник, не заперечуючи факту договірних відносин з позивачем щодо спірної земельної ділянки та наявності простроченої заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, вказав що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства та було обумовлено агресією рф й окупацією територій, на яких знаходиться спірна земельна ділянка, внаслідок чого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не мало можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань. Після деокупації за фактом розкрадання та знищення майна ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано об'єднане кримінальне провадження. Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняє його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим. Відповідно до листа Торгово промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України. Відповідно до листа ГУ ДСНС України в Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та ДСНС не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях у зв'язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації, що свідчить про об'єктивну неможливість використання Товариством орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням. Наведені обставини підтверджені розпорядженнями Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, згідно яких земельні ділянки, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є об'єктами оподаткування з приводу визнання їх непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами; рішенням XIV сесії Херсонської обласної ради VIII скликання від 23 грудня 2022року №491 «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин», серед яких ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Зазначає, що сума заборгованості по орендній платі підлягає зменшенню з врахуванням податків та зборів.
Щодо правової допомоги вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним.
Аргументи інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук М.О., просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, зазначивши, що відповідачем не доведено неможливість використання земельної ділянки, що перебуває у нього в оренді, через виникнення обставин непереборної сили та у зв'язку із забрудненням її вибухонебезпечними предметами. Лист від Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року, на який посилається представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Зміст вказаного листа носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин, без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Посилання відповідача на розпорядження Новорайської СВА Бериславського району як на таке, що підтверджує факт непридатності спірної земельної ділянки є не обґрунтованим, оскільки вказані розпорядження не визнають непридатними для використання земельну ділянку, а лише надають пільги з місцевих податків та зборів. Вказане також підтверджується листом довідкою Новорайської СВА від 05.05.2025 року.
Також вказує на те, що Товариство не намагалось зв'язатись з орендодавцем та повідомити про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Зазначив, що у справі відсутні докази виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обов'язку податкового агенту позивача як платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості.
Явка учасників справи.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Згідно ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.
Позиція апеляційного суду.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520686700:03:041:0009, загальною площею 9,7093 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серія ЯК №761160.
09 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено Договір № 652060004000011 оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передав вищевказану земельну ділянку в оренду Товариству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
18 вересня 2015 року право оренди земельної ділянки передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», про що укладено Договір про заміну сторони у договорі оренди.
28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладена додаткова угода № 1100052 до Договору оренди землі №652060004000011, від 09.03.2011 року за умовами якої право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Відповідно до Додаткової угоди № 1100052-2 від 28.10.2020 року сторонами визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,92 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди; строк дії договору до 30.11.2025 року.
Відповідно до Додаткової угоди № 1100052-7 від 18.10.2021 року сторони дійшли згоди внести зміни в договорі оренди землі, виклавши його в цілому в новій редакції.
За вказаною додатковою угодою, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,7093 га, кадастровий номер 6520686700:03:041:0009, яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8,46 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (308 539,65 грн), що складає 26 102,45 гривень за повний рік оренди землі; орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року; строк дії договору визначено сторонами до 31.12.2029 року.
Відповідно до п.12.3 додаткової угоди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.13.2 додаткової угоди).
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025 року №01-12/432/25, станом на 25.02.2025 рік земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовуються, їх обробіток не здійснюється; також ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024 років зверталось до Новорайської СВА із заявою про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. За наявною інформацією, орендна плата громадянам, які мають земельні ділянки (паї) у Новорайській громаді, не сплачується.
В матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати відповідачем.
На підставі встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що ТОВ «ЮТС АГПРОДУКТ» систематично (більше двох разів) допускав порушення умов договору щодо виплати орендної плати, а саме: мала місце несплата передбаченої договором орендної плати у визначені договором строки в 2022,2023, 2024 роках, загальна сума заборгованості становить 78307,35 грн (виходячи з розрахунку 26102,45 грн х 3 роки).
При цьому, суд вказав, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин.
