Єдиний унікальний номер справи: 766/15073/24 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.
Номер провадження: 22-ц/819/879/25 Доповідач: Базіль Л.В.
01 жовтня 2025 року місто Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (суддя - доповідач) Базіль Л.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Радченко С.В.,
секретар Андреєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шадманов Камілжан Шейфутдинович, та ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Зуб І.Ю., у справі №766/15073/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Короткий зміст позову.
У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01 грудня 2021 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником був укладений договір позики, за яким позивач ОСОБА_3 дав ОСОБА_1 в борг кошти в розмірі 725418,60 грн, що за курсом НБУ (1 долар США = 27,21 грн) на день укладення договору еквівалентно 26 660,00 доларів США, з кінцевим строком погашення позики 01.12.2023 року включно. ОСОБА_1 власноручно склав розписку від 01.12.2021 року про отримання коштів. Сторони погодили графік повернення позичальником грошових коштів, відповідно до якого позичальник зобов'язався сплачувати борг частинами до 01.12.2023 року. Сторонами погоджено, що загальна сума в гривнях, яка підлягатиме поверненню, буде відповідати еквіваленту 26660,00 доларів США. Також з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань між ними був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки.
Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, 01 грудня 2021 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем та ОСОБА_2 , як поручителем був укладений договір поруки, відповідно до якого, поручитель зобов'язується перед позикодавцем відповідати за виконання ОСОБА_1 , по всім його зобов'язанням, що виникли з договору позики від 01 грудня 2021 року. Договором поруки було встановлено, що відповідальність поручителя та позичальника перед позикодавцем є солідарною.
Оскільки відповідачі не повернули кошти у строк встановлений договором позики, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 01.12.2021 року в розмірі, еквівалентному 26660,00 доларів США, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 01.12.2021 року у розмірі, еквівалентному 26 660,00 доларів США, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 630,00 грн з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3744,38 грн.
Висновок суду мотивовано тим, що відповідачі, як солідарні боржники не виконали умов договору позики від 01.12.2021 року щодо повернення ОСОБА_3 грошових коштів.
Оскільки у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, суд першої інстанції вважав наявними підстави для стягнення з відповідачів суми заборгованості, еквівалентної 26660,00 дол. США за курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційних скарг.
01.07.2025 року ОСОБА_1 через представника, адвоката Шадманова К.Ш. та ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 звернулися до Херсонського апеляційного суду з окремими апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Херсонського міського суду від 22.05.2025 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення коштів залишити без задоволення.
Скаржники вважають, що суд неправильно застосував норми права, визначаючи погашення грошового зобов'язання в іноземній валюті, оскільки ОСОБА_1 отримав позику від позивача у гривні - національній грошовій одиниці України, і таким чином має право повернути позику саме у гривні, сума якої зазначена у договорі.
Позиція інших учасників справи.
ОСОБА_3 у відзиві на апеляційні скарги посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити у повному обсязі та стягнути солідарно з відповідачів на його користь понесені судові витрати на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції, на професійну правничу допомогу, надавши орієнтований розрахунок суми судових витрат на суму 42392,00 грн.
29.08.2025 року представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Шевченко А.С подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 30280,00 грн. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 300424 від 30.04.2024 року; акт-опису №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 29.08.2025 року.
Явка учасників справи в судове засідання апеляційного суду.
Преставник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Шадманов Камілжан Шейфутдинович та представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Ілянда Оксана Іванівна, приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, доводи поданих ними апеляційних скарг підтримали з підстав в них викладених, просили скарги задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів, просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
01.12.2021 року між ОСОБА_3 , як позикодавець та ОСОБА_1 , як позичальником був укладений договір позики, відповідно до якого, останньому було надана позика в сумі 725 418,60 грн, що за курсом НБУ (1 долар США = 27,21 грн.) на день укладення договору еквівалентно 26 660,00 доларів США, 00 центів, з кінцевим строком погашення позики 01.12.2023 року включно.
Своїм підписом під цим договором позичальник підтверджує факт отримання коштів у якості позики від позикодавця при підписанні цього договору (п.2.3 договору). Сторонами погоджено (п. 3.1 Договору) графік повернення позичальником грошових коштів:
75915,90 грн (еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.06.2022 року;
75915,90 грн ( еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.12.2022 року;
75915,90 грн (еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.06.2023 року;
497670,90 грн (еквівалентно 18290,00 доларів США) до 01.12.2023 року.
Договір забезпечений іпотекою та порукою ОСОБА_2 .
Позивачем було направлено повідомлення Поручителю (додаток 5) про невиконання боржником свого зобов'язання, яке виникло на підставі Договору позики від 01 грудня 2021 року.