Апеляційний суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
У цій справі суд встановив, що належна позивачеві на праві власності земельна ділянка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степнянської сільської ради та перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди від 09.03.2011 року з урахуванням додаткових угод до договору. За умовами укладеного договору оренди сторони погодили сплату орендної плати в строк до 31 грудня щорічно в розмірі 8,46 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (308 539,65 грн), що складає 26 102,45 гривень за повний рік оренди.
Суд констатував, що відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав. Загальна сума заборгованості становить 78307,35 грн без урахування податків та зборів,
В апеляційній скарзі, відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не оспорюючи факту порушення ним зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, посилається на те, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили, а саме військової агресії рф проти України. Вказує, що з початку вторгнення військ рф значна частина території Херсонської області була окупована аж до 11.11.2022 року, в тому числі і сільські ради, де знаходяться масиви земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в тому числі ділянка позивача. В умовах дії непереборної сили, майже всі працівники підприємства покинули територію області, відновлення діяльності товариства не виявилося можливим. Звертає увагу на те, що Торгово-промислова палата України в листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України.
Зазначає про те, що відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку підприємств, які постраждали внаслідок непереборної сили.
Вказує, що майно підприємства було розкрадено, знищено, офіс зруйнований, у зв'язку з чим порушенні кримінальні справи.
Згідно розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області за 2023-2025 роки орендовані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельні ділянки ( в тому числі і спірна) визнано не придатними для використання у звязку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, та надано товариству податку пільгу зі сплати земельного податку.
Зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах послідовно вказує, що обставини непереборної сили, такі як військові дії та окупація, можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо існує причинно-наслідковий зв'язок між цими обставинами та неможливістю виконання зобов'язання.
Вказує, що судом проігноровані викладені вище фактичні обставини справи, адже факт непридатності земельних ділянок для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами підтверджено місцевими військовими адміністраціями.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги лист-довідку Новорайської сільської військової адміністрації від 03.03.2025 року № 01-12/432/25 про те, що ТОВ «ЮТС-АГПРОДУКТ» з 24.02.2022 року і по теперішній час не здійснює господарської діяльності на території громади, оскільки вказана довідка не є достовірним доказом, оскільки має загальний характер і не стосується спірних правовідносин.
Вказує, що позивачем не правильно визначено розмір орендної плати за рік оренди, оскільки визначена сума має бути зменшена на суму податків та зборів.
Апеляційний суд частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер.
Як слідує із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22 лютого 2025 року № 376, територія Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка перебувала під тимчасовою окупацією рф до 11.11.2022 року, наразі належить до територій можливих бойових дій.
Вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися спірною земельною ділянкою в 2022 році і наявність обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаний період.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що порушення зобов'язання по не виплаті орендної плати позивачу за 2022 рік сталося внаслідок існування форс-мажорних обставин, бойових дій та тимчасової окупації частини територій Херсонської області, в тому числі і територій на яких розташована спірна земельна ділянка.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі 610/941/24 вказав, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну компанію, збирати врожай тощо.
Таким чином, орендар не допустив умисне порушення умов договору. Вина орендаря у не сплаті орендної плати за 2022 рік відсутня.
Враховуючи, що Степнянська сільська рада Бериславського району Херсонської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, перебувала під тимчасовою окупацією рф і відповідач не міг користуватися землею з обставин, за які він не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу ч.6 ст.762 ЦК України відповідач звільнений від обов'язку сплати орендної плати за вказаний період.
За викладеного доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є прийнятними, а тому посилання суду першої інстанції на можливість використання відповідачем спірної земельної ділянки в 2022 році, як обставину встановлену судом слід виключити з мотивувальної частини рішення.
Разом з тим, районний суд по суті вирішення спору дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі за вимогою позивача, підставно врахувавши прострочення відповідачем сплати орендної плати за період 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та правомірно вказав, що у матеріалах справи відсутні докази того, що несплата орендної плати за вказаний період була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов'язань.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору, апеляційний суд виходить з таких міркувань.
Вбачається, що, обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки, відповідач посилається на наявність обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період, а саме на не можливості використання орендованої земельної ділянки позивача через активні бойові дії та потенційне замінування спірної земельної ділянки, розкрадання та знищення майна товариства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та долучені до неї матеріали щодо неможливості користування спірною земельною ділянкою в 2023 та 2024 році за наявності обставин непереборної сили, на які посилається апелянт, колегія суддів дійшла висновку, що вони не спростовують висновку суду першої інстанції на його правильність не впливають.
Так, порушення кримінальної справи за заявою відповідача щодо викрадення майна підприємства не свідчить про те, що викрадене майно було єдиним майном та внаслідок його викрадення товариство немало можливості здійснювати господарську діяльність. Доказів того, що підприємство не мало можливості залучити необхідну техніку та обладнання, необхідного для обробки землі матеріали справи не містять, не надано таких доказів і під апеляційного перегляду справи.
Не можуть бути прийняті посилання скаржника на розпорядження військової адміністрації щодо надання товариству податкових пільг на 2023 та 2024 роки та розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку підприємств, які постраждали внаслідок непереборної сили, як на доказ, що підтверджує наявність обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, оскільки вказані документи не містять висновку, що спірна земельна ділянка визнана забрудненою вибухонебезпечними предметами, та не свідчать про дійсний стан земельної ділянки.
Також, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, на який він посилається в апеляційній скарзі, та в якому констатується настання форс-мажорних обставин (військова агресія РФ та ведення воєнного стану) в Україні, не є безумовною підставою для звільнення від виконання зобов'язань за кожним окремим договором.
Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Це означає, що для підтвердження форс-мажору в конкретному випадку, зокрема, у даній ситуації для підтвердження факту неможливості використання орендованої земельної ділянки позивача та як наслідок неможливості виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, відповідач мав би звернутися до ТПП за отримання індивідуального сертифікату.
При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Проте в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували неможливість відповідача через форс-мажорні обставини виконати свої зобов'язання за договором оренди землі в частині сплати орендної плати позивачу за 2023 та 2024 роки.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо не виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
Отже, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: систематичного (два і більше разів) невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі.
Підстав для скасування рішення суду в цій частині з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
За розрахунками позивача, орендна плата за 2023 рік, 2024 рік становить по 26102,45 грн за кожен рік, що загалом складає 78307,35 грн. Орендна плата розрахована у відповідності до умов договору оренди з урахуванням додаткових угод до нього у розмірі 8,46% від нормативно грошової оцінки землі (308539,65).
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про зменшення суми заборгованості з орендної плати на суму податків та зборів, які повинні утримуватися із суми орендної плати, оскільки у справі відсутні докази виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обов'язку податкового агенту позивача як платника податку, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості, що правильно констатував суд першої інстанції.
Зважаючи, що колегія суддів частково визнала прийнятними доводи апеляційної скарги, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання відповідачем обєкту оренди у 2022 році, як обставину встановлену судом, а рішення суду в частині стягнення орендної плати змінити, зменшивши суму стягнення з 78307,35 грн до 52204,90 грн. В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.
Щодо судових витрат.
Відповідно во вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, за подання апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» сплатило 2906,88 грн судового збору.
Таким чином, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог майнового характеру на 66,67 %, позивач має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 615,01 грн (2422,40 х 66,67%) та витрат на правничу допомогу в розмірі 6667,00 грн (10000,00 х 66,67%), а ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в розмірі 968,86 грн за рахунок позивача (2906,88 х 33,33%).
Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України, розмір судового збору, що належить стягнути з відповідача на користь позивача складає 7313,15 грн.
Повний текст постанови складено 08.10.2025 р.
Керуючись статтями 374,376,381-384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича, задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2025 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню, з 78307,35 грн до 52 204,90 грн.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання відповідачем об'єкту оренди у 2022 році.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7313,15 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді: В.О. Бездрабко
Л.А Приходько