На момент пред'явлення позову відповідачі зобов'язання не виконали.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу позики між ОСОБА_1 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як поручителем і позикодавцем ОСОБА_3 , оскільки відповідачі не виконали умов договору щодо повернення грошових коштів.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що 01.12.2021 року ОСОБА_3 , як позикодавець та ОСОБА_1 , як позичальник уклали договір, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 725418,60 грн, що за курсом НБУ (1 долар США=27,21) на день укладення цього договору еквівалентно 26660,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком відповідно до цього договору. Кінцевий строк погашення позики - 01 грудня 2023 року. Зобов'язання забезпечені порукою ОСОБА_2 .
Отже, установивши, факт укладення договору позики та отримання відповідачем ОСОБА_1 у борг від ОСОБА_3 грошових коштів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виникнення між сторонами позикових правовідносин, зобов'язання за якими позичальник не виконав, та у зв'язку з цим, про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором позики. Оскільки зобов'язання за договором позики забезпечені порукою ОСОБА_2 суд правомірно стягнув борг з відповідачів в солідарному порядку.
У п.3.1 договору позики від 01.12.2021 року сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути позику з таким графіком повернення грошових коштів:
75915,90 грн (еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.06.2022 року;
75915,90 грн ( еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.12.2022 року;
75915,90 грн (еквівалентно 2790,00 доларів США) до 01.06.2023 року;
497670,90 грн (еквівалентно 18290,00 доларів США) до 01.12.2023 року.
Зазначені положення договору відповідають положенням статті 533 ЦК України.
Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов'язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов'язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).
Апеляційний суд вважає, що ураховуючи умови договору та положення ст.533 ЦК України, суд першої інстанції правомірно стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.12.2021 року в розмірі, еквівалентному 26660,00 грн, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
Доводи відповідачів про те, що суд неправильно застосував норми права визначаючи погашення грошового зобов'язання в іноземній валюті, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки визначена судом до стягнення сума заборгованості підлягає сплаті в гривні, проте за обмінним курсом, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов'язку боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14).
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення (див. п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року в справі 500/5194/16)
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг без задоволення.
Щодо судових витрат.
29.08.2025 року через систему "Електронний суд" на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 , складена його представником, адвокатом Шевченко А.С., в якій він просить стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 30280,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України)
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує (незалежно від клопотань учасників судового розгляду): чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача адвокатом Шевченко А.С. суду надано договір про надання правової допомоги від 30.04.2024 року № 300424, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 250 т. 1); Акт-опис № 1 виконаних робіт (наданих послуг) від 29.08.2025 року (а.с. 83 т. 2 ).
Згідно з актом-опису №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 29.08.2025 року ОСОБА_5 виконані роботи (надані послуги) складаються з:
- ознайомлення з апеляційною скаргою від 01.07.2025 року, поданою ОСОБА_1 : витрачений час - 1 година, вартість - 1514,00 грн;
- ознайомлення з апеляційною скаргою від 01.07.2025 року, поданою ОСОБА_2 : витрачений час - 1 година, вартість - 1514,00 грн;
- консультування клієнта, проведення наради з клієнтом щодо погодження тактики та заходів, які вживатимуться для захисту інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції. Обрання правової позиції захїисту: витрачений час - 3 години, вартість - 4542,00 грн;
- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правоввідносини, судової практики з вирішення подібних спорів, у тому числі пошук та аналіз судових рішень, на які посилються відповідачі у справі: витрачений час - 3 години, вартість - 4542,00 грн;
- підготовка та складання відзиву з додатками на апеляційні скарги відповідачів: витрачений час - 7,5 годин, вартість - 11355,00 грн;
- підготовка та складання заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції поза приміщення суду: витрачений час - 0,5 годин, вартість - 757,00 грн;
- підготовка та складання заяви про надання доказів розміру судових витрат протягом пяти днів після ухвалення рішення: витрачений час - 1 година, вартість - 1514,00 грн;
- підготовка та складання заяви про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат та стягнення судових витрат: витрачений час - 3 години, вартість - 4542,00 грн. Вартість наданих послуг становить 30280,00 грн
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 30280,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципам співмірності та розумності розподілу судових витрат, а тому підлягають стягненню з відповідачів частково в загальній сумі 5 000, 00 грн.
При цьому колегія суддів, враховує, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі.
Також колегія суддів звертає увагу позивача, що солідарне стягнення судових витрат, як про те просить позивач, не передбачено нормами цивільно-процесуального закону.
Повний текст постанови складений 06 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шадманов Камілжан Шейфутдинович, та ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна, залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді: В.О. Бездрабко
С.В. Радченко